Озимі зернові знаходяться переважно у стані зимового спокою. Все частіше в Україні спостерігається теплова аномалія в зимовий період
07.01.2023 20:21 «Агро Перспектива» (г. Киев) —
Упродовж третьої декади грудня озимі зернові культури знаходилися переважно у стані зимового спокою. Порушення зимового спокою у вигляді пробудження рослин озимих культур відмічалося у південних, західних та Дніпропетровській областях, де температура повітря в середньому за декаду перевищила 3 0С тепла. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у найхолодніші ночі знижувалася до 0–4 0С морозу, в окремих районах Одеської, Миколаївської, Черкаської та Харківської областей — до 5–7 0С морозу, що значно вище критичної температури вимерзання, яка за розрахунками науковців становить: пшениці озимої у фазі «сходи — 3-й листок» 11–14 0С морозу, у фазі «кущіння» — 15–17 0С, жита озимого — 15–18 0С, ячменю та ріпаку озимих — 9–12 0С морозу. Внаслідок температурних коливань на окремих полях Чернігівської області другу декаду зберігалася притерта льодяна кірка товщиною від 8 до 20 мм. На полях Житомирської області спостерігається локальне затоплення посівів у понижених місцях. Однак за невисоких температур озимі зернові культури можуть переносити ці негативні явища впродовж півмісяця і більше. У період відлиг кількість цукрів у рослинах різко зменшується; їх вміст знову зросте за нерізкого зниження температур. Все частіше спостерігаємо теплову аномалію саме в зимовий період. За останні десять років середньодобові температури повітря зимових місяців мали плюсові значення в 2014–15 та 2019–20 рр.; мінусові ‒ у 2012–13 та 2016–17 рр.; в інші зими спостерігали як мінусові, так і плюсові середньомісячні температури. Цієї зими плюсові температури відзначені починаючи з 20–22 грудня. Відлиги, які тривають більше, ніж 5 діб поспіль зумовлюють порушення зимового спокою, а з 30 грудня середньодобові температури повітря стали вищими за біологічний мінімум (5 0С), отже озимина тимчасово відновила ростові процеси. Однак, з 4 січня вже відзначаємо деяке зниження температурного режиму (вночі та ранком ‒ до 0 0С). Озимі повторно мають пройти загартування і, як відомо, друга його фаза відбувається за зміни температур від плюсових до мінусових (2–5 0С морозу) і продовжується вже в замерзлих рослинах. Для проходження цієї фази достатньо декілька днів. Чи будуть такі ідеальні умови для цього процесу, спрогнозувати важко. Погода у кінці третьої декади грудня — на початку першої декади січня характеризувалася аномально теплою, як для цієї пори року. За даними Укргідрометеоцентру на початку 2023 року (1,2 січня), коли спостерігався потужний винос тепла на територію України, а відхилення середньої добової температури досягали 8–15 0Степла, було встановлено температурні рекорди максимальної температури повітря на багатьох метеостанціях. Схожа дуже тепла погода у кінці грудня не була унікальною і спостерігалася останніми роками досить часто — у 2020, 2019, 2017, 2015, 2013 роках. Середня температура повітря за останню декаду грудня у більшості областей виявилася на 3,2–4,9 0С, у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Харківській областях — на 5,0–5,9 0С, вищою за норму і становила від 0,8 0С (північний схід) до 4,5 0С тепла (Львівська область). У багатьох районах Львівської, в окремих районах Івано-Франківської, Тернопільської та Волинської областей було досягнуто або на 0,6–2,2 0С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади грудня за період спостережень з 1961 року. У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до 7–11 0С, у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Миколаївській та Одеській областях — до 2–16 0С, у Сумській області — до 4 0С тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 2–6 0С, в Івано-Франківській та Донецькій областях — до 7 0С морозу. На початку січні температура повітря ще підвищилася. Опади у кінця грудня у вигляді мряки, туману, дощу та мокрого снігу відмічалися на всій території, на початку січня — вони були відсутні (лише в деяких регіонах пройшли короткочасні дощі). Середня обласна їх кількість у більшості областей була близькою до декадної норми або відповідала їй (10–30 мм). У Сумській, Рівненській та Волинській областях декадна кількість опадів становила 133–179 % норми (20–25 мм), у Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій, Хмельницькій, Миколаївській та Донецькій областях — 58–79 % норми (8–12 мм). Найменша кількість опадів за останню декаду грудня відмічалася в Одеській області — 4 мм (31 % декадної норми). Добовий максимум опадів на окремих метеостанціях Чернігівської області досягав 15–17 мм ( декадна норма). Враховуючи стан озимих зернових культур, який склався на даний час рекомендується додатково відбирати зразки для визначення життєздатності рослин після різких змін погодних умов (кожен раз після глибоких відлиг і після сильних морозів) крім загальноприйнятих строків відбору, які припадають на 25 січня, 23 лютого і 10 березня. Особливу увагу необхідно звернути на динаміку витрачання вуглеводів, стан конусів наростання, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння. Успішній подальшій перезимівлі сприятимуть умови нежорсткої зими, без різких коливань температурного режиму за достатнього і стабільного снігового покриву, йдеться в довідці НААН України. Як повідомляла «Агро Перспектива», аграрії скоротили площі озимих зернових до 4,5 млн га під урожай 2023 року. Зокрема, аграрії скоротили посівні площі озимої пшениці до 3,8 млн га (під урожай 2022 — 6,5 млн га), ячменю — до 613 тис. га (під урожай 2022 — 969 тис га), жита — до 79,2 тис. га (108,5 тис га).
 |
