На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   

АГРО ФОТО

ДЕНЬ ПОЛЯ КОНТИНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ГРУПП
 


ГЕРОИ НАШЕГО ВРЕМЕНИ

СЕРГІЙ КРАВЧУК. ПРЯМУЙ ЗА ГАЛСОМ

Молодий, однак досвідчений. Сповідує принципи екологічного сільськогосподарського бізнесу. Переконаний, що бізнесмену має бути комфортно в тій сфері, де він працює. Коли яхта йде обраним галсом, то все буде гаразд.
Знайомтеся: Сергій Кравчук, керівник компанії «Галс Агро».

Коронавірус, карантин, криза. Три зловіщі «К» сплутали карти багатьом підприємцям, що працюють в аграрному секторі країни. Однак навіть у цьому хаосі діє правило інших трьох «К». Мова йде про Компанію, Команду, Керівника, які справами доводять, що все буде гаразд.

Сергію Дмитровичу, якщо подивитися на компанію «Галс Агро», то маєте рослинництво, тваринництво, багаторічні, зелену енергетику. Словом багатопрофільний бізнес. Це самий надійний варіант, коли ризики диверсифіковані?
Компанія успішно розвивається вже двадцять років. За ці часи було безліч ситуацій, неврожаї та кризи, перевиробництво та епідемії. Час довів, що на проміжках часу у десятиріччя – різні ризики себе дуже добре компенсують. Та дають пристойний середній результат.

Яка головна ціль у «Галс Агро»?
Багатопрофільна диверсифікована компанія із визначеним шляхом руху на роки наперед. На десятиріччя. Соціально та державно екологічна. На користь акціонерам, колективу та місцевій громаді.

Маєте програми на перспективу?
Так. У наших програмах горизонт подій - 10-20 років. Це стратегічні, довгострокові програми. Зелена енергетика, багаторічні насадження, полив, тваринницькі ферми, тощо.

За рахунок чого йде фінансування програм? Це гроші компанії чи зовнішнє фінансування?
Компанія має потужний агробізнес, який працює багато років. Це - основа для розвитку нових проектів. Звичайно також залучаємо цільове фінансування від провідних фінансових установ світу.

Якщо дивитися на етапи розвитку компанії, які віхи можна виокремити?
Першим етапом стало цукрове виробництво. В свою чергу, виробництво має бути незалежним з точки зору сировини. Ферми створювали на власній кормовій базі. Пташники будували на базі наших ферм, використовуючи власну техніку, з підтримкою наших спеціалістів. Працюємо за принципом: створювати напрямки на базі власних ресурсів. Біогазові заводи будували також під власну сировину.

Крім біогазових заводів, які маєте пріоритетні проекти? На сезон, чи середньострокові?
Зараз ми компанія із найбільшою кількістю біогазових заводів в Україні. У нас така стратегія розвитку. У середньостроковій перспективі плануємо стати найбільш експертною енергетичною групою в аграрному середовищі. У вирощуванні індиків ми одні з найперших. Зараз вже є однією з найіноваційніших в сегменті інтенсивних яблуневих садів.
Також станемо передовою компанією в горіхових садах. «Галс Агро» - не найбільша компанія у цих галузях, але 100% максимально ефективна.

Ваші ринки збуту горіхів та яблук?
Це виключно експортні програми.

Чи складно українському продукту торувати шлях на зовнішні ринки?
Звичайно складно, ніхто нас там не чекає. Але одного разу започаткувавши та довівши найвищу якість продукції – надалі споживачі вже самі до нас приходять.

Глибока переробка, чи врожай?
Концепція всіх наших напрямків побудована на тому, що повинен бути ланцюг переробки.
Якщо у бізнесі тільки одна ланка - цей бізнес сильно залежить від зовнішніх факторів. Це - шлях в нікуди, один рік неврожаю або знецінення – бізнес лягає.
Наприклад, якщо ти маєш лише молочне стадо – ти залежиш від трьох-чотирьох молокозаводів навколо. Якщо вирощуєш тільки кукурудзу – залежиш від погоди та світового ринку, наявності вагонів і так далі.
Важливі і переробка, і що конкретно на цьому гектарі вирощується. Адже оренда землі зростає як в Європі, так і в Україні. Плюс супутні витрати.
У нас всі напрямки пов’язані з переробкою та переміщенням наших продуктів виробництва до наступної ланки.

За яким принципом визначаєте, в який бізнес потрібно вкладати?
Потрібно визначатися у першу чергу від своїх можливостей та побажань. А далі – дефіцити ринку. Довгострокові, не сьогоденні. У нас все таки компанія із широким горизонтом подій.

А експортувати фрукти чи горіхи складно? Як я розумію, це ж не зерно завантажив: вагон-корабель-порт призначення…
Звичайно, експорт за новими напрямками – це завжди непросто. Але з часом з’являється досвід, напрацьовуються контакти та маршрути. Не спробуєш – не отримаєш результат, як кажуть. І все таки наша продукція – це не зерно, вона дорожча, її менше по кількості, з нею немає таких проблем як з масовим продуктом, з вагонами, транспортом, перезавантаженням терміналів. Так що – питання різностороннє – десь важче, десь легше.

Ще один напрямок вашого бізнесу – буряки та цукор. Ви одна з небагатьох компаній, хто працює в сегменті цукру. Чи вірите Ви у відродження галузі?
Світ змінюється. Ринки змінюються теж. Колись, 20 років тому, ми всю продукцію сільського господарства та цукор експортували в Росію. Однак часи змінилися, все трансформується, треба йти за ринком, точніше трохи попереду нього. Сьогодні в виробництві цукру ми орієнтуємось на підвищення якості, а не кількості. Якщо експортуємо, то в Європу, Азію, на Близький Схід.
Цукрова галузь – одна із стратегічних галузей продуктової безпеки кожної країни. Так склалося століттями. Тому вона була, є та буде, питання у якому вигляді та масштабі – це вже аналітика та прогнози.

Свого часу Ви казали, що цукор і м'ясо, наприклад, це анонімні продукти, котрі не мають власної торгової марки. Чи змінилася ваша думка сьогодні?
Мають звичайно. На полиці магазину. Але у промислових масштабах м’ясо, цукор та зернові все одно залишаються безликими. Оскільки більшість мережевих супермаркетів купують їх та продають з вітрини, або під власними торговими марками.

Розвивати власні бренди не хочете?
Власні торгові марки у «Галс Агро» існують. На індичатину, свинину, яблука, м’ясопродукти. Маємо фірмові магазині, але самостійно в роздрібній мережі по Україні ми не продаємо продукцію.

А чому вибрали саме сегмент індички?
Цей сегмент був започаткований з урахуванням наших потужностей, можливостей, цілей, та виробничої кормової бази. Його не було в країні. Напрямок цікавий, перспективний, вельми екологічний. Завтра не буде свинини, буде м'ясо із сої. Завтра люди перестануть їсти курку, бо там багато якихось антибіотиків, а ось індичатина по генетиці може бути тільки такою, як є. Вона найбільш екологічна в своїй категорії м’яса.

Свинина. Ситуація з АЧС впливає на цей бізнес?
Сегмент свинини наразі ризикований. Компанії не вкладаються в такі проекти. На фермах, де ретельно дотримуються правил санітарії, все працює. Але ніхто не застрахований від введення карантину.
Споживання свинини в світі, в Європі, як на мене, буде скорочуватися з року в рік. Досить жирне м'ясо. До того ж, трендом сучасності є курс на здоровий спосіб життя. Подивимося. Це не буде катастрофічне падіння, але якщо дивитися в перспективі на 10-12 років. Якщо дивитися на глобальні тренди, то потрібно думати про те, скільки людей можна прогодувати з 1 гектара землі. Рано чи пізно всі до цього прийдуть, всі розрахунки проектів будуть на цьому базуватися.

Ціна на продовольство, на зернові – це важливо? Ви переймаєтеся цінами на зернові? Якимось чином нівелюєте цінові коливання??
В рамках бюджету з року в рік ми плануємо як рентабельність культур, такі і регулюємо вибір культур. Дивимося на тренди світової ціни на зернові. Все більше полів вводяться в оборот в Аргентині, Росії, Україні. Урожайність зростає. Пропозиція на ринку більша, ніж споживання.
Україна теж підлаштовується під світовий ринок: менше вирощуємо ячменю, пшениці, жита, вівса. Це малодоходні культури. Багато хто відмовляється від сої. Більші заробітки на соняшнику. Але як на мене, то цей тренд теж має закінчитися, бо соняшник не найкраща культура для поля.

А яка культура улюблена? Соняшник, бо рентабельний, чи гречка, бо гарно цвіте?
Всі культури хороші. Є прекрасні культури, від яких ми в силу різних обставин відмовилися. Працюємо з культурами, які нам лягають в сівозміну з цукровим буряком. Фактично зелена енергетика, яку ми започаткували, це питання нашої оптимізації і сівозміни в тому числі. Це і для України добре: енергонезалежність та вирішення питань екології.

Чи маєте якісь ділянки для експериментів, де вивчаєте можливості культур, нові технології, інше?
Звичайно, є поля, де йде робота і по сортам, і по новим гібридам, і по цікавим культурам. Ми дотримуємося принципу використання готових проектів. Зрештою, ми не науково- дослідницька організація. Якщо починаємо впроваджувати новий проект, то на основі іншого досвіду. Беремо за основу технології, що вже випробувані і впроваджуємо, паралельно їх вдосконалюючи.

Чи враховуєте у ваших довготермінових програмах питання клімату та його змін?
Пишемо кілька сценаріїв, бо не знаємо, як саме зміниться клімат. До речі, ми є адептами поливних земель. Ці проекти по всьому світу впроваджуються. Дотримуємося сівозміни, аби менше виснажувати ґрунт. Біоенергетика зменшує викиди парникових газів та заміщує використання викопних енергоносіїв.

Якщо взяти весь бізнес за 100%, різні напрямки – рослинництво, тваринництво, фруктові сади, зелена енергетика - розподілені пропорційно, чи якийсь є основний?
Пропорційно, хоча є магістральні напрямки. Якщо земля, то це рослинництво і продукти переробки. Цукор – великий напрямок. Горіхи поки не вважаємо напрямком, це свіжа 10-річна програма з дальніми горизонтами.
Яблука – нішева програма. Такого яблука, як у нас, неможливо вирощувати багато.
Є основні тренди розвитку. Хочемо суттєво збільшити енергетику в структурі виробництва. Наразі реалізуємо єлектроенергію за зеленому тарифу. Однак, проекти з альтернативної енергетики в Європі просуваються швидше і простіше, ніж в Україні.

Чому привабливо в ЄС інвестувати, а не вдома?
Україна не зацікавлює інвесторів. Складається враження, що вони їй не потрібні. У ЄС навпаки – тебе зустрічають, пропонують безліч програм підтримки, дешевого кредитування, багато рівнів компенсацій. На місцях громади зацікавлені у започаткуванні кожного нового бізнесу. Це податки, робочі місця. Набагато цікавіше працювати в Європі.

Тренд – інвест-няні. Ви відчуваєте, що влада готова підтримувати вітчизняних бізнесменів?
Дивіться. В один лише сектор зеленої біоенергетики наша компанія інвестувала за кілька останніх років більш ніж 600 млн гривень. Де наша інвест-няня? Я тільки проблеми бачу: податкова, інші контролюючі органи, бюрократія. Це вкрай неприємно.

Ваше бачення, як можна вирішити проблеми? Потрібна державна політика, програми розвитку галузі? Лобі в парламенті? Чи головне аби не заважали?
За десятки років, що працюємо в АПК, у мене було тільки одне прохання: не заважайте. Свого часу держава надала аграріям найбільшу допомогу яку могла - податкові пільги. Нині пільг практично не залишилося. Набагато важче стало працювати. Якось не виходить у нашої країни допомагати підприємцям. То хоча б не заважайте. Це щодо існуючого бізнесу.
Щодо нових інвестицій скажу так – справжній, чесний інвестор не прийде у таке поле, де немає підтримки про яку я казав. А це вже на державному рівні. І ніякі відкриття ринку землі не зможуть залучити таких інвесторів, якщо не буде гарантій підтримки та захисту бізнесу. Злетяться тільки бариги спекулянти на перепродаж землі.
До прикладу, є інвестор, який хоче вкласти гроші в аграрний бізнес в Європі. Хоче побудувати фабрику по випуску якогось продукту харчування, або переробки агросировини. В кожній країні є некорумповані відпрацьовані програми залучення інвесторів. Програми, що передбачають компенсацію за кожне створене робоче місце, компенсація капітальних витрат, банківські канікули, податкові канікули, розстрочки по сплаті за вітчизняне обладнання та багато чого іншого… У результаті реалізацій проектів, можна отримати до 80 відсотків компенсацій капітальних витрат та фінансування під 2 відсотки річних на довгі роки. А державі ці гроші повернуться сторицею у вигляді податків, зайнятості населення, підвищення валового національного продукту як внутрішнього, так і зовнішнього, якщо мова йде про експортні програми. А що такий інвестор отримає в українському полі? Найголовніше для будь-якого іноземного інвестора – дієва судова та правоохоронна системи. Коли інвестор приходить в Україну, навіть маючи привілеї, пільги і так далі, але кожного дня ризикує своїм бізнесом через процвітання рейдерства, корупції, то він не буде в цій державі працювати.

Що вигідніше сьогодні оренда, чи купити землю і зняти питання з повістки дня?
Кожна компанія для себе вирішує. Головне – це прозорість та бачення майбутнього. Для бізнесу накопичувати активи у вигляді власної землі – це гірші показники по прибуткам на капітал. З іншого боку – земля у власності – допомагає зменшити ризики та планувати довгострокові програми. Фактор нестабільності країни накладає свій відбиток. Тому – у кожного свій калькулятор. У себе – ми знаємо що нам бажано було би купити, а що нам краще тримати в оренді. У інших – впевнений – також свої плани.

Яка кількість землі оптимальна для одного керівника і господарства?
Залежить від того, що на землі росте, який проект до цього земельного банку прив’язаний. Якщо звичайне рослинництво (кукурудза, пшениця, соняшник), землі сконцентровані в одному регіоні, лінійні елеватори поруч, то це може бути і 10 і 30 тисяч гектарів на одного керуючого. Однак якщо говорити наприклад про багаторічні насадження, то тут мова йде вже про сотні гектарів а не тисячі.

Сільське господарство якої країни вважаєте найбільш успішним?
Це може бути концепт сільського господарства будь-якої європейської країни, де прописана схема сприяння та підтримки інвесторам аграрної галузі. Коли держава зацікавлена в тому, що компанія в конкретному регіоні створює робочі місця. Треба переводити землі у високодохідні проекти.

Компанії знайоме словосполучення кадровий голод?
Кадровий голод в аграрній галузі він був, є і буде. Як дефіцит державного бюджету, він повинен бути. За кваліфікованих спеціалістів мають компанії конкурувати.

Чи маєте спільні програми з аграрними вузами, де спільно вирощуєте кадри?
В рамках проекту АГРОКЕБЕТИ. Майбутнє за талановитими, енергійними і відповідальними кадрами. Наша задача – показати, що аграрна галузь перспективна та прибуткова. І що у ній можна і треба робити кар’єру.

Як вплинув карантин на роботу компанії, посівну? Якщо взяти поточний сезон, які оцінки?
Ми - аграрії. Роботу зупинити у нас недопустимо. Є відповідні коригування до умов карантину, переміщення, гігієни. Є розуміння ситуацій на місцях. Є допомога лікарням, населенню, багато чого... Я думаю, все це досить щільно зараз обговорюється всіма та всюди, та може вже десь і набридає. Хтось працює дистанційно, хтось автономно, але всі процеси ідуть за планом. Давайте більше позитиву. Все буде добре.

Продовжіть, будь ласка, фразу: «Я хочу, щоб в Україні було, як…» Як де?
Як в Україні. Щоб Україна була Україною в своїй автентичності. Ми гідні поваги. І будувати своє майбутнє маємо за власним сценарієм. Але з урахуванням успішного досвіду європейських країн.

Вам комфортно у статусі керівника? В дитинстві мріяли про аграрний бізнес?
Галс Агро – багатопрофільна компанія. Ми втілюємо в життя проекти, які крім прибутковості ще й цікаві. Якщо проекти не синхронізуються з твоїми бажаннями та мріями, то їх краще не розпочинати. Я займаюся тим, що мені подобається.

ДОСЬЄ

Gals Agro
Адреса:
провулок Лабораторний,3 м Київ, 01133
Спеціалізація: група сільськогосподарських компаній, яка розпочала свою діяльність в аграрному секторі у 1997 році.
Gals Agro – провідний український агрохолдинг. Регіони присутності – Київська, Чернігівська, Вінницька, Полтавська області. Земельний банк налічує до 40 тис. гектарів. До складу Gals Agro входять 2 цукрових заводи, 7 агропромислових фірм, ферми з вирощування індиків, горіхові та яблуневі сади, свиноферма, 4 біогазових заводи, 2 елеватори та комбікормовий завод.

АГРАРНАЯ НЕДЕЛЯ В ЦИФРОВОМ ФОРМАТЕ



ЧИТАЙТЕ ON-LINE




НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - АГРО+ Молоко (Monthly) - Агро+ «Сахар» - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2020 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.