Наче домовились. Про доступ до luxury segment - до європейського ринку на нових умовах. Наші (тобто українські чиновники) кажуть, що все добре. ЄС (тобто єврокомісари) традиційно без емоцій констатують принципове рішення про оновлення DCFTA. Нові реалії торгівлі з ЄС починаються.
Знаєте популярний мультик про козаків?
Як козаки у футбол грали
Як козаки наречених визволяли
Як козаки сіль купували
Як козаки олімпійцями стали
Серіал (якщо правду каже дядько Google) став надзвичайно популярним вже з виходом першої серії Як козаки куліш варили ще в 1967 році.
Як працює асоціативний ряд відразу визначити важко, однак саме цей мультик спадає на думку, коли намагаєшся зрозуміти: нові квоти в торгівлі з ЄС - перемога, чи просто харизматичні персонажі Грай, Око, Тур - народні улюбленці з мультика (аналогії не проводимо: це як мінімум негарно) вдало заварили куліш та розважилися?
Поговоримо?
Червень минув. Що робити після 5 червня 2025, коли закінчився безліміт по відношенню до ЄС, теж відомо. Торгуємо далі. А ще пізніше - торгуємо по-новому.Стаття
29 Перегляд ПВЗВТ
30 червня 2025 року ЄС та Україна досягли принципової угоди щодо перегляду своєї Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію. Наразі переговорники стабілізують принципову угоду.
Нагадаємо: угода про асоціацію між ЄС та Україною, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВ ЗВТ або DCFTA), була узгоджена між 2007 та 2011, підписана у 2014, почала діяти з 2016 .
Старі-нові
домовленості
Версія Київ
Домовленості про оновлення угоди про вільну торгівлю виглядають як здобутки: «Україні вдалося зберегти обсяги аграрного експорту до ЄС на рівні 2024 й узгодити передбачувані правила на майбутнє. Більшість квот, які у 2021 були обмеженням, тепер збільшені», за даними Мінекономіки.
Квоти на мед - до 583%, цукор - до 500%, мʼясо птиці - до 133%, пшениця - до 130%, оброблений крохмаль - 500%, ячмінна січка та крупа, зернові, оброблені іншим чином - 435,8%, висівки, лузга та залишки - 386%, сухе молоко - 308%, яйця - 300%, солод - 250%, оброблені томати - 250%, перероблені цукрові продукти - 250%, крохмалі - 244%, вершкове масло - 233,3%, овес - 192,5%, кукурудза - 153%, молоко, вершки, згущене молоко - 150%, часник - 150%, інші цукри - 150%, сік яблучний - 150%, продукти з обробленого вершкового масла - 150%, цукрова кукурудза - 150%, цукрові сиропи - 135%, етанол - 125%.
По відношенню до реальних обсягів торгівлі - 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій і ще у 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 року. Є 6 квот, у яких обсяг менший за рівень 2024 року, але умови торгівлі дозволяють підтримувати обсяги експорту. Лише для 3 товарів обсяги менші, ніж за часів преференцій, але ми мінімізували шкоду. Наступний перегляд у бік подальшої лібералізації - у 2028, кажуть в Мінекономіки.
Звучить привабливо, але цифри трактувати можна по-різному. Оновлені квоти вищі за ті, що були на початок війни, проте плачевно нижчі за сотні тисяч тон, що вільно рухалися на захід останні три роки.
Нова річна квота на пшеницю - 1,3 млн тон, довоєнна - 1 млн тон. Останні три сезони ЄС імпортував по 4,5–6,5 млн тон.
Ячмінь - 450 тис тон проти 350 тис тон. Це на рівні обсягів останнього сезону, проте лише половина попередніх двох маркетингових років.
Про кукурудзу. ЄС - нетто-імпортер, відтак з квотами чи без них українська кукурудза мільйонами буде надходити до Європи.
Проглянувши список майже чотирьох десятків товарів, окрема увагу двом позиціям - птиця та цукор.
Квоти на цукор - 100 тис тон проти 20 тис тон квоти на 2021 рік.
Режим АТМ (той самий необмежений доступ до ринків ЄС, починаючи з 2022, іншими словами жест доброї волі ЄС по відношенню до України) дозволив причетним до солоденького заробити та продати півмільйона у 2023/2024. В асоціації «Укрцукор» мріють про реалізацію в ЄС 500 тис тон щосезону, бо при ємності внутрішнього ринку на рівні 900 тис тон - це чудова можливість перезапустити та дати нове дихання цукрозаводчикам України.
М’ясо птиці - 120 тис тон. Квота збільшена з 90 тис тон. Це - взагалі окрема тема. Не виключено, що за зачиненими дверима перемовин Єврокомісія на цифрах та пальцях демонструвала представникам України, що основні вигодонабувачі від АТМ - юридичні особи, чистий прибуток яких вимірюється десятками мільйонів доларів. Не виключено, що Україні нагадали навіть скандал на ринку м’яса птиці після старту DCFTA. (Колись один з українських бізнесів знайшов серед багатьох статей угоди «законодавчо не заборонену стежку» та почав нарощувати присутність в ЄС).
Дозволимо висловити припущення, що це сама небезпечна позиція, яка буде ще не один раз фігурувати в торговельних конфліктах.
Тим більше, що міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський вже заявив, що вони поставили Брюсселю умову оновлення торгівельних угод (44), укладених між ЄС та третіми країнами.
Польщу особливо цікавлять угоди щодо птиці, цукру та яловичини.
Звертаємо увагу, що паралельно з новими квотами Україна зобов’язалася збільшити квоти на поставки свинини, птиці, цукру, а також зменшити або скасувати мита на інші продукти для країн ЄС, що на думку єврокомісарів, розширить експортні можливості для фермерів, особливо в державах-членах, що межують з Україною.
Пазл склався?
Україна в рамках DCFTA встановила тарифні квоти для 3 видів товарів (м’ясо свинини, м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці, цукор) та передбачила додаткові тарифні квоти для м’яса птиці та цукру. М’ясо свинини - 10 000 тон/рік, м’ясо птиці - 10 000 тон/рік, цукор - 40 тис тонн.
Відтак висловимо припущення: питома частка західних продуктів на полицях буде лише зростати, а нарікання локальних виробників лунати гучніше.
Старі-нові
домовленості
Версія Брюссель
Мова офіційного Брюсселю традиційно стримана та виважена. «Комісія завершила переговори з Україною щодо перегляду Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною . Принципова угода щодо перегляду положень про лібералізацію торгівлі в рамках Угоди про асоціацію знаменує собою новий етап у встановленні довгострокової, передбачуваної та взаємної системи в ширшому контексті процесу вступу України. Вона також повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, підняту державами-членами ЄС та фермерами», - заявила Єврокомісія.
Оновлена угода передбачає три ключові моменти
Рівні умови
Україна має поступово привести власні стандарти до відповідних виробничих стандартів ЄС, наприклад, добробут тварин, використання пестицидів, ветеринарних препаратів. Очікується, що Україна щорічно звітуватиме з цього питання.
Надійне захисне положення
Сторони матимуть можливість активувати захисний механізм у ситуаціях, коли імпорт може спричинити негативні наслідки для будь-якої зі сторін.
ЄС запроваджує новий захисний механізм (так званий режим «екстреного гальмування»), який дозволятиме обмежувати поставки з України як на рівні ЄС, так і у випадках загрози для ринків окремих держав-членів.
Розширення торговельних потоків
Оновлена угода забезпечує баланс між підтримкою торгівлі України з ЄС та повним врахуванням чутливих сільськогосподарських секторів ЄС або зацікавлених сторін.
Відповідно, для найбільш чутливих товарів - цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза, мед - є лише незначне порівняно з початковою угодою збільшення квот.
Кілька моментів від Мінекономіки
6 червня 2025 року набув чинності Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1132 від 03 червня 2025 року про внесення змін до Імплементаційних Регламентів (ЄС) 2020/761 та (ЄС) 2020/1988 щодо тарифних квот для товарів походженням з України у 2025 році.
Згідно з зазначеним документом до кінця 2025 року обсяги тарифних квот становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, передбачених доповнення до Додатку І-А до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію).
Водночас, для чотирьох товарів (м’ясо свійської птиці, яєчна продукція, яловичина та свинина) будуть застосовані підперіоди для більш рівномірного розподілу тарифної квоти: 4/12 обсягу для підперіоду 06.06.-30.09.2025, 3/12 для підперіоду 01.10–31.12.2025.
Імлементаційний регламент Комісії (ЄС) 2025/1132 від 03 червня 2025 року забезпечуватиме плавний перехід від автономних торговельних заходів, які були запроваджені Регламентом (ЄС) 2024/1392 Європейського Парламенту та Ради від 14 травня 2024 року, до нових умов, що передбачатимуть розширення сфери скасування ввізного мита у взаємній торгівлі. Зважаючи на значущість збереження торговельних преференцій для товарів українського походження як для зміцнення економічних зв’язків України, так і для підтримки вітчизняного бізнесу, Мінекономіки спільно з профільними органами виконавчої влади продовжує активні консультації з Європейською Комісією щодо розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі у рамках механізму, передбаченого пунктом 4 статті 29 Угоди про асоціацію.
Трохи цифр від Єврокомісії
Експорт агропродовольчої продукції ЄС до України постійно зростав протягом останніх років і у 2024 році склав 3,6 млрд євро, що становить близько 9% від загального обсягу експорту ЄС до України. ЄС експортує широкий асортимент продукції, зокрема харчові продукти та інші перероблені сільськогосподарські продукти, включаючи молочні продукти (майже 300 млн євро у 2024 році), свіжі фрукти та овочі (280 млн євро у 2024 році), а також м’ясо та м’ясні напівфабрикати.
Загальний торговельний баланс з Україною є позитивним для ЄС, і деякі держави-члени досягли позитивного торговельного балансу з Україною в таких секторах, як молочна промисловість, фрукти та овочі чи інші більш оброблені харчові продукти. Завдяки перегляду ПВЗВТ ЄС отримає вигоду від нижчих мит або повної лібералізації експорту продукції до України, на додаток до тих, що вже були знижені на момент укладення початкової угоди про ПВЗВТ.
Для розуміння ситуації
ЄС є найбільшим торговельним партнером України, на частку якого припадало понад 50% її торгівлі товарами у 2024 році.
Україна є 16 найбільшим торговельним партнером ЄС, на частку якого припадало 1,3% від загального обсягу торгівлі товарами ЄС минулого року.
Загальний обсяг торгівлі товарами між ЄС та Україною досяг 67,2 мільярда євро у 2024 році, що означає, що торгівля товарами зросла більш ніж удвічі з моменту набрання чинності Угоди про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі у 2016 році.
Імпорт товарів ЄС з України у 2024 році склав 24,5 млрд євро. Основними товарними статтями експорту України до ЄС за вартістю є зернові (18,1% від загального обсягу експорту), тваринні або рослинні жири та олії (12,5%), олійне насіння (10%), залізо та сталь (7,8%), а також руди, шлаки та зола (7,8%). У 2023 році Україна залишалася третім за величиною джерелом імпорту агропродовольчої продукції ЄС за вартістю.
Експорт товарів ЄС до України у 2024 році склав 42,7 млрд євро. Основними статтями експорту ЄС до України є мінеральне паливо та мінеральні олії (16% від усього експорту товарів), електромашини (10%), машини (9,7%), автомобілі (9,5%), а також зброя та боєприпаси (7,7%).
Що далі?
Якщо залишити поза увагою оманливе зростання квот на окремі види продовольства до 500%, є пропозиція зосередитись на подоланні нетарифних бар’єрів. Це порада від Посла України в Іспанії Сергія Погорельцева.
Для ефективного переходу до стандартів технічного регулювання ЄС, Україні потрібно забезпечити достатню кількість лабораторій та сертифікаційних центрів. Поки це питання висить у повітрі.
Однак, допоки ЄС не вирішить всі питання з США щодо торгівлі та тарифів, Україна буде в кінці списку для Європи, зважаючи на обсяги торгівлі.
Відтак, козакам з України запастися терпінням і починати вивчати регламенти ЄС.
Замість післямови.
А ще козакам варто готуватися до періоду складних перемовин в процесі утвердження угоди. Чому?
Не встигла Україна видихнути, як п’ять знайомих країн — Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина — вже виступили проти нової угоди з Україною та представили спільну декларацію.
Ймовірно, що прикордонні країни будуть наполягати на квотуванні та обмеженні поставок малини та ріпаку, наприклад, бо їх аж занадто багато надходить.
А квоти на мед та цукор збільшені занадто, відтак «п’ятірка невдоволених» пропонує поступове впровадження квот, розподілене на кілька років.
Ініціативна Польща продовжує вимагати створення спеціального компенсаційного фонду для сільськогосподарських виробників ЄС, який би компенсував можливі втрати, спричинені надмірним імпортом з України — подібного до фонду, передбаченого в контексті угоди між ЄС та Меркосур.
