Триває хвилеподібне відновлення весняної вегетації озимих культур та багаторічних трав

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях на 18 березня 2021 року забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин для проведення робіт із захисту посівів сільськогосподарських культур — 24,3 тис тис. тонн препаратів, що становить 77% до потреби, в тому числі — 15,5 тис. тонн гербіцидів.
Забезпеченість сільгоспвиробників препаратами для передпосівної обробки насіння ярих культур урожаю поточного року складає — 547 тонн, що відповідає 102 % до потреби в протруйниках.

Повсюди триває хвилеподібне відновлення весняної вегетації озимих культур та багаторічних трав. У Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників, спостерігається мляве живлення личинок хлібного туруна (жужелиці). Шкідником заселено 4–17% площ за чисельністю 0,3–1 екз на кв.м. Личинки шкідника здебільшого перебувають у другому віці (33–67%). У решті степових областей продовжується їх підйом у верхні шари ґрунту. В разі підсіву на ослаблених та зріджених посівах озимих ярими зерновими колосовими культурами личинки фітофага харчуватимуться їх сходами. Живлення личинок навесні починається після відтавання ґрунту і триває (в залежності від їх віку і температурного режиму) 5–7 тижнів За наявності 3–4 личинок на кв.м рекомендується проводити обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами. У Миколаївській області розпочалося заселення посівів озимини хлібними блішками. Шкідника обліковували на 5% площ за щільності 0,4–1 екз. на кв.м. У Дніпропетровській області відмічене піднімання у верхні шари ґрунту гусениць озимої совки ІІ покоління.
Попередні дані аналізу перезимівлі клопа шкідливої черепашки у Луганській області свідчать про загибель 9% шкідника, переважно від ураження їх грибковими хворобами. Шкідник на даний час перебуває у вологій листковій підстилці. Середня чисельність клопів у місцях зимівлі становить 0,5–2 екз. на кв.м. Статеве співвідношення: самок : самців становить 43:57%. Жива маса самок 105 мг, самців — 90 мг.
Скрізь на 6–57% площ озимих пшениці, ячменю, жита відмічається ураження 2–15% (Дніпропетровська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Полтавська, Черкаська обл.) рослин борошнистою росою та септоріозом, переважно на листках нижнього ярусу, 2–10% рослин уражено гельмінтоспоріозом та бурою листковою іржею, кореневими гнилями. На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби, в місцях пониження рельєфу 2–7% (Вінницька, Волинська, Київська, Полтавська, Чернігівська обл.) рослин уражені сніговою пліснявою. Хвороба проявляється окремими вогнищами площею 0,5–2,5 кв.м. (Сніжна зима цьогоріч, низькі температури, висока вологозабезпеченість, розтягнуте танення снігу, наразі визначають небезпеку появи інфекційного випрівання. В епіфітотійні роки (3 рази з 10 років) розвиток хвороби становить 40–50%, загибель — 15–20%. На окремих полях посіви можуть повністю загинути.). Для контролю захворювання рослин сніговою пліснявою необхідно навесні проводити моніторинг посівів, облік густоти та життєздатності рослин, організувати агротехнічні заходи, а саме боронування посівів — при цьому руйнується ґрунтова кірка, видаляються відмерлі частини рослин, створюються сприятливі умови для розвитку озимих та підживлення азотними добривами.
В Одеській та Миколаївській областях у посівах озимого ріпаку продовжується вихід з ґрунту великого ріпакового та стеблового капустяного прихованохоботників, шкідниками заселено 5% площі, пошкоджено 1% рослин. Середня чисельність шкідника 2–4 макс. 20 (Миколаївська обл.) екз. на жовту пастку протягом трьох днів. Повсюди 0,5–6% рослин культури уражено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, кореневими гнилями та бактеріозом коренів, осередково сніговою плісенню 2–4% рослин (Волинська, Київська, Чернігівська обл.). Ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів є ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами.
Насіннєвий матеріал ярих зернових та зернобобових культур заражений збудниками хвороб, серед яких переважають альтернаріоз, бактеріоз, фузаріоз, гельмінтоспоріоз, аскохітоз тощо, що свідчить про потребу обов’язкового оздоровлення його шляхом протруєння системними препаратами за 1–15 днів до сівби в залежності від препарату.
Скрізь, особливо в Поліссі, через несприятливі для розвитку мишоподібних гризунів кліматичні умови (опади, перезволоження, коливання добових температур) їх чисельність зменшилась. У місцях зниженого рельєфу загибель гризунів становить 6–40, макс. 80% від затоплення. Але на посівах озимих зернових та ріпаку обліковують від поодиноких до 5 (Запорізька обл.) колоній на гектар з 2–12 жилими норами. На 20–100% обстежених площ багаторічних трав, неугідь 1–4, осередково 5–8 жилих колоній на гектар (Запорізька, Івано-Франківська, Черкаська обл.). Попередження пошкодження посівів озимини та обмеження чисельності гризунів (ЕПШ 3–5 і більше жилих колоній на гектарі) здійснюється через затруєння нір дозволеними до використання родентицидами.
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

24.03.2021

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119