На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Ми є на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Підвищена вологість повітря створила сприятливі умови для поширення та розвитку шкідників на полях

08.06.2025 07:10 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Початок першої декади червня характеризувався жаркою погодою з періодичним випаданням опадів у вигляді дощу. Температура повітря становила від +11 до +27°С, з підвищеною вологістю повітря, яка створила сприятливі умови для поширення та розвитку шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур.

В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах колосіння та цвітіння шкодить комплекс комах. Повсюди продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Відбувається відродження та незначне живлення личинок фітофага. Ним за чисельності 0,2–2 імаго, 0,5–1 яйцекладки та 0,5–1, макс. 2 (Херсонська обл.) личинки на кв.м заселено та пошкоджено 1–3% рослин озимих та 0,5–2% рослин ярих колосових. Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, який в допороговій чисельності заселив та пошкодив 6–15% (Одеська, Херсонська обл.) рослин озимої пшениці. Середня чисельність 1–5 імаго та 4–8 екз. личинок на колос. Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються та шкодять хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2–15% рослин. У Дніпропетровській, Житомирській, Одеській, Полтавській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях в крайових смугах посівів озимих культур обліковують 0,5–1, макс. 3 (Херсонська обл.) екз. на кв.м хлібних жуків.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах домінуючою хворобою зернових колосових культур й надалі залишається борошниста роса та септоріоз якими на 43% обстежених площ уражено 2–12, осередково до 16–23% (Волинська, Закарпатська, Київська, Рівненська, Хмельницька, Харківська, Черкаська ін. обл.) рослин озимої пшениці та 4–12% рослин ярих культур. На 10–29% площ 1- 5% рослин хворіють на буру листкову іржу. Кореневими гнилями уражено 2–6% рослин з розвитком хвороби 2%. Гельмінтоспоріозом та іншими плямистостями уражено 6–20% (Волинська, Закарпатська, Рівненська, Хмельницька обл.) рослин. На вівсі триває розвиток червоно-бурої плямистості. В Одеській області спостерігається ураження колосків пшениці фузаріозом, хворобою уражено 3% площі, 1–3% рослин, 1–2% колосків. Розвиток хвороби — 0,5%.

Кукурудзу пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів), хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідляка. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2–8% рослин.

Скрізь на 2–15% рослин гороху розвиваються бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, зерноїд, трипси, відмічено літ горохової плодожерки. 1–8% (Запорізька, Київська, Житомирська, Одеська, Тернопільська, Харківська обл..) рослин уражено кореневими гнилями, аскохітозом, переноспорозом.

2–15% рослин сої пошкоджені бульбочковими довгоносиками, попелиця. У Закарпатській, Житомирській, Полтавській, Рівненській та Чернівецькій областях 1–6% рослин сої хворіють на бактеріоз, фузаріозну кореневу гниль, септоріоз.

У посівах цукрових буряків триває шкідливість бурякових довгоносиків (звичайний, сірий), які за чисельності 0,1–0,4 екз. на кв.м слабко пошкодили 1–6% рослин. Відмічається незначне пошкодження рослин амарантовим стеблоїдом (Полтавська обл.). Подекуди рослини культури (1–2%) пошкоджують бурякові блішки, щитоноски, в крайових смугах полів відмічають поширення бурякової попелиці. У Вінницькій, Київській, Сумській та Тернопільській областях до 3% рослин хворіють на коренеїд, розвиток якого обмежують через міжрядні рихлення.

Рослинам соняшнику продовжують завдавати шкоди довгоносики (сірий буряковий, південний сірий, чорний), які у чисельності 0,3–1 екз. на кв.м пошкодили 1–8% рослин. У крайових смугах полів відмічають заселення рослин геліхризовою попелицею, на 1–5, в осередках до 15% рослин (Миколаївська, Чернівецька обл.). У господарствах Миколаївської, Херсонської областей спостерігали початок заселення рослин звичайним павутинним кліщем та трипсами. Також у посівах культури шкодять дротяники, гусениці совки-гамми, піщаний мідляк. На 2–5% рослин виявлено ураження пероноспорозом (Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Харківська обл.), альтернаріозом (Одеська, Рівненська обл.), фомозом (Вінницька обл.).

У посівах озимого ріпаку погодні умови сприяли розвитку та шкодочинності капустяної попелиці, де нею в середньому заселено 2–8% рослин, 3% стручків. У стручках культури розвиваються личинки ріпакового насіннєвого прихованохоботника, капустяної стручкової галиці, які заселили та пошкодили 2–12% рослин та 2–6% стручків у слабкому та середньому ступенях. Подекуди у посівах культури шкодять гусениці біланів, ріпаковий квіткоїд, оленка волохата. З хвороб поширення мають альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, борошниста роса, біла плямистість, циліндроспоріоз, бактеріозом з ураженням рослин 2–16% за незначного розвитку.

В посадках картоплі та інших пасльонових триває живлення імаго та відродження личинок колорадського жука. На заселеному кущі 1–5 екз. імаго. Яйцекладки фітофага по 1–2 на кущ. Низька не типова на даний час чисельність колорадських жуків ймовірно зумовлена значними перепадами температури повітря і ґрунту у ІІІ декаді квітня — ІІ декаді травня. Відмічено розвиток фітофторозу та альтернаріозу. На овочевих культурах шкодять хрестоцвіті блішки, попелиці, білани, гусениці молей, личинки капустяної мухи. Рослинам цибулі завдають шкоди личинки цибулевої мухи, які пошкодили 1–8% рослин. У приватних секторах розпочалось заселення овочевих культур слимаками.

В ареалі саранових триває відродження та живлення личинок італійського пруса, блакитнокрилої, чорносмугастої та білосмугастої кобилок, малої хрестовики, білолобого коника та інших видів. Личинки молодших віків чисельністю 0,2–3 екз. на кв.м живляться соковитою рослинністю в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах Дніпропетровської, Запорізької, Одеської та Херсонської областей. На даний час істотного ризику масового розмноження саранових не існує. Однак, надалі за сприятливих гідротермічних умов, не виключена можливість утворення локальних осередків з підвищеною кількістю фітофагів і пошкодження ними сільськогосподарських культур. За чисельності на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса буде доцільний захист посівів рекомендованими препаратами.

Триває літ метеликів листогризучих та підгризаючих совок. За ніч на світлопастку відловлювалося 1–5 метеликів.

В Одеській, Київській областях триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика. Інтенсивність льоту незначна (1–3 екз. на феромонну пастку). За сприятливих погодних умов (відносна вологість 70%, температурні показники від +18-+30С) відкладання яєць та початок відродження гусениць варто очікувати наприкінці першої декади червня. Для обмеження шкідливості фітофага варто проводити випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

Лучний метелик. У Дніпропетровській, Одеській та Херсонській областях триває літ метеликів, яйцекладка, відродження та живлення гусениць у неугіддях, посівах багаторічних трав, сої, гороху, соняшнику, цукрових буряків, інших просапних культур. Середня чисельність складає 0,5–1, макс. 3 (Херсонська обл.) екз. на кв. м. Утворення осередків надпорогової чисельності поки не виявлено. Наявність достатньої кількості квітучої рослинності сприяють розвитку лучного метелика, але недостатній для оптимального розвитку шкідника температурний режим стримує відродження личинок.

Продовжується розвиток шкідливих організмів у плодових насадженнях. У яблуневих садах триває літ метеликів яблуневої плодожерки, із підвищенням температур повітря активність фітофага збільшилась, проходить яйцекладка. У Дніпропетровській, Херсонській областях триває відродження та шкодочинність гусениць фітофага І покоління. Погодні умови сприяли розвитку та поширенню плодових попелиць, якими заселено до 22% дерев, 6–8% листків. Також відмічається шкідливість щитівок, кільчастого та непарного шовкопрядів, яблуневих пильщика, молі, кліщів, вишневої мухи. На сприйнятливих сортах яблуні продовжується розвиток борошнистої роси (уражено 7–26% дерев, 2–10% листків). Спостерігається більш сильніший розвиток парші (8–22% дерев, 1–12% листків, 1–5% плодів). На персику інтенсивного розвитку та поширення набуває кучерявість листків. На кісточкових розвиток мають кокомікоз, клястероспоріоз, моніліоз (2–16% листя).

У виноградниках продовжується заселення та пошкодження молодих листочків виноградним зуднем (3–15% кущів, 2–8% листків). Триває літ гронової листокрутки І-го покоління та відкладання ними яєць (Закарпатська обл.). В Одеській та Херсонській областях гусеницями фітофага заселено 2–5% кущів та 1% суцвіть. Мілдью уражено 1–2% кущів та 2–3% листків (Одеська обл.)

В усіх господарствах спеціалістами здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.

Агро Перспектива

< Соняшник. Аграрії України посіяли 4,9 млн га

Все новости за
08.06.2025

Соя. Аграрії посіяли 2,3 млн га >

09.07.2025