Останнім часом почастішали випадки загибелі водних живих ресурсів в різних куточках країни.
В Асоціації рибалок України називають основними причинами цього: неналежне ставлення людини до водойм, незадовільну роботу природоохоронних державних структур, аномальну спеку, маловодний рік, потрапляння у водойми побутових і виробничих стоків, а так же хімікатів з полів. Все це призводить до різкого зменшення кількості розчиненого у воді кисню, в результаті чого настають заморні явища у риби.
З початку року масовий мор риби стався в Київській, Черкаській, Харківській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Житомирській, Полтавській області.
- Масова загибель риби в різних регіонах країни — це не природний відбір … У кожного випадку є конкретне людське ім’я. На жаль природоохоронні та контролюючі державні структури демонструють повну неспроможність по боротьбі з цим явищем. Як показала практика, вони можуть тільки зафіксувати факт події. А попередити замори риби, а тим більше знайти винних і гідно їх покарати — такі факти маловідомі. Ось і множаться з кожним роком випадки масової загибелі риби. А винуватці залишаються безкарними … — стверджують в Асоціації рибалок України.
Потворне ставлення людини до природи, плюс до цього незадовільна робота природоохоронних структур, корупція, все це веде наші водойми до краху. Який сенс державі щорічно зарибнювати водойми на десятки мільйонів гривень, якщо достатньо комусь вночі злити відходи свого виробництва в річку, в результаті чого в ній загине все живе?
Не слід забувати, що на берегах наших річок стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти, зі своїми стоками і сливами. У минулому році загальний обсяг скидів у водні об’єкти стічних вод і забруднюючих речовин склав 2 млрд. 80 млн. м3. З них понад третину — це не очищені або недостатньо очищені води.
У Мінприроди пояснили, що Україна вже давно належить до країн, в недостатній кількості забезпечених водними ресурсами, проте ситуація ускладнюється тим, що на державному рівні практично не виділяється коштів на очищення водойм.
Асоціація рибалок України стурбована, що в подальшому ситуація може ще більше погіршитися і призведе, в кінцевому підсумку, до виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, а й європейського масштабу.
- Це не поодинокі випадки отруєння водойм. У 2019 році було отруєно все або майже все живе в 1240 вітчизняних водоймах. Ще в 920 водоймах відбулися заморні явища риби, причиною яких вважали зменшення кількості розчиненого у воді кисню через спеку і розростання синьо-зелених водоростей, які при гнитті виділяють токсини і спалюють розчинений у воді кисень. Але і тут без участі людини не обійшлося. Трагедії в основному походять від ненадання природоохоронними структурами своєчасної допомоги водоймам — каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Основна причина більшості випадків загибелі риби — це змита дощами з полів хімія. Потрапляючи в водойми, вона як «напалм» випалює в них все живе. В результаті гине не тільки водні мешканці, а й бобри, качки. Збиток, нанесений рибному господарству і природі, колосальний! Незважаючи на Водний та Земельний Кодекс, які чітко регламентують відстань природоохоронної берегової території, на якій господарська діяльність заборонена, сільхоз угіддя впритул підійшли до наших водойм.
Так само в цьому списку комунальні та виробничі стоки. Як не дивно виробництва стало менше, а шкідливих викидів в природу набагато більше.
З кожним роком все більше цвіте Дніпро. В основному це відбувається через фосфати, які є добривом для синьо-зелених водоростей. Звідки фосфати потрапляють в дніпровські води? Фактично всі миючі засоби містять фосфати. Наші пральні машини виливають відпрацьовану воду в каналізацію, але очисні споруди не читають формулу фосфатів і вони безперешкодно потрапляють в Дніпро. Так само майже всі мийки машин, а їх тільки в Києві більше ПІВТОРИ ТИСЯЧИ, скидають брудну воду в дощові каналізації, за якими вона потрапляє в Дніпро. Фосфати викликають інтенсивний ріст синьо-зелених водоростей. При заборі питної води застарілі очисні споруди не читають формулу фосфатів, пропускаючи їх, і тому вони безперешкодно потрапляють в крани наших квартир. Виникає питання: Чому ми п’ємо воду з фосфатами? Хто вбиває нас і головну річку України?
В Україні не залишилося чистих річок. У деяких з них все складніше знайти воду в гримучої суміші сільськогосподарських добрив, каналізаційних і промислових стоків.
Дослідники Національної геофізичної обсерваторії назвали найбільш забрудненими річками в Україні Сіверський Донець, Дністер, Сулу, Західний Буг і Кальміус.
Тяжка ситуація і в дніпровських водосховищах — Київському, Каховському, Кременчуцькому та Дніпродзержинському. Вміст марганцю і міді в них інколи перевищують норму вже в 80 раз. А ось в притоках Дніпра — Прип’яті, Тетереві, Ірпені, Десні та інших — вміст заліза, марганцю і міді перевищує норму в деяких випадках в 18, 57 і 40 разів відповідно.
Медики б’ють на сполох, попереджаючи про небезпеку купання в такій воді. За їх словами, це може викликати шкірні хвороби, а тривале вживання такої води в якості питної, навіть після очищення на водоканалах, — ураження центральної нервової та серцево-судинної систем, а також кишково-шлункового тракту.
Як з’ясувалося, забруднені річки є не тільки на сході країни, а й у західних, і в південних регіонах. Однак в кожному з них — свої джерела забруднення. Так, в Центральній Україні, де протікає Дніпро, це мінеральні добрива, які масово використовуються в сільському господарстві. Сіверський Донець страждає від продуктів «життєдіяльності» нафтохімічних комбінатів і шахт, а Західний Буг — від каналізаційних стоків.
Причому з цих же водойм жителі країни отримують близько 70% питної води. Крім того, фермери, використовуючи річкову воду для зрошення полів, ризикують зняти токсичний урожай: шкідливі речовини, концентруючись в верхньому, найбільш родючому, гумусному шарі ґрунту отруюють рослини.
- На сьогодні відновити природні параметри за регульованих річок і цикл їх самоочищення, якщо брати саме комплекс взаємодії поверхневих і наземних вод — вже неможливо — говорять в Асоціації рибалок України.
Експерти відзначають катастрофічне маловоддя, вже протягом останніх кількох років, через це в Україні вже не залишилося жодного озера або річки, де вода була на рівні першого класу.
- Тому ми сьогодні і говоримо про серйозні загрози для водних ресурсів. І якщо їх не почати вирішувати, то незабаром про питну воду з наших річок можна буде забути. Такий стан водойм загрожує Національної Екологічної Безпеки країни. Ми за роки Незалежності створили ряд прекрасних законів, потрібно починати вчитися їх виконувати! — каже Олександр Чистяков — Досить знущатися над нашими річками. Необхідно категорично заборонити неочищені стоки! А порушників повинні чекати серйозні санкції, аж до кримінальної відповідальності. Потрібно припинити напівзаходи. Підприємства, які не хочуть встановити очисні споруди необхідно закривати. Потрібно впроваджувати нові цивілізовані підходи до використання природних водних ресурсів.
Україна починає страждати від нестачі чистої води…
В результаті всього перерахованого в наших водоймах катастрофічно знижується чисельність риби. І якщо так піде і далі, то за прогнозами вчених до 2050 року в вітчизняних водоймах може зникнути риба …
В Україні сильно заощаджують на охороні навколишнього середовища.
Асоціація рибалок України вважає, що якби працював «закон», і служби належно виконували покладені на них державою обов’язки, якби кілька отруйників наших річок отримали б жорстке покарання, а чиновники несли відповідальність за прийняті ними рішення, то факти вбивства наших річок значно знизилися. Сьогодні мінімальні штрафи явно не зупиняють підприємства, яким набагато вигідніше їх заплатити, ніж проводити модернізацію або будівництво очисних дорогих споруд. А місцеві ради намагаються реалізувати кожен метр землі, навіть якщо це природоохоронна берегова територія.
Щорічно збитки нанесені природі і рибному господарству від загибелі водних живих ресурсів обчислюються сотнями мільйонів гривень.
Де спливе на цей раз до верху черевом риба?
Прес служба Асоціації рибалок України
11.08.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
