РУСЛАН ЗАПАРАНЮК. ЧЕРНІВЕЦЬКА ОВА
РОЗБУДОВУЄМО МИТНУ ІНФРАСТРУКТУРУ

Руслан Запаранюк, начальник Чернівецької ОВА, переконаний, що варто розбудовувати інфраструктуру на кордоні. Україна має стартувати, а європейські партнери, побачивши новий проєкт та старання України, починають підтягуватися та вливають туди кошти.

Наскільки я знаю, нещодавно ви повернулися з відрядження, на якому домовлялися про розширення пропускних спроможностей наших кордонів. Що нового звідти привезли?

Ви знаєте, що Україна спільно з Румунією затвердила великий майстер-план по розбудові прикордонної інфраструктури. Чернівецька область займає одну з провідних позицій на кордоні з Румунією. У нас за планами, які ми затвердили спільно з румунською стороною, є запуск будівництва другої черги як у «Красноїльську», так і в «Дяківцях», розширення і реконструкція нашого митного переходу «Порубне» й абсолютно нова побудова митного переходу «Біла Криниця». А також запуск двох митних переходів – це «Руська» і «Шепіт». Те, про що ми наголошували у попередній період, що ми плануємо запустити в цьому році, але як ви бачите, на сьогодні у нас не вистачає ресурсів. Усі вони наразі сконцентровані й спрямовані на допомогу Збройним силам України. Тому зараз ми всі знаходимося в пошуках можливостей співпраці з нашими іноземними партнерами, друзями, які допоможуть нам у цьому питанні. Це основний посил, щоб ми розуміли, що ми готові вже робити, у нас для цього є всі можливості, крім ресурсу фінансового.

А з румунського боку будується?

Якщо розглянути, наприклад, КПП «Руська», то з їхнього боку там пункт перетину кордону збудований ще давно. Європейські кошти були виділені й завершені роботи. З нашого боку, в принципі, також є пункт перетину кордону, його треба трошки оновити, облаштувати, і він може працювати в такому тимчасовому вигляді. Однак, питання – не лише в роботі самого пункту, а й в під’їзних шляхах до пункту. Під’їзний шлях до пункту пропуску «Руська» нам потрібно повністю привести у відповідність до якихось нормальних меж і стандартів. Потрібно зробити першочергово щонайменше близько кілометра дороги і потім до найближчого населеного пункту Селятин – ще 7 кілометрів.

Скільки це у грошах?

Зараз важко сказати. Це великі суми грошей. Що стосується «Шепоту», спільно з румунською стороною ми відпрацювали грант. На побудову під’їзних шляхів до КПП «Шепіт» було виділено близько двох мільйонів євро. Зараз цей проєкт перебуває на завершальній стадії. Дуже багато робіт уже провели, адже там складний рельєф, це фактично гірська дорога, багато робіт по підведенню води було зроблено, два мости збудували. Окрім цих двох мільйонів євро, були залучені кошти держбюджету – близько 100 мільйонів. Однак, для повного завершення дороги потрібно 820 мільйонів.

По датах ви нічого поки що не можете казати, поки немає якоїсь конкретики?

Так, немає. Відповідно до постанови Кабінету міністрів, будівництво пунктів кордону передано до Державної служби з відновлення при Міністерстві інфраструктури. Та оскільки усі ці процеси відбуваються на нашій території, то ми, як представники держави, координуємо і контролюємо виконання цих робіт. Минулого року були великі надії, що у нас буде покращення в бюджеті, що стосується інфраструктури, ми зможемо ці ресурси отримати і почати ці роботи. Дуже мали велику надію. Ми й сьогодні цю надію не покидаємо. Також є напрацювання з міжнародними партнерами. Тому що цей майстер-план затверджений, він буде реалізовуватися. Але він швидше буде реалізовуватися, коли ми зробимо перший крок. І коли європейські партнери бачать, що ми це зробили, то починають підтягуватися та вливають туди кошти.

Зараз ми думаємо, як ми маємо зробити цей перший крок правильно, де знайти ресурс, щоб ми започаткували той старт.

Розкажіть ще про плани розширення КПП «Красноїльськ» і «Дяківці».

Ми, в принципі, готові до початку робіт. Зараз там мають бути завершені деякі технічні моменти, що стосуються отримання верифікації проєкту. Були внесені зміни в проєкт другої черги і вони мають пройти експертизу. Як тільки вони отримають дозвіл експертизи, то думаю, що там можна буде починати і процес другої черги.

Але знову ж таки, усе впирається далі в ресурс. Хоча там не такі вже й об’ємні роботи. Думаю, що Служба з відновлення знайде можливість, щоб започаткувати там другу чергу будівництва, як у «Красноїльську», так і в «Дяківцях». Але хоч як би ми старалися щось там зробити, ми все одно впираємося у румунську сторону, в їхню пропускну здатність. Друга черга наших робіт пов’язана і з їхньою другою чергою.

У них там складніша ситуація. Адже навіть по першій черзі ми свої зобов’язання виконали. Візьмемо, до прикладу, «Красноїльськ» – там проходить від нас лише порожній вантажний транспорт. Бо найближче до пункту пропуску містечко з румунської сторони наразі не має об’їзної дороги. А за їхніми нормативами, важковаговий транспорт не може їхати таким населеним пунктом. І наразі там уже завершують роботи із будівництва об’їзної дороги. Якраз на цій зустрічі озвучували попередні плани, що влітку цього року румунська сторона завершить всі роботи по об’їзній дорозі й можна буде повноцінно запустити вантажівки через КПП «Красноїльськ». Це дасть можливість розвантажити КПП «Порубне».

На «Порубному» планується реконструкція. Що там хочете зробити?

Ми хочемо розширити переїзну частину для проходження вантажного транспорту. Зараз вантажівки із трьох смуг нашої митниці рухаються до румунської частини митниці однією смугою. Цього року румунська сторона розширила пропускну здатність своє частини митниці – із однієї смуги зробили дві смуги для вантажівок. А ми хочемо із наших трьох рядів митниці зробити і три смуги дороги на переїзній частині. Щоб вантажівки із наших трьох рядів митниці рухалися до румунської частини трьома смугами, а не однією, як зараз.

Наскільки далеким у перспективі є відкриття пункту пропуску «Біла Криниця»?

Звичайно, якщо казати про відсутність ресурсу, то це взагалі проєкт дуже далекий. Але якщо брати технічно, то ми повністю готові. У нас проведена геологія, на стадії завершення проходить експертизу увесь проєкт, далі тільки реальне виділення ресурсу і будівельні роботи. Але ми хочемо, щоб цей проєкт був дзеркальний – як у нас, так і з румунської сторони. Для того, щоб у них було так само дзеркально, як у нас, ми маємо їм офіційно передати наш проєкт. Я думаю, що відповідно через Кабмін нотою буде передано питання цього проєкту. І далі румунська сторона спільно з нами зможе звернутися до комісара ЄС з моментом повного фінансування такого митного перетину кордону з двох сторін.

Це такий спільний проєкт. В ньому зацікавлений увесь Європейський Союз, вони реально приділяють йому увагу. І на зустрічі були й представники румунської митниці, й представники Європейських Комісарів по митній інфраструктурі ЄС (EUAM). Ми обговорили це питання. Вони готуються до того, щоб розглянути на комісії Європейського Союзу і пропрацювати механізм виділення коштів на відбудову такого митного перетину кордону. Тому що ми можемо вивільнити в принципі як «Красноїльськ», так і «Дяківці» взагалі від вантажного транспорту і перепустити його сюди. Це також зменшить навантаження на дорожню інфраструктуру, як нашу, так і їхню.

Ми ж бачили нещодавно повідомлення, що в Румунії будують автобан з Бухареста до Сучави. І він буде доходити аж до Сірета, що навпроти нашого пункту пропуску «Порубне». У зв’язку з цим у нас є ще одна ідея. Якщо автобан зайде до Сірета, а далі вантажні автомобілі ж не зможуть іти через центр їхнього прикордонного міста. Тому хочемо їм запропонувати цей автобан відвести вбік до пункту пропуску «Біла Криниця». Це близько 12-14 кілометрів дороги. А сюди на «Порубне» ішов би далі собі легковий транспорт. Але це їхні рішення мають бути. По нинішньому проєкту далі цей автобан мав би вклинитися в нашу трасу на «Порубне» М-19. Якщо б він вклинився у «Білу Криницю», то ми би зробили тут два напрямки. Одна частина іде по М-19 на Київ, а друга частина іде напрямом на Глиницю і далі на Львів та Польщу.

Вони цей проєкт уже озвучили і запланували його до кінця року здати.

Так, до кінця року довести до Сірета. Ок, доводимо до Сірета, але далі ми можемо повернути і затягнути до цього проєкту КПП «Біла Криниця». І частину дороги включити уже в цей проєкт автобану. Так ми пропонували.

Тобто, якщо вони зараз збудують автобан лише до Сірета, це суттєво не збільшить транспортний потік?

Кордон все одно залишається незмінним. І пропускна здатність кордону наразі обмежена існуючими пропускними пунктами на кордонах. Людьми, які це все опрацьовують. Все одно треба відкривати нові пункти пропуску. Тут однозначно ми маємо працювати над митною інфраструктурою. Обов’язково. Це і можливість максимально швидко інтегруватися в Європейський Союз. Це можливість спрощення процедур на кордоні.

Якщо ви бачили, як автобани стикаються з іншими європейськими країнами, то це просто шлагбаум. Наприклад між Угорщиною й Словаччиною є безкоштовний в’їзд. Там просто зменшується швидкість і стоять знаки, за якими треба рухатися, і поїхали далі. Так і в нас можемо організувати.

У контексті блокування кордону румунськими фермерами, як вони можуть вплинути чи вже вплинули на економіку регіону? Не підраховували цифри?

Це завдання, насамперед, Мінекономіки, яке має прораховувати усі ризики. У цей період ми маємо розуміти, що це були свята, не такий великий потік вантажівок. Крім того, у нас активно працює молдовський кордон. Можна подати документи на митницю і перереєструвати вантаж на виїзд через Молдову. Багато хто поїхав якраз через ту частину кордону. Тому ці фактори дали нам можливість вийти із мінімальними можливими втратами через блокування кордону румунськими фермерами.