Павло Кириленко
АМКУ

Тютюновий ринок на постійному контролі

Як досліджує ключові ринки АМКУ – голова відомства Павло Кириленко.

Щодо конкретних справ, то це, звичайно, ринок тютюнових виробів. Це той великий штраф, законність накладення якого у справі ТОВ «Тедіс Україна» у серпні підтвердив Верховний Суд України. Йдеться про 548 мільйонів гривень, які, до речі, й досі не сплачені.

Інший пріоритет – фармацевтичний ринок. Далі – ринок будівельних матеріалів. Навіть в умовах повномасштабної війни і активних бойових дій на частині території нашої держави все ж відбувається відновлення зруйнуваного агресором. Після перемоги обсяги робіт з відбудови зростуть на порядки. А це – ринок будівельних матеріалів, цементів, бетонів та інші. Потрібна окрема увага АМКУ до формування конкурентного середовища на цьому ринку з урахуванням того, щоб працювали, розвивались як національні виробники, так і іноземні інвестори.

Ринок природних монополій – теплопостачання, водопостачання. Багато досліджень і справ порушено за цим напрямом. Звичайно, в полі нашого зору великий монополіст НАК «Нафтогаз України». І тут немає значення, наскільки великий суб’єкт господарювання, хто його топ менеджери. Значення має єдине – факт порушення. Всі порушення мають бути зафіксовані, усунуті, а також вжиті заходи для їх недопущення у майбутньому. Винних же треба притягнути до відповідальності. А вона може бути комплексною – як згідно із антимонопольним законодавством, так і за кримінальним. Останнє – завдання правоохоронних органів.

Чи достатньо важелів впливу в арсеналі АМКУ? І як дієте у випадках, коли є рішення найвищої судової інстанції, але штрафні санкції порушником не сплачуються, як у згаданому кейсі ТОВ «Тедіс Україна»?

Після ухвалення Верховним Судом рішення про правомірність накладення штрафу та відмови у всіх позовних вимогах цього суб’єкта господарювання він звернувся до Антимонопольного комітету України з проханням розстрочити сплату. Вмотивованим рішенням заявнику відмовлено. Далі ми подали до Міністерства юстиції, до Державної виконавчої служби документи на примусове стягнення штрафу. Тепер чекаємо на виконання.

Щодо важелів впливу. Це й проведення перевірок, рекомендації, внесення до реєстрів осіб, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії. Думаю, ви розумієте, що суми штрафів, які накладаються, а потім підтверджуються судовими інстанціями, – це мільйони, десятки та навіть сотні мільйонів гривень, які сплачуються до бюджету. Хоча стягнення штрафів не є і не буде основною метою діяльності комітету. Ключова мета – усунення та унеможливлення надалі порушень антимонопольного законодавства.

Для багатьох суб’єктів господарювання дошкульним ударом є і заборона участі в будь-яких видах торгів терміном на 3 роки. Це, звичайно, дисциплінує, і, переконаний, жодним чином не пригнічує бізнес, як дехто стверджує. Такі жорсткі рішення ухвалюються лише тоді, коли провина суб’єкта господарювання доведена в процесуальному порядку, а часто – і підтверджена судами.

Тож важелів для того, щоб ми виконували покладені державою функції, вистачає. І їх потрібно правильно використовувати – навіть в частині внутрішньої пріоритезації зусиль. Тому що колектив АМКУ не надто великий. Це з урахуванням вакансій та доволі низького рівня оплати праці. І я вдячний народним депутатам, уряду, Президентові України, які розуміють, що зарплати фахівців необхідно збільшувати, аби не просто втримати колектив, а щоб це було додатковим стимулом для підвищення інституційної спроможності АМКУ. Бо, перепрошую, навіть з моральної точки зору складно вимагати працювати більше, ніж робочий день, і вимагати результату від людей, коли зарплатня головного спеціаліста на рівні центрального апарату, наприклад, становить лише 18,5 тисяч гривень. Згаданим законом №3295-ІХ, який набирає чинності з 1 січня, поміж іншого, передбачений і новий рівень зарплат наших фахівців.

Як на об’єктивність досліджень впливають фактори війни, пандемії та інших форс-мажорів? Ось нещодавно АМКУ повідомив про відкриття справи за наслідками так званої «бензинової кризи» 2022 року. З одного боку, і справді існують об’єктивні обставини, що спричинили дефіцит пального та підвищення цін – ми знаємо, що тоді відбувалося і як це вплинуло на паливний ринок, якими методами і наскільки аврально тоді треба було діяти, – а з іншого боку, звісно, не потрібно допускати ситуацій, коли війна все списує...

Звичайно. Тому ми й почали відповідне дослідження. Вже зрозуміло, що його результатом найближчим часом буде порушення справ щодо окремих суб’єктів господарювання, які стосуються дій на ринку світлих нафтопродуктів. Те, що відбувалося і на самісінькому початку великої війни, і в перший рік війни, я особисто відчував на сході України, коли очолював Донецьку обласну військову адміністрацію. Але дані, отримані нами в ході дослідження, свідчать, що для багатьох це просто був час «риболовлі в каламутній воді»: про конкурентну, прозору, чесну поведінку окремих учасників ринку не йшлося. І за це їм точно доведеться відповісти.

А як зі справами, так би мовити, «довгобудами», які дісталися вам у спадок від попередників. Це і та ж тютюнова історія…

Щодо, як ви висловилися, антимонопольних «довгобудів», відверто скажу: я дуже серйозний противник тривалого розгляду справ без чіткої аргументації такої необхідності. Є складні справи, є складні дослідження, але вони при цьому не можуть перекочовувати з року в рік. Тому одне з перших моїх доручень стосувалося визначення конкретних термінів ухвалення законних рішень за дослідженнями та справами і у міжобласних територіальних відділеннях АМКУ, і в центральному апараті.

Встановлений з 1 січня термін розгляду справ вже лімітований – не більше 3 років з моменту порушення. Поки що кількість подібних справ та досліджень на розгляді в комітеті доволі значна. Тому на 2024 рік визначені й конкретизовані по кварталах справи для ухвалення рішень, звітування і за необхідності заслуховування інформації про дослідження.

Чи відрізняються методи контролю за приватним та державним сегментами ринку? Бувало так, що, приміром, на порушення з боку держорганів чи держпідприємств фахівці заплющували очі, чи, може, навпаки, – невмотивовано вживали заходів за принципом «бий своїх, щоб чужі боялися»?

Рівні умови для всіх, відповідно до вимог законодавства. Зокрема, згідно з нормами закону «Про захист економічної конкуренції», штрафи не накладаються на органи влади, але усунення такими суб’єктами виявлених порушень обов’язкове. Відповідно, всі процесуальні документи, які надаються Антимонопольним комітетом України, у тому числі й рекомендації, обов’язкові для державних органів влади.

Про принцип «бий своїх» тут у жодному разі не йдеться. Адже який би ринок чи діяльність яких суб’єктів не досліджувалися, для нас головне – не просто зупинити порушення, а й усунути його причини, щоб не допустити зловживань надалі. І це однаковою мірою стосується як бізнес-структур, так і органів влади – там, де, наприклад, вони можуть використовувати своє право природних монополій при формуванні тарифів.

Якими бачите найближчі завдання АМКУ? І чи готовий комітет до посилення контролю під час повоєнної відбудови, коли буде багато грошей, багато замовників, підрядників, виконавців – як вітчизняних, так і іноземних?

На часі завершення формування нормативно-правової бази, що відповідатиме кращим світовим практикам. Це дуже важливо, адже йдеться про міжнародні зобов’язання нашої держави. Також працюємо над формуванням реальних, дієвих пріоритетів роботи Антимонопольного комітету України – як центрального апарату, так і міжобласних територіальних відділень – на 2024 рік. Головне, щоб ці пріоритети були реалізовані через ефективні розслідування ймовірних порушень на тих або інших ринках.

Закон про державну службу вимагає від нас формування КРІ – ключових показників ефективності того чи іншого держслужбовця. КРІ для співробітників АМКУ також мають узгоджуватися з пріоритетами нашого відомства і визначатися реальною роботою, а не формальним підходом. Стосується це всіх без винятку ланцюжків цієї великої системи – від головного спеціаліста до мене, як керівника конкурентного відомства. І, повірте, у мене до себе не менші вимоги, ніж до підлеглих.

Продовжуємо працювати над законодавчими ініціативами. Наступного року однозначно вноситимемо пропозиції про відновлення контролю АМКУ над здійсненням та наданням державної допомоги. Це вкрай важливо зараз та ще більше актуалізується в поствоєнний період. І, звичайно ж, працюватимемо над підсиленням функціоналу Антимонопольного комітету в частині додержання законодавства про публічні закупівлі. Це, поміж іншого, потрібно як для підвищення довіри громадян, так і наших міжнародних партнерів до всіх міністерств, відомств та як наслідок – у цілому до держави. Тож не припиняємо формувати конкурентне середовище для становлення та розвитку міцної економіки незалежної української держави.