Справді, чого хочуть поляки, які практично від кінця 2022 року почали висловлювати незадоволення щодо великої кількості українського продовольства на теренах Європи.
Нині в конфлікт втягнуті практично всі: фермери, переробка, перевізники, трейдери, ритейл, подекуди пересічні громадяни. Ясна річ, що влада і політика.
Блокада кордону переросла локальність і питаннями «що хочуть поляки» опікується не тільки Варшава та Київ, а навіть Брюссель (це, мабуть, з нагоди 20 років Польщі в ЄС).
Так чого хочуть поляки? Поговоримо…
Останні події
Урочистого розблокування кордону не відбулося. Уряди України та Польщі обговорили питання розблокування кордонів для аграрної продукції та мають спільне бачення у вирішенні цього питання.
Україна запропонувала Польщі План з п’яти кроків, і вже є прогрес у їх виконанні. «Сьогодні я можу сказати, що ми точно маємо прогрес щодо зняття блокади. Наш план виконується. Не так швидко, як хотілося б. Але однозначно маємо позитивні тенденції та динаміку», - зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він повідомив, що Україна погодилася на обмеження, зокрема й запобіжники, запропоновані Єврокомісією щодо аграрного експорту. Також Шмигаль повідомив про попередні домовленості та проект угоди про необхідність запровадження спільного контролю на прикордонних пунктах пропуску та реалізацію проекту обміну митною інформацією.
Для вирішення ситуації на кордоні Україною було запропоновано створити антикризовий штаб. Вже йде робота між відповідними міністерствами обох країн, у якій також беруть участь аграрні асоціації.
П’ятий крок у розв’язанні даного питання - вільний пропуск через кордон не лише боєприпасів і гуманітарної допомоги, але й пального. «Польща внесла пункти пропуску на кордоні й прилеглі шляхи до переліку об’єктів критичної інфраструктури. Ми вчинили так само», - повідомив Шмигаль.
Єдине спільне поки що - заява, підписана прем’єрами.
Вона аж рябить від «закликали, погодили, підтвердили, підкреслили, розпочали».
Аграрна частина заяви наступна.
визнали, що торгівля має бути збалансованою та взаємовигідною для сільськогосподарських виробників у Республіці Польща та Україні
підкреслили, що обидві Сторони вже доклали багато зусиль для встановлення справедливих правил торгівлі агропродовольчою продукцією між Республікою Польща та Україною, і що потрібен подальший ефективний діалог на основі взаєморозуміння
домовилися вжити подальші кроки у пошуку взаємовигідних рішень, таких як верифікація та система контролю, для торгівлі агропродовольчими товарами
Міністри, відповідальні за сільське господарство та торгівлю обох Сторін, продовжуватимуть свою налагоджену співпрацю з цих питань
погодилися, що План дій щодо Шляхів солідарності мав значний успіх у забезпеченні безперешкодного транзиту українських товарів територією Європейського Союзу в умовах триваючої повномасштабної російської агресії та серйозних логістичних проблем
підтвердили свою готовність укласти Угоду про забезпечення контролю на спільних прикордонних пунктах пропуску та співпрацю контролюючих органів, після її схвалення Комісією ЄС, з метою запуску обміну логістичними даними в окремих дорожніх пунктах пропуску, для створення та підтримки транспортної мережі, що відповідає потребам, в тому числі, шляхом реалізації скоординованих інфраструктурних проектів
підкреслили , що вищезазначені заходи спрямовані на забезпечення безперебійного та безперешкодного функціонування спільного державного кордону, який є ключовою інфраструктурою для переміщення товарів та забезпечує сполученість та доступність регіонів між державами
взяли до уваги виклики, що існують між Республікою Польща та Україною, і задекларували свою готовність рішуче співпрацювати задля досягнення взаємозадовільних і довгострокових рішень
підкреслили необхідність поглиблення співпраці у сфері протидії злочинності та домовилися про кроки, які необхідно здійснити для підписання нової польсько-української Міжурядової угоди про співпрацю у боротьбі зі злочинністю.
Попри той факт, що українська сторона «дуже добре підготувалася» (як заявив напередодні аграрний міністр Микола Сольський) до перемовин з Польщею, заява є, а от чітких домовленостей катма, відтак безпосередньо перемовини між аграрними відомствами двох країн закінчилися нулем.
«Важливо, що ми почали спілкуватися у такому форматі. Можемо вислухати і почути один одного, українська і польська сторони, і знайти спільні точки зору. Краще ніж ми з вами ситуацію ніхто не знає», - відзначив на початку зустрічі Сольський.
Українська сторона представила польським колегам аналіз свого експорту до Польщі та інші країни ЄС. А також зміни, які відбуваються в агроекспорті з початку повномасштабного вторгнення РФ, в тому числі завдяки роботі морського коридору. Україна хотіла цифрами розвінчати негативну інформацію навколо українського агроекспорту.
«Це була складна, але відверта розмова між міністерствами та асоціаціями. Важливо, що попередньо вже обговорили варіанти вирішення, які незабаром будуть озвучені. Водночас, питання складне для всіх сторін і потребує додаткового часу. Дякую кожному з партнерів за особисте залучення в процес пошуку рішень», - зазначив Сольський.
Таке враження, що від самого початку як мінімум одна із сторін, а можливо і всі учасники процесу заздалегідь знали результат.
До речі, ще до зустрічі керівник канцелярії голови Ради міністрів Польщі Ян Грабєц заявив, що у Раді міністрів Польщі не сподіваються, що українсько-польські міжурядові консультації на рівні прем’єр-міністрів обох країн Дениса Шмигаля і Дональда Туска принесуть «якийсь прорив».
Голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон заявив, що парламентарії країн Балтії, Польщі та України планують найближчим часом провести у Варшаві спільну зустріч для вирішення питання блокування польськими фермерами експорту української агропродукції. «Наведу один свіжий приклад роботи естонської парламентської дипломатії у контексті справи блокування поляками експорту українського зерна та іншої агропродукції. Два дні тому ми мали зустріч у Варшаві з польськими колегами, і сьогодні у Києві ми домовилися з українськими колегами про проведення у найближчі кілька тижнів спільної зустрічі у Варшаві між парламентаріями Естонії, Литви, Латвії, Польщі та України з цього питання», - сказав Міхкельсон.
Андрій Дикун, голова ВАР (брав участь у перемовинах у Варшаві) поінформував, що варто чекати на нову зустріч.
«Відверто складні перемовини, які тривали близько шести годин та продовжаться 5-го квітня у Вільнюсі на тристоронній робочій групі Україна - Литва - Польща. Група за участю глав та членів економічного та аграрного комітетів Сейму, а також голів профільних асоціацій, тому також буду там», - написав Дикун у соцмережі та додав: «наразі декілька загальних тез щодо поточного етапу перемовин: питання транзиту через Польщу залишається невирішеним, а отже й питання блокади. Наступного тижня (перші дні квітня - ред.) відбудеться онлайн зустріч представників цукрових асоціацій України і Польщі. По експорту малини продовжимо обговорення вже у Литві. Стосовно меду - оскільки польський ринок не перенасичений нашим медом, то питання по ньому поки що не стоїть».
Отож, аграрні питання мають спільний знаменник - їжа-споживач-боротьба за ринки.
Позиція Польщі
Польща одночасно веде кілька невідкладних справ. Локальні події, де вже на кучу фермери, влада, політика внутрішня, політика зовнішня. Польща-Україна: проговорити, домовитися, визначитися (майже як у заяві прем’єрів). Особливо в аграрно-переробному блоці та логістиці.
Польща-РФ: навіть думати про таке не будемо, бо віримо, що поляки - наші партнери, які в перші дні великої війни підставили своє плече допомоги.
Польща-ЄС. Поляки прагнуть використати момент та отримати більше преференцій, фінансів, заробити додаткові проценти впливу та значимості. Все просто і зрозуміло. Нічим не відрізняється, до речі, від позиції України, яка теж хоче заробляти на продовольстві, завойовувати нові ринки, бо це гроші, вплив, значимість.
Переконати Брюссель
Що стосується ЄС, то певні зрушення для поляків є. Єврокомісія досить швидко розробила зміни до основних положень Спільної аграрної політики (САР). Але не врахувала всі запропоновані зміни. «Я сподіваюся, що Європейська Комісія представить інший пакет змін, оскільки країни-члени запропонували ширший перелік спрощень», - говорить міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський.
Зокрема, Польща зберігає попередні вимоги, які ще не були враховані ЄК:
запровадження можливості звітування про зміни, які не впливають на кінцеві цілі
скорочення терміну розгляду Комісією заявки на зміну стратегічного плану з 3 місяців до 1 місяця, що значно покращить процес внесення необхідних змін
відмова від впровадження вимоги соціальної обумовленості та стандарту GAEC 2
Міністр Сєкерський підтримує всі рішенні ЄК, які забезпечують справедливий ланцюг поставок агропродовольчої продукції. Очільник аграрного відомства зазначив, що необхідно забезпечити рентабельність і безперервність сільськогосподарського виробництва. Він підкреслив, що ці проблеми зараз знаходяться під загрозою через геополітичну ситуацію, нечесну практику на ринках, високу вартість інвестицій, адаптованих до цілей і вимог CAP, високу вартість виробничих ресурсів, несприятливі демографічні зміни та конкуренцію продуктів із третіх країн.
Міністр повідомив, що однією з найбільших проблем Польщі є дуже низькі ціни на зерно та надмірні запаси. ЄС має вжити заходів до початку появи на ринку цьогорічного врожаю. «Пропонуємо спрямувати надлишки зерна на гуманітарну допомогу для потребуючих країн і запровадити субсидії на транспортування зерна всередині ЄС і дефіцитним регіонам за межами ЄС», - заявив Сєкерський.
Є багато моментів, пов’язаних з пролонгацією ліберального режиму торгівлі для України до червня 2025. «Результат переговорів з цього приводу поки що для нас не влаштовує, оскільки не враховує наших ключових вимог. Я маю на увазі передусім зміну базового періоду з 2022–2023 років на 2021–2023 роки. Це дозволило б принаймні частково послабити наслідки надмірного імпорту. Як і Франція, ми хотіли б включити пшеницю в сферу автоматичного застереження», - каже Сєкерський. І додає, що сільськогосподарські товари з України мають повертатися на традиційні експортні ринки в треті країни, особливо в Африку та на Близький Схід.
Якщо узагальнити, то на думку Сєкерського, результатом цієї дискусії має стати те, щоб сільське господарство знову було включено до пріоритетів політики ЄС.
Що купуємо-продаємо
Поки Єврокомісія думає-пропрацьовує-погоджує, давайте подивимося, що Україна та Польща купують-продають одна одній.
У 2023 році Україна імпортувала аграрної продукції на 7,1 млрд USD, що майже на 13% більше, ніж у 2022. Лідером серед імпортерів залишається Євросоюз. Вже п’ятий рік поспіль на нього припадає понад половину українського аграрного імпорту. Головним постачальником сільгосппродукції в Україну з 2017 року є Польща.
В 2023 Варшава завезла в Україну продовольства на 950 млн USD (за даними ІАЕ), за даними Польщі - більше 1 млрд USD.
Водночас наш експорт аграрки до сусідньої країни вище - 1,74 млрд USD.
За даними митниці, один із найбільших експортних продуктів з України в Польщу припадає на кукурудзу, яка використовується у кормах для тварин. Минулого року ми відправили в Польщу 546,3 тис. тонн кукурудзи на 115 млн USD. Для порівняння, із Польщі імпортували 4,89 тис. тонн на 1,1 млн USD.
Крім того, торік було доставлено 322,1 тис. тонн пшениці на 68,9 млн USD та ячменю - 52,1 тис. тонн на 10,4 млн USD.
Польський імпорт становив 3,6 тис. тонн пшениці на 814 тис USD. та 213 тонн ячменю на 60 тис USD.
Також до основного українського експорту входять:
горіхи - 35,2 тис. тонн на 50,19 млн USD
соєві боби - 156,9 тис. тонн на 66,3 млн USD
ріпак - 93,3 тис. тонн на 50,5 млн USD
насіння соняшнику - 29,7 тис. тонн на 11,8 млн USD
соєва олія - 217,3 тис. тонн на 181,3 млн USD
соняшникова та бавовняна олії - 416,2 тис. тонн на 354,6 млн USD
ріпакова та гірчична олії - 74,3 тис. тонн на 63,2 млн USD
цукор - 39,6 тис. тонн на 30,5 млн USD
макуха (від соєвої олії та рослинних жирів) - загалом 1,3 млн тонн на 361,7 млн USD
Не все однозначно з птицею. Дані митниці свідчать, що торік Україна експортувала в Польщу 4,5 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці (7,5 млн USD). Водночас імпортуємо з Польщі м’ясо птиці майже в 10 разів більше - 40 тис. тонн на 20,4 млн USD.
Загалом серед імпортованих з Польщі харчів велику частку займають сири. Торік до нас поставили цього продукту на 83,3 млн USD (15,18 тис. тонн).
Також найбільше Польща експортує в Україну:
шоколад - 12,6 тис. тонн на 60,9 млн USD
хлібобулочні вироби - 11,3 тис. тонн на 50 млн USD
овочі, приготовлені чи консервовані (морожені і неморожені) - загалом 28,5 тис. тонн на 61,7 млн USD
соки та солодкі воді - загалом 65,2 тис. тонн на 42 млн USD
каву - 7,1 тис. тонн на 32 млн USD
продукти для годівлі тварин - 50,2 тис. тонн на 101,8 млн USD.
Цікаво, що Україна також імпортує з Польщі продукти борщового набору. Зокрема, 7,3 тис. тонн капусти (6,6 млн USD), 23,7 тис. тонн цибулі (16,5 млн USD), 15,5 тис. тонн моркви та буряків (8,6 млн USD). І сало - майже 10 тис. тонн сала (10,4 млн USD).
Попри те, що в грошовому еквіваленті Україна експортує в Польщу аграрної продукції та харчів більше, ніж імпортує, загалом імпорт польських товарів значно переважає експорт українських. Торік Польща поставила в Україну товарів на 6,6 млрд USD, Україна ж сусідам - на 4,75 млрд USD. Найбільше Україна імпортує польські нафтопродукти (805 млн USD), кам’яне вугілля та кокс (152,7 млн USD), нафтові гази (341,8 млн USD), різноманітні мінеральні добрива (понад 360 млн USD), електротехніку та металевий прокат.
Однак питання агро - найбільш болюче.
Польський міністр Чеслав Сєкерський переконаний, що в агропродовольчому секторі Польща та Україна завжди співпрацюватимуть і конкуруватимуть одна з одною.
Сєкерський зазначає, що зміна логістичних маршрутів і лібералізація торгівлі між ЄС та Україною призвели до різкого збільшення імпорту деяких агропродовольчих товарів до Польщі. У відповідь на серйозні перебої на сільськогосподарських ринках і зростання соціальних заворушень Польщі довелося ввести певні обмеження на імпорт окремих товарів з України. «Ми хочемо розробити метод захисту від негативних наслідків імпорту сільськогосподарської продукції з України, який був би прийнятний для всіх учасників», - наголосив Сєкерський і висловив сподівання на розроблення механізму взаємного ліцензування експорту сільськогосподарської продукції.
Чи зупиниться транзит?
Що хвилює в режимі реального часу найбільше - можлива зупинка транзиту продовольства з 1 квітня. Міністр Сольський назвав це «неправильним із багатьох причин». «Неправильно з точку зору елементарних прав людини, торгівлі, організації тощо». Такий крок поляків не має під собою економічного підґрунтя, і все, чого Польща «тими заявами добилася, - це втратила гроші від транзиту українського зерна», - каже Сольський.
А віцепрем’єр з відновлення - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков вважає, що проблеми немає. «Український експорт, який йде транзитом через Польщу, зменшився в три рази порівняно з 2022 роком. У пікові місяці 2022-го ми експортували близько мільйона тонн аграрної продукції. Зараз тим самим шляхом ми експортуємо десь 350–370 тисяч тонн. Все інше у нас іде Чорним морем, Дунаєм. Тобто ніяких загроз для ринку Польщі наша агропродукція не несе. І є вже офіційне підтвердження польських урядовців, нарешті вони погодилися з тим, що наша аграрна продукція не потрапляє на їхній ринок - вона транзитом проходить далі», - сказав Кубраков.
Хто рахує ті тонни, хто рахує вже ті втрати, коли долучаються емоції?
Такий сценарій лякає, бо крім втрат фінансових тягне за собою проблеми, які потім можна вирівнювати десятиріччями.
Окремі учасники аграрної частини перемовин у Варшаві подейкують про більш ніж дивну поведінку одного із замів Сєкерського на зустрічі.
Хоча українські чиновники теж ще ті дипломати.
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина акцентує увагу на тому, що Україна самостійно убезпечила себе від критичної ситуації у торгівлі з Польщею, а залежність від експорту польською територією наразі мінімізована. «Водночас порівняно з ситуацією рік тому, зараз для України все не настільки критично. Ми змогли розблокувати Чорноморські коридори, наростили спроможності експорту в Дунайському коридорі, досягли домовленості щодо відкриття додаткових пунктів пропуску, зокрема з Угорщиною. І ще ми обмежили експорт продукції до Польщі. Тобто фактично самостійно убезпечили себе від критичної ситуації», - сказала Стефанішина.
За її словами, якщо проблеми на кордоні з Польщею триватимуть і нічого не буде робитися для їх вирішення, то в якийсь момент українські експортери просто переорієнтуються на інші напрямки. «Ми визначили для себе пріоритетом мінімізацію залежності від політичних розкладів у Польщі. І саме на цьому зараз і концентруємо свої зусилля», - зазначила віцепрем’єрка.
Вона нагадала, що Україна веде переговори з польською стороною щодо можливого врегулювання цих проблемних питань.
«Проте, маючи переговори щодо моніторингу експорту та імпорту певної продукції, ми не маємо діалогу стосовно того, як завершити кризу, пов’язану з блокуванням українського кордону… Але я хочу знову наголосити на тому, що залежність України від експорту через Польщу наразі мінімізована», - запевнила віцепрем’єрка.
Хто втрачає?
Правди нема куди діти: через блокування кордонів втрачає бізнес обох країн і не тільки.
За даними ЄБА, кожна польська компанія із 44 опитаних в Україні через страйки на кордоні втратила в середньому по 700 тис. USD.
Член комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації Юрій Щуклін каже, що реальний польський бізнес зацікавлений, щоб українські вантажі продовжували їхати через Польщу, просто його настроїв не видно на тлі фермерських страйків. «Трансльована багатьма медіа думка, що Польща тотально проти українських продуктів та українських вантажів, - не відповідає дійсності. Як мінімум, є одна аудиторія, яка точно не вітає цю історію зі страйками та закриттям кордонів і на яку ми можемо спертися у пошуку рішень кризи. Це польський бізнес, особливо той, який народився та розвинувся саме завдяки довготривалій логістичній та торговій взаємодії між нашими країнами. На жаль, на організованому Польсько-Українською Господарчою палатою Fracht Intermodal Transport Forum (що відбувся в Сопоті 20–21 березня), де були присутні всі важковаговики ринку польських вантажоперевезень, не було представників українських державних структур, від яких залежить формування нашої правильної позиції для вирішення кризи. Представництво українських бізнесів, які були запрошені, виявилось мінімальним, але з іншої причини - через чергове закриття кордонів 20 березня вони фізично не змогли доїхати. Шкода, бо це був шанс побачити та переконатися, що саме діалог бізнесу з бізнесом може створити необхідний ґрунт для розумних та взаємовигідних для наших країн рішень», - говорить Щуклін.
Нормальний здоровий бізнес мріє про розвиток та збільшення своїх оборотів. Прагматики кажуть: закриття кордонів призведе лише до поганого.
Бізнес вміє оперувати цифрами і дуже сподівається, що політики почують цифри та врешті-решт вирішать питання блокування, відтак польські та українські підприємці зможуть заробляти та підтримувати армію податками, донатами, морально.
Основне послання, яке прозвучало від бізнесу (за словами Щукліна) - Бажаєте контролювати? Контролюйте транзит. Бажаєте контролювати фірми, порти експорту? Контролюйте, але навіщо це закривати та перекривати?
Рецепт польського міністра
Повернемося до першого питання. Чого хочуть поляки?
Ризикнемо припустити, що поляки хочуть простих речей.
Грошей: тут надія на ЄС.
Уваги та поваги: тут звернення до українців. Але питання в тому, чи готова Україна почути, бо звикла, що слухають тільки її.
Більше того: Україна діє від захисту. Виникла проблема - намагаємося її загасити.
Польща діє від нападу: пропонує, ініціює, думає на перспективу.
Вустами Сєкерського озвучила важливі речі.
Перше. Сусіди готові поділитися знаннями та досвідом в адаптації українського агросектору до вимог Європейського Союзу.
Саме Польща та країни Балтії виступили з ініціативою витіснити російське зерно з ринків ЄС.
Сєкерський висловив сподівання на співпрацю Польщі та України для спільного експорту продуктів харчування на ринки третіх країн.
Польща натякнула Україні, що була би рада підтримці своїх ініціатив на полях Брюсселю.
Головне, чи почує Україна, яка свято вірить в міф про «житницю Європи».
Замість післямови
Чекаємо 1 квітня 2024 аби побачити чи буде заблоковано транзит через Польщу.
Чекаємо на зустріч в першій декаді квітня 2024 та варіанти рішення щодо розблокування кордону.
2024. Час вчитися домовлятися. Емоційно реагувати на чиюсь поведінку не варто. Демонстративно приїздити на кордон, постояти там та поїхати знову до хати теж не працює.
1 травня 2024 минає 20 років як Польща є членом ЄС.
Отож, чого хочуть поляки?
А якщо і справді, поляки хочуть елементарно уваги та поваги.
ДумайТЕ!
