Аграрії обробили проти мишовидних гризунів 641 тис. га сільськогосподарських угідь
11.03.2023 18:21 «Агро Перспектива» (г. Киев) —
Станом на 9 березня 2023 року аграрії обробили проти мишовидних гризунів 641 тис. га сільськогосподарських угідь, з них: озимі зернові культури — 373,0 тис. га; озимий ріпак — 236,3 тис. га; багаторічні трави — 19,2 тис. га; інші культури — 12,5 тис. га. Хімічним методом проти мишовидних гризунів оброблено — 525,0 тис. га, біологічним — 116,0 тис. га, йдеться в інформації Держпродспоживслужби згідно оперативної звітності про хід робіт із захисту рослин, наданою головними управліннями Держпродспоживслужби в областях. Державними фітосанітарними інспекторами головних управлінь Держпродспоживслужби в областях обстежено понад 39,0 тис. га сільськогосподарських угідь на виявлення шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур. Повсюди частково триває відновлення весняної вегетації озимих зернових культур, ріпаку та багаторічних трав. У Дніпропетровській, Запорізькій та Одеській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників, спостерігається відновлення живлення личинок хлібного туруна (жужелиці). Шкідником заселено 1–8% обстежених площ за чисельністю 0,2–1, макс. 3 екз на кв.м (Запорізька обл.) та пошкоджено 1–6% рослин. Личинки фітофага перебувають переважно в другому та третьому віках (22–75%), тому період пошкодження посівів триватиме. У решті областей продовжується їх підйом у верхні шари ґрунту. Живлення личинок навесні починається після відтавання ґрунту і триває (в залежності від їх віку і температурного режиму) 5–7 тижнів. За наявності 3–4 личинок на кв.м рекомендується проводити обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами. Агрокліматичні умови звітного періоду в південних, центральних та західних областях, на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю активізували розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, темно-бурої плямистості. Збудники вищезазначених хвороб збереглися на 1–7, макс. 10% (Київська обл.) рослин, 8–28% обстежених площ. У Вінницькій та Житомирській областях на 0,5–1% рослинах озимих зернових відмічають розвиток снігової плісені. На 10–47% обстежених площ посівів озимого ріпаку спостерігається розвиток снігової плісені, бактеріозу коренів, альтернаріозу, пероноспорозу, дуплистості кореневої шийки на 0,2–2, осередково 4–10% рослин у господарствах Вінницької, Житомирської, Київської, Львівської та Хмельницької областей. У Вінницькій області відмічається вихід з місць зимівлі жуків стеблового прихованохоботника. Оздоровлення посівів забезпечується через регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимих зернових можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту. Зокрема, рішення щодо оздоровлення озимих зернових фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу. Скрізь через несприятливі для розвитку мишоподібних гризунів кліматичні умови (коливання добових температур) їх чисельність зменшилась. На 14–40% обстежених площ посівах озимих зернових та ріпаку обліковують від поодиноких до 2, макс. 3–4 колоній на гектар в осередках Волинської, Миколаївської, Тернопільської та Чернівецької областей. На 20–75% обстежених площ багаторічних трав, неугідь 1–4, осередково 5–6 жилих колоній на гектар у Волинській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях. Попередження пошкодження посівів озимини та обмеження чисельності гризунів (ЕПШ 3–5 і більше жилих колоній на гектарі) здійснюється через затруєння нір дозволеними до використання родентицидами. У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
 |
