Реалізація потенціалу фінансової інклюзії потребує підвищення рівня фінансової грамотності населення – Інститут аграрної економіки
Запорукою формування в Україні стійкої фінансової інклюзії, тобто рівного доступу та використання фінансових продуктів та послуг, які прийнятні за ціною, відповідають потребам домогосподарств та підприємств, доступні для всіх сегментів суспільства незалежно від доходу і місця проживання та надаються представниками фінансового сектору відповідально та екологічно для усіх учасників процесу, є комплексний підхід, зауважив завідувач Відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору», який відбувся в Інституті економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 20 травня 2021 року.
За його словами, фінансову інклюзію або фінансове включення слід розглядати у трьох площинах, а саме:
1. доступність фінансових послуг, тобто можливість користувача дійсно скористатися послугою через контакт із фінансовим посередником;
2. фінансова грамотність споживача, тобто його здатність здійснити усвідомлений вибір послуги, повністю розуміючи вигоди та ризики від користування нею;
3. захист прав користувача, тобто гарантування безпечного, прогнозованого та якісного надання послуги, забезпечене третьою стороною.
Результати проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу світових тенденцій у розвитку фінансової інклюзії свідчать про недостатній рівень фінансової інклюзії та широкі перспективи її розвитку. Зокрема, у світі з близько 5,6 млрд дорослого населення:
· 1,7 млрд не мають банківських рахунків, при цьому 2/3 з них мають мобільний телефон,
· 1 млрд людей, які мають рахунки у банку, не користуються ними для сплати за комунальні послуги.
Водночас, рівень фінансової інклюзивності значною мірою залежить від рівня доходів країни, зауважив науковець. Зокрема, у 2019 році 94 % дорослого населення у США (високий рівень доходу) мали рахунок в банку; у Сербії (дохід вище середнього) — 73 %; в Україні (дохід нижче середнього) — 65 %; у Непалі (низький дохід) — лише 50 %.
Подібна тенденція і щодо наявності дебетової картки у дорослого населення:
· США — 80 %,
· Сербія — 60 %,
· Україна — 49 %;
· Непал — 27 %.
У США лише 9 % населення сплачують комунальні платежі виключно готівкою, у Сербії — 40 %, в Україні — 53 %, а у Непалі — лише 38 %. Це свідчить про значні успіхи розвитку фінансової інклюзії Непалу у цьому напрямку, підкреслив Олександр Захарчук.
З початком карантинних заходів населення різко обмежило споживання, що дало змогу сформувати певні фінансові заощадження і позитивно позначилося на зростанні банківських вкладів населення на поточних рахунках. Так, показник частки коштів на вимогу зріс з 27,9 % у 2016 році до 47 % у 2020 році. Зростання доходів дасть змогу зберігати поточний рівень депозитів та поступово збільшувати обсяги споживання, зазначив доповідач.
На його думку, постійне зростання безготівкових операцій з використанням платіжних карток з 25 % у 2014 році до 39,3 % у 201 році і до 50 % у 2020 році вказує на позитивні тенденції у розкритті населенням України можливостей використання банківських карток.
Помітно збільшилась і кількість платіжних — торгівельних та банківських — терміналів. Якщо у 2014 році в Україні їх налічувалося лише 204 тис. одиниць, то станом на кінець 2020 року їх число зросло до майже 375 тис. платіжних терміналів. А протягом січня-квітня 2021 року їх кількість збільшилася ще на 7 %.
При цьому рівень фінансової грамотності, за результатами проведених проєктом USAID Financial Sector Transformation Project у 2019 році досліджень, за 21‑бальною шкалою, в Україні та у Польщі склав лише 11,6 балу, у Білорусі — 11,7, Угорщині — 12,4, Чехії -12,6, Албанії — 12,7, Литві -13,5, Португалії — 14,0 балу. Найвищий рівень фінансової грамотності у Фінляндії (14,8 балу) та Франції (14,9 балу), поінформував науковець.
Основними перешкодами на шляху формування стійкої фінансової інклюзії в Україні, вважає Олександр Захарчук, є низка чинників:
1. Збереження високої питомої ваги фізичних осіб, які не користуються фінансовими послугами.
2. Недостатній рівень розвитку безготівкової економіки.
3. Низький рівень фінансової грамотності фізичних осіб.
4. Обмеженість доступу до фінансової інфраструктури у сільській місцевості.
5. Недостатній рівень довіри населення до фінансової системи, пов’язаний із неналежним захистом прав споживачів.
Для забезпечення високого рівня фінансової інклюзії в Україні необхідно:
· стимулювати поширення в Україні таких інструментів забезпечення фінансової інклюзії, як електронні гроші та системи мобільних платежів, у першу чергу — безконтактні, прийняття терміналами платежів готівкою для подальшого переказу, приватні транскордонні грошові перекази тощо;
· реалізувати пріоритети Стратегії фінансової грамотності та досягнення ключових результатів її впровадження: підвищення рівня фінансової грамотності населення шляхом проведення інформаційно-освітніх заходів для різних цільових аудиторій;
· розширити набір фінансових послуг, які пропонують платіжні термінали: оплата комунальних послуг, оплата/погашення кредитів, здійснення переказів з карти на карту, виплату грошових переказів, інші банківські послуги за рахунок встановлення додаткових модулів прийому платіжних карток;
· встановити банківські платіжні термінали у всіх поштових відділеннях, розташованих у сільській місцевості, що підвищить доступність банківських послуг для місцевих жителів;
· перевести всіх отримувачів соціальних виплат на безготівкову форму оплати шляхом оформлення платіжних карток;
· посилити захист прав споживачів фінансових послуг через регулювання ринкової поведінки учасників фінансового сектору та забезпечення прозорості інформації щодо фінансових послуг та продуктів, підсумував Олександр Захарчук.
###
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.
Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.
Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.
26.05.2021
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
