ТОП-3 пріоритети Уряду на 2019 рік для розвитку експорту
Запуск роботи Експортно-кредитного агентства, затвердження крос-секторальних експортних стратегій та підготовка до участі України в «ЕКСПО-2020» у Дубаї виділено Урядом ТОП-3 ключовими заходами на 2019 рік задля розвитку експорту, зокрема, в ІТ-індустрії. Це було погоджено 1 квітня на третьому засідання Ради з міжнародної торгівлі під головування Першого віце-прем’єр-міністр України Степана Кубіва. Від Європейської Бізнес Асоціації у заході взяла участь заступник директора, Світлана Михайловська.
Так, створення Експортно-кредитного агентства було затверджене ще 7 лютого минулого року (постанова №65 07.02.2018). Проте, агентство досі не запрацювало через нестачу фінансування. Водночас, його створення є важливим в цілому для країни, адже кінцевою ціллю роботи агентства є поступове перетворення України з сировинного експортера до експортера сучасних, високотехнічних товарів і послуг, які, здебільшого виробляють стартапи, але не завжди мають достатньо ресурсів на їх промоцію на міжнародній арені.
«IT індустрія, зокрема, є тим сектором, що сприяє розвитку інновацій, модернізації й створенню високої доданої вартості. А це надзвичайно важливо для просування України як активного гравця на світових ринках. У нас є що показати світу, але важливо підтримувати проекти, які дійсно прагнуть цього. І агентство має частково забезпечити механізм такої підтримки», — наголосила Світлана Михайловська.
Тож, першочергово, підтримку буде надано саме для українських компаній, особливо ІТ-стартапів, щоб вони мали можливість конкурувати на зовнішніх ринках. За даними Startup Ranking, в Україні налічується 241 стартап (в Естонії, наприклад, 164, Новій Зеландії — 158, Литві — 117 тощо). Підтримка буде здійснюватися шляхом захисту від ризику фінансових втрат, страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих банками українському експортеру. Як вже йшлося, агентство має бути зареєстроване у формі ПАТ, а статутний капітал у розмірі 200 млн.грн забезпечуватиметься державою.
«До прикладу, якщо український стартап мав іноземного партнера, котрий за певних умов не зміг виконати взяті зобов’язання, стартап може звернутись до агентства та отримати підтримку на суму, яку мав забезпечити партнер. Якщо стартап шукає іноземного партнера, агентство зможе допомогти в цьому. Проте, надання грантів, прямих кредитів не передбачається», — пояснила менеджер ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації, Євгенія Лугановська.
Про затвердження та імплементацію крос-секторальних експортних стратегій бізнес говорить вже майже рік. Вони передбачають створення чіткого плану дій для збільшення експорту ІТ продуктів.
Наразі існує драфт Стратегій, який у березні було представлено в провідних навчальних закладах США та стартап-акселераторі Bootup Ventures, який акумулював вже більше $400 млн. для 120+ стартапів по всьому світу. На поточний рік заплановані зміни у законодавстві та створення нових нормативно-правових актів. Серед них, важливим аспектами є посилення захисту прав інтелектуальної власності в Україні, до прикладу, надання можливості зареєструвати право в електронній формі; оприлюднення електронного Реєстру, де можна буде знайти інформацію про автора і назву ІТ продукту, кількість виданих контрольних марок (патентів) упродовж 3-х днів після подачі тощо (наразі така інформація доступна лише за запитом до Мінекономрозвитку). Крім того, гармонізація законодавства України та ЄС з питань електронної комерції, до прикладу, взаємне визнання електронних підписів, врегулювання проблем з електронними закупівлями та електронними аукціонами тощо.
І третій важливий аспект — участь в «ЕКСПО-2020» у Дубаї, де Україна буде мати свій павільйон. «ЕКСПО-2020» — масштабна шестимісячна міжнародна виставка, яка є символом індустріалізації та майданчиком для інноваційних досягнень. Вона проходить кожні 5 років. Участь у виставці підтвердили 70 країн. Наразі в Україні вже затверджена Концепція національного павільйону (площею 1035,03 м2 та вартістю $5,5 млн). Участь допоможе Україні розказати про свої продукти та проекти, презентувати потенціал, продемонструвати, що українське ІТ — достойний гравець на міжнародному ринку з велики можливостями для розвитку. Адже минулого року обсяги експорту ІТ-послуг збільшилися на $283,4 млн та склали $2 млрд. ІТ становило 4% ВВП, і враховуючи темпи розвитку, очікується, що до 2025 частка ВВП подвоїться — до 8%.
Тож, сподіваємось, цього року анонсовані плани буде виконано, що допоможе нарощувати експортний потенціал, зокрема, українського ІТ-сфери.
03.04.2019
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
