На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   
 


Главная > Новости

Чому в Україні дешевшають кавуни і як вони приживаються по всій країні

12.08.2024 07:44 «Агро Перспектива» (г. Киев) — З російською окупацією півдня Україна практично втратила свого головного постачальника кавунів — Херсонщину. Однак тепер, коли конкуренції з нею більше немає, перспектива вирощувати їх в інших регіонах стала привабливішою. Якою буде альтернатива херсонському кавуну?

Суботнім ранком біля червоного корпусу університету Шевченка в центрі Києва стоїть легкове авто з відкритим багажником, догори заваленим кавунами, пише BBC Україна.

Пів тонни смугастих велетнів, які приїхали прямо з баштану у полтавському селі, розбирають менш ніж за годину. Покупці вже сплатили за них в інтернеті і сюди приїхали, тільки щоб забрати кавуни собі на стіл.

Ці кавуни виростив і привіз до столиці підприємець Сергій Марченко. Як не дивно, його основна діяльність з фермерством не повʼязана, а кавуни — це радше хобі.

Утім, це хобі може дещо розповісти про те, як змінюється виробництво і споживання кавунів в Україні після початку повномасштабного вторгнення.

Схоже, що Україна у кавуновому питанні вимушено повертається до часів, про які писав ще Всеволод Нестайко у своїх «Тореадорах з Васюківки» — там головні герої «навідувались» до великого колгоспного баштану в центрі Україні. Та й старші люди часто згадують, що у їхньому дитинстві великий кавуновий баштан — це була не рідкість по всій Україні.

До великої війни Херсонщина була безперечним лідером у вирощуванні кавунів, майже половина всієї посівної площі в Україні припадала саме на цей регіон.

Особливі піщані ґрунти, кількість сонячних днів та тепло створили найкращі умови для великих і ранніх врожаїв, а також вплинули на смакові якості, що перетворило херсонський кавун на впізнаваний бренд.

Віднедавна херсонський кавун ще й отримав географічне зазначення, що підтверджує звʼязок особливої якості продукту з певною територією.

«У нього три складові», — пояснює BBC Україна Юрій Палічев, виконавчий секретар «Асоціації виробників Херсонського кавуна»

По-перше, це традиція вирощування — на цій території віками вирощували кавуни, й ще у XVIII столітті існувала назва херсонський кавун.

По-друге, піщані ґрунти таврійського регіону, де раніше проходило річище Дніпра.

І зрештою смакові властивості. Херсонський кавун — солодкий, рівень цукрів у ньому має бути не менше 12 за шкалою Брікса, а нітратів — не більше сорока, пояснює Палічев.

Утім, повномасштабне вторгнення Росії практично викреслило цей регіон з аграрної мапи України.

Лівий берег Херсонської області, де росли найкращі сорти кавунів, та південь Запорізької залишаються в окупації. Але й на звільнених територіях близькість лінії фронту та міни в полях заважають фермерській діяльності.

Багато фермерів з окупованих територій переїхали на нові місця і намагаються відродити свій бізнес в інших кліматичних умовах. А для декого відсутність конкуренції з Херсоном відкрила нові перспективи.

Український кавун розпочав сміливу подорож мапою України.

Тепер кавуни вирощують майже всюди — від північного сходу на Харківщині до Львівщини і Закарпаття. А зниження ціни в цьому сезоні, кажуть експерти, переконливо свідчить, що пропозиція на ринку достатня, аби задовольнити попит.

Як усе це змінює ринок кавунів? Чи є вирощування цієї ягоди в інших частинах України таким же економічно вигідним, як на півдні, і отже, чи будуть кавуни — дешевими?

А головне — чи буде альтернатива херсонському кавуну такою ж смачною?

Як кавуни вирощують на Полтавщині. Розказує Мраченко.

Він продає свій товар по 30 грн за кг, що дорожче середньої ціни в магазині. Але замовлень стає все більше і агроблогер, як Марченко сам себе називає, поступово розширює виробництво.

Хоча основний бізнес підприємця — це рекрутингова агенція «Борщ», пʼять років тому Марченко купив хату в селі за 30 км від Пирятина і почав вирощувати біля неї моркву.

«Це було більше хобі ніж бізнес, підписникам було цікаво купити моркву у блогера, якого вони читають», — каже Марченко BBC Україна.

Але врожаї на «найкращому українському чорноземі» спонукали продовжити справу. Через рік підприємець додав помідори, а потім почав «експериментувати» з кавунами.

Про смак своїх кавунів Марченко розповідає, як сомельє про вишукані вина, і додає, що це — його філософія.

«Мені хочеться, щоб мої підписники спробували, що таке справжній домашній кавун, вирощений як для себе, який не купиш у супермаркеті», — каже він.

Водночас він визнає, що кавун — досить складна у вирощуванні культура в центральних областях.

Якщо сіяти у відкритий ґрунт, насіння сходить пізно й погано, його з’їдають шкідники. Тому вирощувати кавуни можна тільки з розсади, до того ж ретельно обирати якісне насіння.

«Економіка херсонського кавуна завжди буде краще, ніж економіка кавуна, вирощеного в центральній Україні, — каже Марченко. — В наших широтах не так багато сонця, як на півдні, тому важливо вміти це робити, а також обирати правильні сорти».

Серед бестселерів на баштані агроблогера — гібрид Ред Стар. Це темно-зелений круглий кавун з тонкою шкуркою і легким смаком без приторності, схожий на сорт, який у народі називають Вогником. Але з радянським Вогником нічого спільного він немає, додає Марченко.

Також популярний серед покупців кавун Юммі американської селекції «Спарк сідз» і Тайгер голландської компанії «Енза Заден» зі смужками як у тигра.

Для кожного регіону краще підходить свій сорт, вважає Марченко, він продовжує експериментувати.

Цього року він створив тестувальний баштан, на якому вирощує 25 різних сортів кавунів, з яких обере найкращі на наступний рік.

Баштанний бум в Україні

Пропозиція на ринку кавунів цього року продовжує швидко зростати, кажуть експерти. На початку серпня ціни в супермаркетах впали подекуди до 13–15 гривень за кілограм.

І основна причина — розширення виробництва маленькими й середніми господарствами у різних регіонах.

У перший рік війни через втрату Херсонщини виробництво зменшилося вдвічі — з 400 тис. тонн у 2021 році до 204,5 тис. — у 2022-му. Минулого року в Україні зібрали вже 215,7 тис. тонн кавунів, а у нинішньому сезоні прогнозують майже 240 тис. тонн.

Фермери Херсонщини почали відновлювати господарства на нових місцях, а підприємці в інших регіонах отримали можливість збільшити виробництво й задовольнити внутрішній попит, каже аналітик Клубу аграрного бізнесу Максим Гопка.

«Раніше була велика конкуренція з півднем. Там собівартість виробництва була нижча, кавуни дозрівали раніше і значно в більших обсягах, тому перспектива вирощувати їх в інших регіонах була менш привабливою», — пояснює експерт.

Тепер вона зʼявилася, як для західних, так і центральних та східних областей.

Якщо минулого року фермери ще експериментували, цього року закладені більш серйозні насадження, каже Гопка.

«Це справжній баштанний бум», — підсумовує Марченко.

Він додає, що на вирощування овочевих культур і, зокрема, кавунів, переходить багато фермерів, які раніше займалися зерновими. Тепер через проблеми зі збутом, це стало менш вигідно.

З відходом з ринку великого херсонського виробника зʼявилось багато маленьких господарств, які продають свій товар у локальних магазинчиках за принципом «ось тут виростили, тут і продаєм», каже експертка центру «Агро перспектива» Лариса Гук.

Це зручно ще й з огляду на те, що кавун — вередлива у транспортуванні ягода, й її перевезення за 300–400 км потребує значних зусиль.

«Українські аграрії дуже кмітливі і гнучкі, миттєво пристосовуються до змін ринку», — вважає Гук.

Не треба забувати й про те, що внутрішнє споживання суттєво знизилося через виїзд українців за кордон та мобілізацію, нагадують аналітики.

Ще одна причина зростання пропозиції — це відновлення імпорту.

З поверненням контейнерного перевезення через порти, що зменшує витрати на логістику, в Україні відновився імпорт кавунів і динь, зазначає Гопка.

Усе це призвело до того, що ціна цього року подекуди повернулася до довоєнної, каже експерт.

Якщо минулого року вона була в середньому 20 грн за кілограм, зараз на оптових ринках можна знайти кавуни по 9–10 грн за кг, каже Гопка.

Як ми купуємо кавуни

Водночас змінюється й споживацька поведінка.

Якщо раніше люди купували по декілька цілих кавунів з вантажівки у дворі, тепер усе частіше обирають четвертинку чи половинку у супермаркеті, каже Гук.

За середньої ціни в магазині 15–20 грн за кілограм, кавун, який важить 10 кг, коштуватиме 150–200 грн. Екзотичні пропозиції, як-от іспанські кавуни, кавуни, вирощені органічно, жовті чи без кісточок коштуватимуть ще дорожче — від 30 до 100 грн за кілограм.

З огляду на це, з одного боку, зменшуються обсяги покупки, а з іншого — покупець буде вже обирати з усього асортименту фруктів, яким кавун тепер не поступається у ціні, пояснює Гук.

«На ринку є й інші ягоди та фрукти, що впливає на сегмент кавунів, — каже аналітикиня. — Є персик по 60 грн, малина, ожина і так далі, кожна людина обиратиме під себе».

Реагуючи на зростання цін багато хто повернувся до практики вирощування кавунів у себе на городі.

За словами Гук, її родичі на Полтавщині влітку повністю задовольнили потребу в овочах і фруктах, у тому числі й кавунах, зі свого городу.

Як кавун мандрує Україною

Утім, вирощування кавунів у центральних областях України феномен геть не новий.

Попри те, що Херсонщина була до війни лідером у виробництві, монополістом вона не була. І кавуни успішно вирощували не лише на півдні, в Одеській та Миколаївській області, а й на Харківщині та Сумщині.

Причому найбільші посівні площі (за винятком Херсонщини) були саме в центральній Україні — у Дніпропетровській та Полтавській областях.

І це давня традиція.

Вважають, що батьківщиною кавуна є Південна Африка, де він і досі зустрічається у дикому вигляді.

А на територію сучасної України кавун, скоріше за все, прийшов з Османської імперії. Про це свідчить й тюркське походження самої його назви.

Як пригадує автор статті про історію українського кавуна Владислав Бурда, перші згадки про промислове вирощування кавунів на теренах України з’являються у 1660 році. Тоді перші баштани зʼявилися у Чугуєві неподалік Харкова.

У 1774 році німецький мандрівник Йоганн Гюльденштедт, йдеться у дослідженні, занотував у щоденнику, що кавуни, вирощені біля джерел річки Берестової (це територія сучасної Харківщини), за розмірами не поступалися астраханським.

У XIX столітті на території України утворилися чотири райони баштанництва — кременчуцький, харківський, херсонський та одеський.

Кілька спеціалістів у аграрній галузі, які працювали ще в 70-х роках XX століття, розповіли ВВС Україна, що у ті часи у централізованому сільському господарстві домінувала ідея так званої «спеціалізації», яку впроваджувала радянська влада.

Вона полягала у тому, що господарства змушували вирощувати тільки профільні культури, а від непрофільних треба було відмовлятись. Тож кавун у центральних областях потрапив у розряд непрофільних. І так поступово до кінця 80-х баштани стали рідкістю в Україні за межами південних регіонів.

При цьому втрачалась культура вирощування та насіннєвий фонд пристосованих до центральних регіонів країни сортів кавуна, які давали тут гарні врожаї.

Також у середині XX століття в СРСР розпочався загальнодержавний проєкт заліснення — створення лісосмуг і зрошування, пояснив виданню «Сонцесад» професор Білоцерківського аграрного університету Зеновій Сич.

Тому лінія посухи у 1970–1980-тих роках змістилася з півночі на південь, і баштанництво теж зосередилося на півдні.

Глобальне потепління та зменшення площі зрошувальних земель в Україні повернули лінію посухи назад — до Києва й вище, зазначив експерт. Однак вирощувати кавун на великих площах у центральній чи західній Україні до великої війни сенсу не було.

Тепер це цілком можливо. Але в умовах змін клімату основним питанням стає доступність й ціна води, каже аграрна експертка Лариса Гук.

«Через 20 років без зрошення на півдні про врожаї можна буде забути», — додає Гук.

Водночас розширювати свою географію кавуну дозволяють й розвиток технологій, й селекція сортів, пристосованих для різних кліматичних зон.

Як кавуни переселились з Херсонщини на Львівщину

Саме це дозволило фермеру з Херсонщини Степану Горбяку виростити цього року кавуни на Львівщині — при чому той самий сорт, який він вирощував на своїй малій батьківщині.

«Виростили не гірше», — каже він в телефонній розмові з BBC Україна, яка заскочила його прямо в полі.

«Можливо, запах трохи відрізняється, — каже фермер, — на Херсонщині все-таки більше сонця, але кавуни — солодкі, великі, 8–10 кг в середньому, а деякі й до 16-ти».

Рідну Хлібодарівку Степана Горбяка росіяни захопили у перші дні війни. В окупації залишилися 400 гектарів землі, сільськогосподарська техніка, його дім.

Тоді фермер з дружиною вирішили відновити господарство неподалік Жовкви на Львівщині, куди ще до війни привозили свою продукцію.

Цього року на ділянці у чотири гектари Степан Павлович вперше виростив кавуни, дині, помідори й солодкий перець.

Тут — піщані ґрунти, які швидше прогріваються, ніж чорнозем, і на яких кавун швидше достигає, каже Степан Павлович. На такому ґрунті кавуни ростуть у Таврійському регіоні, визначеному територією географічного зазначення Херсонський кавун.

Але сонячних днів на Львівщині, звісно, менше, і тому кавуни фермер висаджував у розсаді, щоби вони встигли дозріти швидше.

На подив фермера кавунам знадобився полив, дощів на Львівщині стало значно менше.

«Без полива тут нічого не виросте — клімат змінюється», — підсумовує Горбяк.

Щодо прибутку, Степан Павлович, поки що скептичний. За його словами, цього року ринки вже всі зайняті — супермаркети уклали договори з постачальниками, але наступного сезону він сподівається розгорнутися більше.

Єдине, про що фермер каже з упевненістю, — кавун, який переїхав на понад тисячу кілометрів на північний захід України не поступається херсонському.

Агро Перспектива

< 11 серпня проводиться День грибів в Японії. Мацутаке Все новости за
12.08.2024
Пшеничні котирування на біржі в Чикаго виросли на тлі падіння виробництва пшениці у Франції >

20.09.2024  
15:27 Неповернення валютної виручки під час експорту: аналітики БЕБ запропонували зміни до законодавства
14:03 БЕБ у Києві забезпечило відшкодування 4,8 млн грн податків юридичною компанією
11:54 БЕБ на Одещині забезпечило відшкодування експортером понад 27 млн грн несплачених податків
11:25 РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE
11:11 Проєкт «Земельний банк»: як Україна вчиться заробляти на державній землі
10:49 ВВП України в серпні знизився на 2,1%
09:24 Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 13%
09:12 Агресія РФ цьогоріч завдала збитків сільгосппідприємствам Кіровоградщини на ₴5,1 мільйона
19.09.2024  
14:33 За матеріалами Бюро економічної безпеки судитимуть організатора незаконних гральних залів в Одесі
11:26 Розтрата 6 млн грн на реконструкції лінії електропередач: БЕБ оголосило про підозру 2 керівникам компаній
11:04 Пшеничні котирування на біржі Чикаго не змінилися
10:54 Виноград зріс у ціні, але є ймовірність зниження
10:50 Глобальний держборг зросте до 100% до кінця десятиліття - МВФ
09:49 Найбільшу частку доступних кредитів отримує малий бізнес - Мінекономіки
09:04 МВФ відклав економічні консультації з Росією
08:52 Спецпредставник ЄС: Завдання - накласти санкції на максимальну кількість «тіньових танкерів» РФ
08:49 Зеленський: За понад рік роботи морським коридором перевезли 70 мільйонів тонн вантажів
02:05 Саудівська інвестиційна компанія SALIC купила акції МХП
18.09.2024  
23:43 Банкіри очікують збереження облікової ставки на рівні 13% - опитування
23:32 Україна відстає з темпами посіву озимої пшениці через погодні умови, але прогноз у 4,5-5 млн га площ залишається актуальним
23:26 ФАО призначила тимчасово виконуючого обов'язки Голови офісу в Україні
16:15 РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE
16:08 Розтрата майна державного оборонного підприємства на Одещині: БЕБ скерувало справу до суду
13:43 З початку 2024 року 10 283 агрогосподарств отримали 74,52 млрд гривень кредитів
12:23 НБУ проти підвищення податку на прибуток банків до 50% - Рожкова
11:37 Пшеничні котирування на біржі Чикаго знизилися на тлі великої пропозиції зерна з регіону Чорного моря
11:25 Українські аграрії посіяли 1 млн га озимих під урожай 2025
11:13 Бюро економічної безпеки на Львівщині викрило незаконне вивезення лісоматеріалів до країн ЄС
10:17 Аграрії Кіровоградщини зібрали 2 млн тонн зерна
10:05 ВВП у серпні зріс на 3,5%: основні драйвери росту — промисловість, транспорт, будівництво та внутрішня торгівля
09:04 Фонд держмайна презентував «Земельний банк»: як він вплине на ринок сільгоспземель
08:56 Рада з другої спроби схвалила законопроєкт про підвищення податків
17.09.2024  
14:44 Привласнення коштів на укриттях цивільного захисту: БЕБ провело обшуки у підрядника та закладах освіти
13:45 Експорт м’яса птиці з України в січні-серпні 2024 становить 301,7 тис тонн
13:06 Єдиного в Україні діючого виробника харчової солі готують до приватизації
11:15 РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE
10:36 ЄС планує виділити Україні до €40 мільярдів допомоги до кінця 2024
10:18 БЕБ на Львівщині викрило канал контрабанди побутових товарів. Вилучено продукцію вартістю 14 млн грн
09:09 ФАО вважає відкриту торгівлю наріжним каменем глобальної продовольчої безпеки
08:18 Виробництво пива зросло на 6,9%
06:33 РФ продала вкрадене з окупованих українських територій зерно на $1 млрд - WSJ
06:21 Потужність економіки України є не загрозою для ринку ЄС, а його глобальним активом - Стефанішина
05:22 Ціни на каву зросли до найвищого рівня за останні 13 років - Bloomberg
16.09.2024  
19:09 Ціни на огірки найвищі за останні сім років
16:26 Проєкт держбюджету-2025 передбачає 7,9 млрд грн на фінансування МЗС
16:15 РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE
16:08 За програмою «Доступні кредити 5-7-9» кредитування отримали 6 370 агрогосподарств
15:40 За матеріалами Бюро економічної безпеки судитимуть чоловіка, який легалізував понад 3,7 млн грн
14:43 Мінагро розраховує на 4,7 млрд гривень в держбюджеті 2025 на підтримку аграріїв та фермерів
14:31 Бюро економічної безпеки на Закарпатті припинило незаконне виробництво сигарет









НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - Агро+ «Сахар» - АГРО+ Молоко (Monthly) - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2024 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.