<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<feed version="0.3" xmlns="http://purl.org/atom/ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
	<title>Агро Перспектива - Новости</title>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/" /> 
	<tagline />
	<copyright>Copyright 2002 ООО Аграрика</copyright>
	<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//1</id> 
		<modified>2026-03-15T23:11:47Z</modified>
	<author>
		<name>Агро Новости</name> 
		<url>http://www.agroperspectiva.com/ru/news/</url> 
		<email>info@agroperspectiva.com</email> 
	</author>
	<entry>
		<title>Світове споживання пшениці у 2025/2026 може досягти рекордних 824,8 млн тонн — USDA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199226" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199226</id> 
		<issued>2026-03-15T15:55:14</issued>
		<modified>2026-03-15T15:55:14Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">Світове споживання пшениці у маркетинговому році 2025/26 зросте до 824,8 млн тонн, що стане історичним максимумом, йдеться у березневому звіті Міністерства сільського господарства США (USDA).&amp;lt;p&amp;gt;Світова пропозиція пшениці оцінюється у 1,101 млрд тонн, тоді як виробництво становитиме близько 808 млн тонн. Зростання попиту пов’язане передусім із збільшенням кормового використання зерна у низці країн.&amp;lt;p&amp;gt;При цьому світова торгівля пшеницею скорочується, а кінцеві запаси знижуються на тлі стабільного споживання.</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[Світове споживання пшениці у маркетинговому році 2025/26 зросте до 824,8 млн тонн, що стане історичним максимумом, йдеться у березневому звіті Міністерства сільського господарства США (USDA).&amp;lt;p&amp;gt;Світова пропозиція пшениці оцінюється у 1,101 млрд тонн, тоді як виробництво становитиме близько 808 млн тонн. Зростання попиту пов&amp;#8216;язане передусім із збільшенням кормового використання зерна у низці країн.&amp;lt;p&amp;gt;При цьому світова торгівля пшеницею скорочується, а кінцеві запаси знижуються на тлі стабільного споживання.]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title>Світове виробництво сої зросте до 428 млн тонн — USDA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199224" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199224</id> 
		<issued>2026-03-15T14:12:06</issued>
		<modified>2026-03-15T14:12:06Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">Світове виробництво сої у сезоні 2025/26 прогнозується на рівні 428,2 млн тонн, що на 2,5 млн тонн більше, ніж у січневому прогнозі, йдеться у звіті USDA (лютий 2026).&amp;lt;p&amp;gt;Зростання пов’язане насамперед із рекордним урожаєм у Бразилії, де виробництво може досягти 180 млн тонн.&amp;lt;p&amp;gt;Аналітики зазначають, що більша пропозиція сприятиме збільшенню глобальних запасів і може чинити тиск на ціни на світових ринках.</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[Світове виробництво сої у сезоні 2025/26 прогнозується на рівні 428,2 млн тонн, що на 2,5 млн тонн більше, ніж у січневому прогнозі, йдеться у звіті USDA (лютий 2026).&amp;lt;p&amp;gt;Зростання пов&amp;#8216;язане насамперед із рекордним урожаєм у Бразилії, де виробництво може досягти 180 млн тонн.&amp;lt;p&amp;gt;Аналітики зазначають, що більша пропозиція сприятиме збільшенню глобальних запасів і може чинити тиск на ціни на світових ринках.]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title>Боротьба зі сказом: за тиждень на Житомирщині вакциновано понад 6,4 тисячі тварин</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199223" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199223</id> 
		<issued>2026-03-14T16:59:26</issued>
		<modified>2026-03-14T16:59:26Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">У рамках боротьби зі сказом Держпродспоживслужба продовжує послідовно вживати комплекс протиепізоотичних заходів для захисту здоров’я тварин і людей.&amp;lt;p&amp;gt;За минулий тиждень спеціалісти Житомирської обласної державної лікарні ветеринарної медицини вакцинували 6459 тварин, з них: &amp;lt;p&amp;gt; 2074 собаки, &amp;lt;br&amp;gt; 1580 котів, &amp;lt;br&amp;gt; 2682 голови великої рогатої худоби, &amp;lt;br&amp;gt; 117 голів дрібної рогатої худоби та 6 коней.&amp;lt;p&amp;gt;Нагадуємо: вакцинація тварин &amp;#151; це найефективніший спосіб профілактики сказу, небезпечного захворювання, яке становить загрозу як для тварин, так і для людей. Відповідальне ставлення власників до щеплення своїх улюбленців &amp;#151; важливий крок у запобіганні поширенню цієї хвороби, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[У рамках боротьби зі сказом Держпродспоживслужба продовжує послідовно вживати комплекс протиепізоотичних заходів для захисту здоров&amp;#8216;я тварин і людей.&amp;lt;p&amp;gt;За минулий тиждень спеціалісти Житомирської обласної державної лікарні ветеринарної медицини вакцинували 6459 тварин, з них: &amp;lt;p&amp;gt; 2074 собаки, 
 1580 котів, 
 2682 голови великої рогатої худоби, 
 117 голів дрібної рогатої худоби та 6 коней.&amp;lt;p&amp;gt;Нагадуємо: вакцинація тварин - це найефективніший спосіб профілактики сказу, небезпечного захворювання, яке становить загрозу як для тварин, так і для людей. Відповідальне ставлення власників до щеплення своїх улюбленців - важливий крок у запобіганні поширенню цієї хвороби, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title>На імпорт сирів Україна у січні–лютому 2026 витратила 39,9 млн USD</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199222" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199222</id> 
		<issued>2026-03-14T15:42:14</issued>
		<modified>2026-03-14T15:42:14Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">Імпорт сирів в Україну у січні-лютому 2026 року обійшовся Україні у 39,9 млн USD, свідчать дані Державної митної служби.&amp;lt;p&amp;gt;У натуральному вираженні імпорт становив 6,37 тис тонн.&amp;lt;p&amp;gt;Нагадаємо: у 2025 році Україна імпортувала 42,28 тис тонн сирів на 272,28 млн USD.</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[Імпорт сирів в Україну у січні-лютому 2026 року обійшовся Україні у 39,9 млн USD, свідчать дані Державної митної служби.&amp;lt;p&amp;gt;У натуральному вираженні імпорт становив 6,37 тис тонн.&amp;lt;p&amp;gt;Нагадаємо: у 2025 році Україна імпортувала 42,28 тис тонн сирів на 272,28 млн USD.]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title>До земельного кадастру торік внесли понад 128 тисяч ділянок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199221" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199221</id> 
		<issued>2026-03-14T14:25:14</issued>
		<modified>2026-03-14T14:25:14Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">У 2025-му році до Державного земельного кадастру внесено 446 меж адміністративно-територіальних одиниць, понад 41 тис. функціональних зон та більш як 128 тис. земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року, повідомив, звітуючи про роботу відомства у минулому році, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко, передає Укрінформ.&amp;lt;p&amp;gt;Він нагадав, що внесення у Державний земельний кадастр відомостей про ділянки, права на які виникли до 2013 року, &amp;#151; один із важливих напрямів роботи відомства.&amp;lt;p&amp;gt;&amp;quot;За 2025 рік внесено більш ніж 128 тис. таких ділянок. Всього ж, починаючи із 2019 року, до кадастру внесли понад 1,1 млн ділянок &amp;#151; майже 41% від загальної кількості таких об’єктів. Інтенсивна робота за цим напрямом триватиме&amp;quot;, &amp;#151; сказав посадовець.&amp;lt;p&amp;gt;Він також розповів, що минулого року до Державного земельного кадастру внесли дані про межі 446 адміністративно-територіальних одиниць, 90 меж територіальних громад та більш ніж 41 тис. функціональних зон.&amp;lt;p&amp;gt;&amp;quot;Це є одним з основних елементів для визначення та можливої зміни цільового призначення земельних ділянок. Тому чим більше таких функціональних зон у кадастрі, тим більш автоматизованим і зручним стає цей сервіс&amp;quot;, &amp;#151; пояснив голова Держгеокадастру.&amp;lt;p&amp;gt;Він відзвітував і про відображення в кадастрі інформації про нормативно-грошову оцінку земель населених пунктів.&amp;lt;p&amp;gt;&amp;quot;Торік внесено дані НГО для 3369 населених пунктів. Загальний стан наповнення такими відомостями Державного земельного кадастру &amp;#151; 51%&amp;quot;, &amp;#151; сказав Макаренко.&amp;lt;p&amp;gt;Нормативно-грошова оцінка земель використовується для розрахунку земельного податку, орендної плати за землі державної/комунальної власності, та є основою для визначення мінімальної ціни при продажу земельних ділянок. НГО має проводитися кожні 5&amp;#150;7 років, однак через пандемію та воєнний стан терміни довелося коригувати.</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[У 2025-му році до Державного земельного кадастру внесено 446 меж адміністративно-територіальних одиниць, понад 41 тис. функціональних зон та більш як 128 тис. земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року, повідомив, звітуючи про роботу відомства у минулому році, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко, передає Укрінформ.&amp;lt;p&amp;gt;Він нагадав, що внесення у Державний земельний кадастр відомостей про ділянки, права на які виникли до 2013 року, - один із важливих напрямів роботи відомства.&amp;lt;p&amp;gt;"За 2025 рік внесено більш ніж 128 тис. таких ділянок. Всього ж, починаючи із 2019 року, до кадастру внесли понад 1,1 млн ділянок - майже 41% від загальної кількості таких об&amp;#8216;єктів. Інтенсивна робота за цим напрямом триватиме", - сказав посадовець.&amp;lt;p&amp;gt;Він також розповів, що минулого року до Державного земельного кадастру внесли дані про межі 446 адміністративно-територіальних одиниць, 90 меж територіальних громад та більш ніж 41 тис. функціональних зон.&amp;lt;p&amp;gt;"Це є одним з основних елементів для визначення та можливої зміни цільового призначення земельних ділянок. Тому чим більше таких функціональних зон у кадастрі, тим більш автоматизованим і зручним стає цей сервіс", - пояснив голова Держгеокадастру.&amp;lt;p&amp;gt;Він відзвітував і про відображення в кадастрі інформації про нормативно-грошову оцінку земель населених пунктів.&amp;lt;p&amp;gt;"Торік внесено дані НГО для 3369 населених пунктів. Загальний стан наповнення такими відомостями Державного земельного кадастру - 51%", - сказав Макаренко.&amp;lt;p&amp;gt;Нормативно-грошова оцінка земель використовується для розрахунку земельного податку, орендної плати за землі державної/комунальної власності, та є основою для визначення мінімальної ціни при продажу земельних ділянок. НГО має проводитися кожні 5-7 років, однак через пандемію та воєнний стан терміни довелося коригувати.]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title> Українські порти цьогоріч вже обробили понад 15 мільйонів тонн вантажів </title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199220" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199220</id> 
		<issued>2026-03-14T14:14:19</issued>
		<modified>2026-03-14T14:14:19Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">Із початку 2026 року українські порти обробили понад 15 млн т вантажів, з яких понад 14,7 млн т &amp;#151; зернові, у Телеграмі повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.&amp;lt;p&amp;gt;За інформацією Мінрозвитку, основний обсяг перевалки забезпечують порти Великої Одеси. Із початку року вони відвантажили 14,5 млн т продукції, з яких 8.5 млн т становить експорт зерна. Дунайські порти обробили 1,1 млн т вантажів, з них 221 тис. т &amp;#151; зерно.&amp;lt;p&amp;gt;За час роботи українського морського коридору з вересня 2023 року ним перевезено майже 179 млн т вантажів, з яких 107 млн т &amp;#151; зерно. За цей час оброблено 7 087 суден.&amp;lt;p&amp;gt;При цьому росіяни продовжують системно атакувати портову інфраструктуру України. З початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено 726 об’єктів портової інфраструктури та 153 цивільних судна, постраждали 238 цивільних осіб.&amp;lt;p&amp;gt;Експорт зернових, олійних культур та продуктів їх переробки у січні 2026 року переважно здійснювався через порти Одеської області, на які припало 89% загального обсягу експортних поставок.</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[Із початку 2026 року українські порти обробили понад 15 млн т вантажів, з яких понад 14,7 млн т - зернові, у Телеграмі повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.&amp;lt;p&amp;gt;За інформацією Мінрозвитку, основний обсяг перевалки забезпечують порти Великої Одеси. Із початку року вони відвантажили 14,5 млн т продукції, з яких 8.5 млн т становить експорт зерна. Дунайські порти обробили 1,1 млн т вантажів, з них 221 тис. т - зерно.&amp;lt;p&amp;gt;За час роботи українського морського коридору з вересня 2023 року ним перевезено майже 179 млн т вантажів, з яких 107 млн т - зерно. За цей час оброблено 7 087 суден.&amp;lt;p&amp;gt;При цьому росіяни продовжують системно атакувати портову інфраструктуру України. З початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено 726 об&amp;#8216;єктів портової інфраструктури та 153 цивільних судна, постраждали 238 цивільних осіб.&amp;lt;p&amp;gt;Експорт зернових, олійних культур та продуктів їх переробки у січні 2026 року переважно здійснювався через порти Одеської області, на які припало 89% загального обсягу експортних поставок.]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title>Новий індустріальний парк «Сталева Київщина» включено до Реєстру</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199219" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199219</id> 
		<issued>2026-03-13T19:29:18</issued>
		<modified>2026-03-13T19:29:18Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">Уряд ухвалив рішення про включення нового індустріального парку &amp;quot;Сталева Київщина&amp;quot; (Київська область) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Реалізація цього проєкту дозволить створити орієнтовно 400 нових робочих місць у секторі переробної промисловості.&amp;lt;p&amp;gt;Концепція індустріального парку &amp;quot;Сталева Київщина&amp;quot; розрахована на 49 років та охоплює площу майже 12 га у Білоцерківській громаді Київської області. Ключовий акцент проєкту &amp;#151; розвиток металообробного кластеру із залученням близько 3,5 млрд грн інвестицій. Ініціатор створення ТОВ &amp;quot;ГРАНДСТІЛ&amp;quot; планує залучити фінансування з різних джерел &amp;#151; власні кошти ініціатора, державне стимулювання, а також інвестицій майбутніх учасників та інших суб’єктів.&amp;lt;p&amp;gt;На території нового парку розвиватимуться підприємства за наступними пріоритетними напрямками:&amp;lt;p&amp;gt; Оброблення металів та нанесення покриття на метали; &amp;lt;br&amp;gt; Механічне оброблення металевих виробів; &amp;lt;br&amp;gt; Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія;&amp;lt;br&amp;gt; Виготовлення будівельних металевих конструкцій і виробів;&amp;lt;br&amp;gt; Виготовлення інших готових металевих виробів.&amp;lt;p&amp;gt;"Ми продовжуємо розширювати інвестиційну карту України, створюючи умови для переходу від експорту сировини до глибокої переробки. &amp;quot;Сталева Київщина&amp;quot; стане точкою росту для промисловості регіону. Це не лише нові надходження до бюджету громади, а й реальний крок до технологічної модернізації галузі. Наша мета в межах політики &amp;quot;Зроблено в Україні&amp;quot; &amp;#151; щоб кожен такий проєкт ставав магнітом для інновацій та гарантією стабільної зайнятості для українців", &amp;#151; зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.&amp;lt;p&amp;gt;Державне стимулювання індустріальних парків спрямоване на зростання частки переробної промисловості у структурі ВВП та підвищення інвестиційної привабливості українських громад.&amp;lt;p&amp;gt;Наразі у Реєстрі індустріальних парків налічується понад 114 об’єктів. Їх кількість зростає, що свідчить про зацікавленість бізнесу й громад у створенні сучасних виробничих майданчиків. Індустріальні парки є складовою інвестиційної компоненти політики розвитку українських виробників &amp;quot;Зроблено в Україні&amp;quot;.&amp;lt;p&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt;</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[Уряд ухвалив рішення про включення нового індустріального парку "Сталева Київщина" (Київська область) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Реалізація цього проєкту дозволить створити орієнтовно 400 нових робочих місць у секторі переробної промисловості.&amp;lt;p&amp;gt;Концепція індустріального парку "Сталева Київщина" розрахована на 49 років та охоплює площу майже 12 га у Білоцерківській громаді Київської області. Ключовий акцент проєкту - розвиток металообробного кластеру із залученням близько 3,5 млрд грн інвестицій. Ініціатор створення ТОВ "ГРАНДСТІЛ" планує залучити фінансування з різних джерел - власні кошти ініціатора, державне стимулювання, а також інвестицій майбутніх учасників та інших суб&amp;#8216;єктів.&amp;lt;p&amp;gt;На території нового парку розвиватимуться підприємства за наступними пріоритетними напрямками:&amp;lt;p&amp;gt; Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 
 Механічне оброблення металевих виробів; 
 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія;
 Виготовлення будівельних металевих конструкцій і виробів;
 Виготовлення інших готових металевих виробів.&amp;lt;p&amp;gt;"Ми продовжуємо розширювати інвестиційну карту України, створюючи умови для переходу від експорту сировини до глибокої переробки. "Сталева Київщина" стане точкою росту для промисловості регіону. Це не лише нові надходження до бюджету громади, а й реальний крок до технологічної модернізації галузі. Наша мета в межах політики "Зроблено в Україні" - щоб кожен такий проєкт ставав магнітом для інновацій та гарантією стабільної зайнятості для українців", - зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.&amp;lt;p&amp;gt;Державне стимулювання індустріальних парків спрямоване на зростання частки переробної промисловості у структурі ВВП та підвищення інвестиційної привабливості українських громад.&amp;lt;p&amp;gt;Наразі у Реєстрі індустріальних парків налічується понад 114 об&amp;#8216;єктів. Їх кількість зростає, що свідчить про зацікавленість бізнесу й громад у створенні сучасних виробничих майданчиків. Індустріальні парки є складовою інвестиційної компоненти політики розвитку українських виробників "Зроблено в Україні".&amp;lt;p&amp;gt; 
]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title>Розвиток рибного господарства: Уряд затвердив операційний план реалізації Стратегії</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199218" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199218</id> 
		<issued>2026-03-13T18:37:26</issued>
		<modified>2026-03-13T18:37:26Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">Рибна галузь отримала чіткий план дій на найближчі чотири роки. Відповідне розпорядження &amp;quot;Про затвердження операційного плану заходів з реалізації у 2026&amp;#150;2029 роках Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року&amp;quot; ухвалив Кабінет Міністрів України 12 березня.&amp;lt;p&amp;gt;Серед ключових напрямів &amp;#151; розвиток аквакультури, збільшення обсягів добування водних біоресурсів, підвищення рибопродуктивності внутрішніх водойм, удосконалення системи управління галуззю та формування сприятливих умов для підприємництва.&amp;lt;p&amp;gt;&amp;quot;Затвердження нового операційного плану &amp;#151; це важливий крок для розвитку рибної галузі України. Документ визначає чіткі пріоритети державної політики на найближчі роки: від підвищення ефективності використання водних біоресурсів до розвитку аквакультури та збільшення виробництва якісної рибної продукції. Це сприятиме зміцненню продовольчої безпеки держави, розвитку внутрішнього ринку та підвищенню конкурентоспроможності галузі&amp;quot;, &amp;#151; зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.&amp;lt;p&amp;gt;Очікується, що реалізація плану дасть змогу збільшити виробництво вітчизняної рибної продукції, зміцнити внутрішній ринок та зменшити його імпортозалежність, а також посилити внесок галузі у продовольчу безпеку країни. Також документ сприятиме подальшому наближенню державної політики у цій сфері до принципів Спільної рибогосподарської політик ЄС.&amp;lt;p&amp;gt;Стратегія розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України 2 травня 2023 року. Під час її підготовки враховано положення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Цілі сталого розвитку України до 2030 року та зобов’язання України в межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у сфері управління водними біоресурсами. Документ визначає довгострокові напрями розвитку рибного господарства та аквакультури, зосереджені на сталому розвитку галузі, раціональному використанні й відтворенні водних біоресурсів, а також підвищенні ефективності рибогосподарської діяльності.&amp;lt;p&amp;gt;Реалізація Стратегії також спрямована на поступове наближення українського законодавства та практик управління у сфері рибного господарства до стандартів Європейського Союзу та принципів сталого використання водних біоресурсів.</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[Рибна галузь отримала чіткий план дій на найближчі чотири роки. Відповідне розпорядження "Про затвердження операційного плану заходів з реалізації у 2026-2029 роках Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року" ухвалив Кабінет Міністрів України 12 березня.&amp;lt;p&amp;gt;Серед ключових напрямів - розвиток аквакультури, збільшення обсягів добування водних біоресурсів, підвищення рибопродуктивності внутрішніх водойм, удосконалення системи управління галуззю та формування сприятливих умов для підприємництва.&amp;lt;p&amp;gt;"Затвердження нового операційного плану - це важливий крок для розвитку рибної галузі України. Документ визначає чіткі пріоритети державної політики на найближчі роки: від підвищення ефективності використання водних біоресурсів до розвитку аквакультури та збільшення виробництва якісної рибної продукції. Це сприятиме зміцненню продовольчої безпеки держави, розвитку внутрішнього ринку та підвищенню конкурентоспроможності галузі", - зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.&amp;lt;p&amp;gt;Очікується, що реалізація плану дасть змогу збільшити виробництво вітчизняної рибної продукції, зміцнити внутрішній ринок та зменшити його імпортозалежність, а також посилити внесок галузі у продовольчу безпеку країни. Також документ сприятиме подальшому наближенню державної політики у цій сфері до принципів Спільної рибогосподарської політик ЄС.&amp;lt;p&amp;gt;Стратегія розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України 2 травня 2023 року. Під час її підготовки враховано положення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Цілі сталого розвитку України до 2030 року та зобов&amp;#8216;язання України в межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у сфері управління водними біоресурсами. Документ визначає довгострокові напрями розвитку рибного господарства та аквакультури, зосереджені на сталому розвитку галузі, раціональному використанні й відтворенні водних біоресурсів, а також підвищенні ефективності рибогосподарської діяльності.&amp;lt;p&amp;gt;Реалізація Стратегії також спрямована на поступове наближення українського законодавства та практик управління у сфері рибного господарства до стандартів Європейського Союзу та принципів сталого використання водних біоресурсів.]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title>Український біометан може стати новим напрямом енергетичного партнерства з Німеччиною - Мінекономіки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199217" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199217</id> 
		<issued>2026-03-13T18:28:41</issued>
		<modified>2026-03-13T18:28:41Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">Експорт українського біометану до Німеччини може стати одним із найперспективніших напрямів енергетичної співпраці між двома країнами. Про це йшлося під час круглого столу &amp;quot;Експорт біометану до Німеччини: цільові сегменти ринку та відкриті питання&amp;quot; за участю заступника Міністра економіки довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, представників урядів України та Німеччини, експертів енергетичного ринку та міжнародних організацій.&amp;lt;p&amp;gt;Як зазначив заступник Міністра, Україна має значний потенціал, щоб стати одним із важливих постачальників біометану на європейський ринок. Основою для цього є сильний аграрний сектор, який забезпечує сировину для виробництва біометану з агровідходів і побічної продукції. Йдеться не лише про розвиток нового енергетичного напряму, а й про додану вартість для агросектору, інвестиції та нові можливості для сільських територій.&amp;lt;p&amp;gt;Для Європейського Союзу, зокрема Німеччини, український біометан може стати частиною енергетичного переходу, інструментом зменшення залежності від викопного палива та диверсифікації джерел енергії. Для України ж це можливість відкрити новий експортний напрям, який одночасно працює на економічне зростання, зелену трансформацію та глибшу інтеграцію до європейського енергетичного ринку.&amp;lt;p&amp;gt;&amp;quot;У 2025 році українські компанії експортували понад 11,2 млн куб. м. газоподібного біометану власного виробництва. При цьому Україна має потужний потенціал виробництва біометану завдяки аграрному сектору. Для нас це не лише питання енергетики, а й розвитку економіки та створення доданої вартості в аграрній галузі. Співпраця з Німеччиною у цьому напрямі &amp;#151; приклад взаємовигідного партнерства, де виграють обидві сторони: Україна отримує ринок для нової енергетичної продукції, а Європа &amp;#151; додаткове джерело відновлюваного газу для свого енергетичного переходу&amp;quot;, &amp;#151; наголосив Тарас Висоцький.&amp;lt;p&amp;gt;Водночас реалізація цього потенціалу потребує системної роботи та постійного діалогу між урядами, бізнесом і європейськими інституціями. Саме тому регулярні експертні обговорення є важливими для усунення можливих проблемних питань та формування зрозумілих правил ринку.&amp;lt;p&amp;gt;Серед ключових викликів:&amp;lt;p&amp;gt; гармонізація регуляторних вимог та сертифікації біометану відповідно до правил ЄС;&amp;lt;br&amp;gt; визнання гарантій походження та інтеграція в європейські реєстри;&amp;lt;br&amp;gt; визнання української газової мережі частиною європейської системи балансу маси;&amp;lt;br&amp;gt; інвестиції у виробничі потужності та інфраструктуру;&amp;lt;br&amp;gt; довгострокові сигнали для ринку, які дадуть можливість реалізувати десятки підготовлених інвестиційних проектів.&amp;lt;p&amp;gt;Співпраця у сфері біометану має не лише економічне, а й ширше стратегічне значення. Вона посилює енергетичну інтеграцію України з Європейським Союзом, сприяє зменшенню викидів парникових газів та формує нову модель партнерства у сфері зеленої енергетики.&amp;lt;p&amp;gt;Україна готова розвивати цей напрям і поглиблювати діалог із Німеччиною та іншими країнами ЄС. Біометан може стати одним із ключових елементів спільної енергетичної трансформації Європи &amp;#151; і водночас новою точкою зростання для української економіки.&amp;lt;br&amp;gt;</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[Експорт українського біометану до Німеччини може стати одним із найперспективніших напрямів енергетичної співпраці між двома країнами. Про це йшлося під час круглого столу "Експорт біометану до Німеччини: цільові сегменти ринку та відкриті питання" за участю заступника Міністра економіки довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, представників урядів України та Німеччини, експертів енергетичного ринку та міжнародних організацій.&amp;lt;p&amp;gt;Як зазначив заступник Міністра, Україна має значний потенціал, щоб стати одним із важливих постачальників біометану на європейський ринок. Основою для цього є сильний аграрний сектор, який забезпечує сировину для виробництва біометану з агровідходів і побічної продукції. Йдеться не лише про розвиток нового енергетичного напряму, а й про додану вартість для агросектору, інвестиції та нові можливості для сільських територій.&amp;lt;p&amp;gt;Для Європейського Союзу, зокрема Німеччини, український біометан може стати частиною енергетичного переходу, інструментом зменшення залежності від викопного палива та диверсифікації джерел енергії. Для України ж це можливість відкрити новий експортний напрям, який одночасно працює на економічне зростання, зелену трансформацію та глибшу інтеграцію до європейського енергетичного ринку.&amp;lt;p&amp;gt;"У 2025 році українські компанії експортували понад 11,2 млн куб. м. газоподібного біометану власного виробництва. При цьому Україна має потужний потенціал виробництва біометану завдяки аграрному сектору. Для нас це не лише питання енергетики, а й розвитку економіки та створення доданої вартості в аграрній галузі. Співпраця з Німеччиною у цьому напрямі - приклад взаємовигідного партнерства, де виграють обидві сторони: Україна отримує ринок для нової енергетичної продукції, а Європа - додаткове джерело відновлюваного газу для свого енергетичного переходу", - наголосив Тарас Висоцький.&amp;lt;p&amp;gt;Водночас реалізація цього потенціалу потребує системної роботи та постійного діалогу між урядами, бізнесом і європейськими інституціями. Саме тому регулярні експертні обговорення є важливими для усунення можливих проблемних питань та формування зрозумілих правил ринку.&amp;lt;p&amp;gt;Серед ключових викликів:&amp;lt;p&amp;gt; гармонізація регуляторних вимог та сертифікації біометану відповідно до правил ЄС;
 визнання гарантій походження та інтеграція в європейські реєстри;
 визнання української газової мережі частиною європейської системи балансу маси;
 інвестиції у виробничі потужності та інфраструктуру;
 довгострокові сигнали для ринку, які дадуть можливість реалізувати десятки підготовлених інвестиційних проектів.&amp;lt;p&amp;gt;Співпраця у сфері біометану має не лише економічне, а й ширше стратегічне значення. Вона посилює енергетичну інтеграцію України з Європейським Союзом, сприяє зменшенню викидів парникових газів та формує нову модель партнерства у сфері зеленої енергетики.&amp;lt;p&amp;gt;Україна готова розвивати цей напрям і поглиблювати діалог із Німеччиною та іншими країнами ЄС. Біометан може стати одним із ключових елементів спільної енергетичної трансформації Європи - і водночас новою точкою зростання для української економіки.
]]></summary>
	</entry>
	<entry>
		<title>Уряд посилить підримку індустріальних парків, які постраждали через російські обстріли </title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/199216" />
		<id>tag:agroperspectiva.com,2004:/news//199216</id> 
		<issued>2026-03-13T18:19:16</issued>
		<modified>2026-03-13T18:19:16Z</modified>
		<dc:subject>Агро Новости</dc:subject> 
		<content type="text/html" mode="escaped" xml:lang="ru" xml:base="http://www.agroperspectiva.com/ru/news/">Уряд оновив правила державного стимулювання, щоб індустріальні парки могли швидше відновлювати пошкоджену інфраструктуру внаслідок російських атак. Мета &amp;#151; забезпечити безперебійну роботу бізнесу навіть в умовах війни. Про це повідомила Прем&amp;#700;єр-міністр України Юлія Свириденко. &amp;lt;p&amp;gt;1.&amp;#8288; &amp;#8288;Держава покриватиме до 80% вартості відновлення інфраструктури, але не більше 200 млн грн на один індустріальний парк.&amp;lt;p&amp;gt;Для отримання коштів заявник має внести свою частину платежу, а також забезпечити введення в експлуатацію не менше 5000 кв. м промислових площ та залучити не менше двох переробних підприємств впродовж 3 років. Подати заяву потрібно не пізніше ніж через 6 місяців після пошкодження.&amp;lt;p&amp;gt;2.&amp;#8288; &amp;#8288;Розширено перелік територій, для яких застосовується пільгове співфінансування 80/20. Відтепер механізм, який раніше діяв для деокупованих громад, поширюється і на прифронтові території.&amp;lt;p&amp;gt;"Індустріальні парки &amp;#151; важливий інструмент розвитку виробництва у межах політики &amp;quot;Зроблено в Україні&amp;quot; та стимулювання економіки в регіонах. За підрахунками, 1 гектар індустріального парку дає змогу створити в середньому 50 нових робочих місць, а $1 державних інвестицій в інфраструктуру індустріальних парків дозволяє залучити $6 додаткових приватних інвестицій", &amp;#151; наголосила Юлія Свириденко. &amp;lt;p&amp;gt;За її словами, Уряд і надалі підтримуватиме розвиток індустріальних парків та адаптовуватиме інструменти підтримки під реальні потреби бізнесу, йдеться в повідомленні уряду.</content>
		<summary type="text/plain"><![CDATA[Уряд оновив правила державного стимулювання, щоб індустріальні парки могли швидше відновлювати пошкоджену інфраструктуру внаслідок російських атак. Мета - забезпечити безперебійну роботу бізнесу навіть в умовах війни. Про це повідомила Прем&amp;#700;єр-міністр України Юлія Свириденко. &amp;lt;p&amp;gt;1.&amp;#8288; &amp;#8288;Держава покриватиме до 80% вартості відновлення інфраструктури, але не більше 200 млн грн на один індустріальний парк.&amp;lt;p&amp;gt;Для отримання коштів заявник має внести свою частину платежу, а також забезпечити введення в експлуатацію не менше 5000 кв. м промислових площ та залучити не менше двох переробних підприємств впродовж 3 років. Подати заяву потрібно не пізніше ніж через 6 місяців після пошкодження.&amp;lt;p&amp;gt;2.&amp;#8288; &amp;#8288;Розширено перелік територій, для яких застосовується пільгове співфінансування 80/20. Відтепер механізм, який раніше діяв для деокупованих громад, поширюється і на прифронтові території.&amp;lt;p&amp;gt;"Індустріальні парки - важливий інструмент розвитку виробництва у межах політики "Зроблено в Україні" та стимулювання економіки в регіонах. За підрахунками, 1 гектар індустріального парку дає змогу створити в середньому 50 нових робочих місць, а &#36;1 державних інвестицій в інфраструктуру індустріальних парків дозволяє залучити &#36;6 додаткових приватних інвестицій", - наголосила Юлія Свириденко. &amp;lt;p&amp;gt;За її словами, Уряд і надалі підтримуватиме розвиток індустріальних парків та адаптовуватиме інструменти підтримки під реальні потреби бізнесу, йдеться в повідомленні уряду.]]></summary>
	</entry>
</feed>

