Бізнес закликає не затягувати запуск торгівлі квотами на викиди парникових газів

Такої думки дотримуються експерти Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації після участі у Круглому столі щодо національної схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), що відбувся за ініціативи Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

Так, підписавши у 2014 році Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації низки документів, пов’язаних із протидією зміні клімату. Одним із таких документів є Директива №2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів, яка спрямована на поступове зниження викидів парникових газів підприємствами. Запровадження Директиви передбачає 2 етапи — запуск системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) та запуск безпосередньо СТВ.

Особливо актуальним це питання стає у зв’язку із прийнятим на початку цього року у ЄС Європейського зеленого курсу (European Green Deal), основною метою якого є досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту до 2050 року. Одним із інструментів цієї нової кліматичної політики розглядається запровадження так званого механізму прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism або СВАМ). По суті, це спеціальний податок на викиди вуглецю, який планується застосовувати до продукції, що імпортується у ЄС із країн, які не приділяють належної уваги зменшенню викидів парникових газів.

Таким чином, затягування із запуском СТВ шкодить репутації України як надійного учасника глобальних процесів з протидії зміні клімату, а також збільшує ризики можливого застосування до продукції, що походить з України, вищезгаданого прикордонного вуглецевого коригування.

Бізнес вітає активізацію роботи уряду та парламенту у напрямку імплементації першої частини Директиви шляхом прийняття Закону «Про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів» №377-ІХ. Це — важлива передумова успішного запуску і чіткого функціонування СТВ, яка забезпечить точність та достовірність відомостей про обсяги викидів парникових газів.

Водночас, за оцінками експертів Асоціації, критично важливо прийняти і оприлюднити всі підзаконні нормативно-правові акти, передбачені Законом №377-ІХ якомога швидше. Крім того, чітко визначити, яка структурна одиниця буде виконувати ці повноваження та розробити порядок ведення Єдиного реєстру з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ). У іншому випадку Закон не зможе запрацювати з січня 2021 року, як заплановано.

Тільки після вдалого запуску системи МЗВ можна буде перейти до імплементації другої частини Директиви — розробки та впровадження СТВ. У ЄС запровадження СТВ розпочалось з 2005 року у вигляді пілотної фази, а повноцінно система запрацювала лише з 2008 року.

Україні варто врахувати досвід європейських країн та, за можливості, максимально узгодити архітектуру СТВ з правилами і процедурами функціонування СТВ в ЄС, які будуть застосовуватися з 2021 року, а також враховувати досвід перших фаз запровадження СТВ ЄС, зокрема, в частині встановлення цільових показників викидів ПГ та безоплатного розподілу квот на викиди. Таким чином, на думку бізнесу, підготовка до повноцінного запуску СТВ має включати 4 основні моменти:

1) запуск СТВ варто здійснювати після завершення пілотного періоду моніторингу, звітності та верифікації, проте, не раніше січня 2025 року

2) обов’язково має бути тестовий режим, коли транзакції з квотами на викиди парникових газів проводяться, але фінансових наслідків для учасників системи не створюють,

3) цільові показники викидів парникових газів за типами установок/галузями промисловості (benchmarks), а також правила розподілу квот на викиди (в тому числі і безкоштовні) мають спиратися на точні дані національної системи МЗВ і враховувати поточний стан розвитку окремих галузей промисловості України, а також можливість залучення коштів для їх модернізації,

4) кошти, які будуть отримані державою внаслідок продажу квот на викиди, мають розподілятись прозоро з пріоритетом на екологічну модернізацію/підвищення енергоефективності тих підприємств, які будуть купувати відповідні квоти, а також для відшкодування їхніх витрат, пов’язаних із функціонуванням СТВ.

Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто і спільними зусиллями в Україні буде створено передумови для запровадження кращих європейських практик, що мають на меті протидію зміні клімату.

11.08.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119