Друга декада квітня характеризувалась значним пониженням температурного режиму. Денна температура повітря знаходилася в межах від +7+13Со тепла. Нічна фіксувалась на позначці -2+8Со із заморозками, вони були найбільш небезпечними для плодових дерев (персик, абрикос), які перебувають у фазі цвітіння. На деревах відмічено часткове пошкодження цвіту та зав’язі, загрози для інших сільськогосподарських культур не існувало.
Протягом майже всього звітного періоду проходили різної інтенсивності та тривалості опади у вигляді дощів. В результаті чого, суттєво поповнилися вологозапаси орного та метрового шарів ґрунту, що в свою чергу позитивно вплинуло на ріст озимих культур, багаторічних трав, посіви ярих культур (проростання насіння). Холодна волога погода звітного періоду обумовила повільний вихід шкідників з місць зимівлі, заселення ними посівів та незначний розвиток хвороб.
У посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується повільне розселення та шкідливість хлібних блішок, п’явиць, злакових попелиць, цикадок, які в допороговій чисельності пошкодили 2–8% рослин. У теплі сонячні дні на 100 п.с. уловлювалось 8–15 екз. злакових мух (шведські, гессенська, пшенична). Зростання активності фітофагів очікується із встановленням сухої жаркої погоди.
Личинки хлібної жужелиці та гусениці озимої совки доживлюються у посівах озимини, де за чисельності 0,3–1 екз. на кв.м пошкодили до 5% рослин. У південних областях Степу до 25% личинок жужелиці закінчили живлення, відмічено заляльковування гусениць озимої совки.
Значне пониження температурного режиму стримувало розвиток клопа шкідливої черепашки. Фітофаг перебуває здебільшого на поверхні підстилки у місцях зимівлі. В південних областях у крайових смугах посівів озимини середня чисельність перезимувалого клопа становить 0,5–1, макс. 2 екз. на кв.м. Масовий переліт клопа шкідливої черепашки у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16–17°С і вище протягом 3–4 днів).
Після повного переселення перезимувалого клопа у посіви за порогової (2 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових у трубку проводять обробки посівів, передусім в осередках накопичення фітофага дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх фітофагів зернових культур.
Скрізь на 5–37% обстежених площ озимих пшениці, ячменю, жита борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею, ринхоспоріозом уражено 2–14, осередково до 23% рослин (септоріоз, Полтавська обл.). Оздоровлюють посіви під час виходу рослин у трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування відповідними фунгіцидами. Вибір препаратів здійснюється з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.
Повсюди сходи гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, у південних та східних областях піщаний мідляк. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 1–6% рослин у слабкому ступені. У господарствах Херсонської області у посівах озимого гороху бульбочковими довгоносиками за чисельності 1,5–3 екз. на кв.м пошкоджено до 5% рослин.
В багаторічних травах рослинами живляться бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий, інші довгоносики, клопи. Осередково в Житомирській області на люцерні відмічено розвиток борошнистої роси та іржі якими уражено від 2 до 3,5% рослин.
Переважна більшість посівів озимого ріпаку після підживлення азотними добривами та розпушування міжрядь перебувають у доброму та задовільному стані. На 17–50% обстежених площ культури відмічають ураження 2–8 (Одеська, Херсонська, Хмельницька обл..), макс. 10–25% рослин (Волинська, Львівська обл.) переноспорозом, альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів.
У господарствах Івано-Франківської, Волинської, Дніпропетровської, Київської, Тернопільської, Черкаської областей спостерігається заселення посівів ріпаку капустяним стебловим та великим ріпаковим прихованохоботниками, якими за чисельності 0,6–4 жуків на рослину пошкоджено 2–14% рослин у слабкому ступені. Переважно в крайових смугах полів, відмічається шкідливість хрестоцвітих блішок, де за чисельності 0,5–4 екз. на кв.м ними пошкоджено 2–6% рослин у слабкому ступені.
Пошкодження хрестоцвітими блішками впливають на фізіолого-біохімічні процеси у листках ріпаку. Жуки хрестоцвітих блішок найнебезпечнішими є, передусім, у південних областях для сходів озимого і ярого ріпаків (після відновлення вегетації озимого). Активність і шкідливість блішок збільшується у жарку посушливу погоду. Враховуючи те, що за температури понад 15°С у суху сонячну погоду цей шкідник за чисельності понад 5 особин на кв.м здатен повністю знищити сходи культури, захист сходів від них — важлива ланка у системі захисту ріпаку. За жаркої посушливої погоди на озимому і ярому ріпаках проти хрестоцвітих блішок (ЕПШ 3–5 екз. на кв.м) необхідно проводити обприскування рекомендованими інсектицидами.
У господарствах Вінницької, Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Хмельницької, Чернівецької, Херсонської областей посіви культури заселяє ріпаковий квіткоїд та листкоїд, де за чисельності 1–5 екз. на рослину фітофаг пошкодив 1–4% рослин у слабкому ступені. У господарствах Рівненської області в крайових смугах полів виявлено поодинокі екземпляри ріпакового насіннєвого прихованохоботника.
До початку бутонізації рослин ріпаку надпорогову чисельність ріпакових листкоїда та пильщика (понад 3 екз. на кв.м), капустяних білана і совок (2 гусениці на кв.м) регулюють обробками дозволеними до використання препаратами.
За попередніми даними ґрунтових розкопок проведених фітосанітарними спеціалістами Київської, Полтавської та Чернігівської областей на минулорічних бурячищах відбувається міграція звичайного та сірого бурякових довгоносиків. Жуки довгоносиків поступово переміщаються у верхній шар ґрунту, де на глибіні 5 — 15 см їх нараховують 5%, 16 — 30 см — 40%, 31–50 см — 55%.
На первинних господарях (калині, жасмині) осередково спостерігається відродження та живлення личинок листкової бурякової попелиці. Також відбувається вихід із місць зимівлі та живлення на рослинних рештках бурякової крихітки, лободових бур’янах — бурякових блішок, які з появою сходів буряків пошкоджуватимуть їх.
За високого ступеня загрозливої чисельності звичайного бурякового довгоносика (ЕПШ 0,2–0,3 екз. на кв.м) та прохолодної погоди, бурячища і прилеглі до них посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками. Цей захід рекомендовано провести до початку виходу довгоносиків з ґрунту.
На сходах соняшнику (Одеська обл.) відмічене заселення рослин та незначні пошкодження сім’ядольних листків до 0,5% піщаним мідяком за чисельності 0,5 екз. на кв.м. Спостерігається початок виходу з місць зимівлі та заселення посівів південним сірим довгоносиком за чисельності 0,2–0,3 екз. на кв.м.
За результати весняних контрольних обстежень було встановлено, що повсюди від грибкових та бактеріальних хвороб загинуло 4–17, макс. 25% колорадського жука. Скрізь на картоплянищах збереглося від 1–4, макс. 5–8, в осередках Вінницької та Сумської областей 10–12 перезимувалих жуків на кв.м. За потепління слід очікувати масового виходу, заселення та пошкодження, насамперед ранніх сходів картоплі фітофагом.
Саранові (стадні види — італійський прус та нестадні — кобилки блакитнокрила¸ чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). У степових, подекуди лісостепових областях виявлено, що природна загибель ворочок саранових взимку становить 1–5, макс. 11 та 13% у Луганській та Одеській областях відповідно. У місцях зимівлі збереглося 0,3–2, макс. 3 та 6 ворочків на кв.м у Миколаївській та Дніпропетровській областях.
У Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях на неорних землях чисельність коконів з живими гусеницями лучного метелика становить 0,2–1, макс. 3 екз. на кв.м (Донецька, Миколаївська обл.). За зимовий період загинуло від 2 до 13% зимуючої стадії шкідника.
Ґрунтовими розкопками встановлено, що дротяники та несправжні дротяники, личинки травневого та червневого хрущів перебувають у верхньому шарі ґрунту на глибині 5–10 см за чисельності 0,5–3, макс. до 5 екз. на кв.м. Перезимівля фітофагів пройшла задовільно. Загинуло від 1 до 17% ґрунтових шкідників. Вищевказана щільність шкідників, яка виявлена на полях під посів просапних культур, становитиме суттєву загрозу сходам цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи та інших культур.
Повсюди в садах шкодять садові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд), які заселили 17–58% дерев та пошкодили 1–8% бруньок. У сім’ячкових садах у допороговій чисельності живляться яблуневі попелиці, медяниці, плодові кліщі, листокрутки. Повсюди відмічається заселення оленкою волохатою. У Степу відмічено живлення гусениць білана жилкуватого, золотогуза.
У Закарпатській області на сприйнятливих сортах яблуні виявлено початок ураження пагонів борошнистою росою, на персику — симптоми кучерявості листків. За утримання прохолодної вологої погоди вищезгадані хвороби набудуть масового розвитку. Плодові насадження до цвітіння (зерняткові) та після цвітіння (кісточкові) проти шкідників і хвороб обприскують сумішами дозволених інсектицидів та фунгіцидів.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
За даними Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин для проведення робіт із захисту посівів сільськогосподарських культур зросла до 30 тис. тонн препаратів, що становить 95% до потреби в І півріччі 2019 року, в тому числі — 19,6 тис. тонн гербіцидів або 96% до потреби в них.
В сільгосппідприємствах більшості областей завершується передпосівне протруювання насіння ранніх ярих зернових та зернобобових культур для подальшої сівби. За даними територіальних органів всього в господарствах України фактично протруєно 420 тис. тонн насіння або 81% від запланованих обсягів. Завершено протруювання насіння в господарствах Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей.
В цілому в 2019 році захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів проведений на площі близько 3 млн га, в тому числі від бур’янів оброблено — 1,2 млн га, що перевищує аналогічні показники минулого року.
Озимі зернові культури захищено від шкідників на площі 448 тис. га, від хвороб — 266 тис. га. Також оброблено посіви озимого ріпаку від шкідників на площі 501 тис. га та 350 тис. га оздоровлено від хвороб.
Захист садів, передусім в південних областях, проведений від шкідників на площі 37 тис. га, оздоровлено від хвороб — 57 тис. га. Насадження винограду захищено від шкідників — на площі 7,8 тис. га, від хвороб — 2,9 тис. га.
Для проведення всього комплексу заходів захисту рослин від шкідливих організмів з початку року використано 2,7 тис. тонн пестицидів і біопрепаратів. Догляд за посівами сільськогосподарських культур триває.
23.04.2019
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
