Сьогодні, 7 квітня, Київська митниця, Музей історії міста Києва та Національний військово-історичний музей презентували врятовані Київською митницею від незаконного вивезення з України 469 предметів нумізматики, фалеристики, холодної зброї та військового спорядження від епохи бронзи до ХІХ ст.
Науковці Музею історії міста Києва та Національного військово-історичного музею провели експертизу вилучених київськими митниками цінностей та виявили вкрай рідкісні зразки, зокрема, сокиру-кельт(ХІІІ-ХІІ ст. до н.е.), нумізматичні групи римських і польських монет, скіфські наконечники, дзеркало (IV ст. до н.е.), а також рідкісні вістря списів комарівської (XV-XIII ст. до н.е.) та сабатинівської культур (XIII ст. до н.е.). Усі ці цінні артефакти громадяни намагалися незаконно в міжнародних поштових відправленнях за кордон. Упродовж пресконференції журналістам і небайдужим представникам громадськості показали наживо, вилучені митниками культурні цінності. Завдяки, партнеру «Київ.Цифровий», 5 предметів, які визнано культурними цінностями, були оцифровані та демонструвалися під час заходу.
Кричущу проблему розкрадання культурного спадку України відзначив начальник Київської митниці Сергій Сілюк: «Минулого року ми в Київській митниці помітили тенденцію до збільшення кількості спроб незаконно переслати культурні цінності з України каналами поштового зв’язку та в міжнародних експресвідправленнях. На нашу думку це, перш за все, пов’язано зі змінами геополітичної ситуації — війною. Унаслідок закриття північно-східних кордонів України, відсутність як міжнародного авіасполучення з Україною, так і деяких залізничних маршрутів, неможливість вільного перетину кордону певними категоріями громадян призвели до перерозподілу так званого „чорного ринку культурних цінностей“. Сьогодні ми презентуємо майже півтисячі предметів, які громадяни намагалися відправити з України за кордон в міжнародних поштових відправленнях. А це лише 10 посилок з 330, затриманих Київською митницею за останні півроку для з’ясування питання приналежності предметів до культурних цінностей».
Що втрачають українська наука та історія, а відповідно й усі українці, внаслідок грабіжницького ставлення до культурних цінностей пояснює Олександр Пашковський, заступник генерального директора з наукової роботи Музею історії міста Києва: «Найголовніше на чому ми б хотіли акцентувати увагу, це цінність представлених предметів. Для археологів та істориків, що досліджують і пишуть наше минуле, ці предмети, врятовані Київською митницею, як не парадоксально — втрачені назавжди. Якби археолог віднайшов, наприклад, сокиру-кельт під час своїх досліджень у культурному шарі, він би з великою імовірністю міг сказати точне датування, походження, обставини, за яких він був загублений чи похований, приналежність до певної археологічної культури, а відтак і рівень розвитку культурних та економічних зв’язків конкретної спільноти. Та цього ми вже не дізнаємось».
Зі свого боку Національний військово-історичний музей України провів значну роботу з атрибуції предметів археології холодної зброї та військового спорядження. Директор Музею Андрій Ільєнко наголосив: «Особливої уваги заслуговує залізний наконечник спису доби Київської Русі скандинавського типу. Це вкрай цінний артефакт, виготовлений з візерункової сталі (в сучасному розумінні дамаску) та прикрашений скандинавським орнаментом виконаним у техніці насічки листового срібла та черні, в стилі „Еллінге/Маммен“. Подібні списи дуже рідкісні та становлять найцінніші екземпляри колекцій предметів археології світових музеїв. Попри те, що ця річ викреслена із історичного контексту, наконечник має значну художню та культурну цінність і в подальшому мусить бути включеним до Музейного фонду України. Саме тому, робота із запобігання розкрадання культурних цінностей є надзвичайно важливою»
-- Пресслужба
Київської митниці
07.04.2023
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
