На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   
 


Главная > Публикации > Актуальная статья

EX-IM. ЩО СТОЇТЬ ЗА ОСНОВНИМИ ЦИФРАМИ

2021 року Україна вчетверте поспіль оновила історичний рекорд аграрного експорту. Характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки, стверджують аграрні вчені.



Продати

2021 року частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України зменшилася з 45% у 2020 році до 41%, зберігши при цьому лідерство у його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов. Знову за підсумками календарного 2021 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту пшениці - 20071 тис. тонн, м’яса птиці - 459 тис. тонн, заморожених ягід та інших фруктів - 76 тис. тонн, макаронних виробів - 38 тис. тонн.

Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2021 року Україна експортувала продовольства (групи 1–24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) на суму 27,9 млрд USD, майже на 25% перевищивши рекордний показник 2020 року у 22,4 млрд USD. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, вирішальним для сумарного зростання експорту продукції АПК 2021 року стало збільшення обсягів поставок до Азії, Європейського Союзу та Африки, яке торік досягло свого найбільшого значення за період незалежності України. При цьому вартість поставок до СНД також збільшилася.

У 2021 році Азія продовжила посилювати свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції, в черговий раз поспіль закупивши рекордну кількість українських сільгосппродуктів. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону торік збільшилися до 13,7 млрд USD. Це на 26% перевищило рекордний показник поставок до цього регіону у 10,9 млрд USD 2020 року. Минулого року частка азійських країн склала майже половину - 49,1% - від усього українського агроекспорту.

Обсяги поставок аграрної продукції українського виробництва до країн - членів ЄС, включаючи Велику Британію, збільшилися на 12% проти рекордного показника 2019 року у 7,5 млрд USD і склали торік 8,4 млрд USD. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті агропродовольства склала торік 30,1%.
Обсяги поставок до країн Африки 2021 року також збільшилися: з 2,9 млрд USD у 2020 році до 3,7 млрд USD (+28%). Це забезпечило регіону частку у 13,3% від українського експорту сільгосппродукції.

Поставки вітчизняного продовольства до країн СНД збільшилися порівняно з 2020 роком на 8% - до 1,4 млрд USD, забезпечивши регіону частку у 5,0% в українському агроекспорті.

В цілому ці чотири регіони закуповують понад 97% аграрної продукції українського виробництва.

Купити

За даними Державної митної служби, у 2021 році в Україну було ввезено агропродукції на 8,2 млрд USD. Це на 19% більше, ніж у 2020 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав близько 6,9 млрд USD. За словами Пугачова, країни - члени ЄС торік утримали свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України. Вартість поставок з Європи збільшилася з 3554 млн USD 2020 року до 4217 млн USD у 2021 році. Частка європейських країн перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,6%. Хоча закупівлі в інших регіонах теж зростали, абсолютні та відносні показники імпорту звідти були набагато нижчими. Обсяги імпортних поставок продовольства з країн Азії склали 1533 млн USD (18,7%), Латинської Америки - 634 млн USD (7,8%), СНД - 343 млн USD (4,2%) та Африки - 342 млн USD (4,2%).

Починаючи з 2017 року, перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції в Україну утримує Польща. Торік вона продала в нашу країну сільськогосподарських товарів на суму 883 млн USD, що майже на 7% перевищило її показник 2020 року у 828 млн USD.
Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали:

Німеччина (586 млн USD)
Італія (586 млн USD)
Туреччина (520 млн USD)
Франція (351 млн USD)
Нідерланди (334 млн USD)
Індонезія (328 млн USD)
Норвегія (314 млн USD)
Сполучені Штати Америки (288 млн USD)
Іспанія (264 млн USD)

Несподіванкою 2021 року стала Індонезія, яка потрапила до топ-10 постачальників агропродукції в Україну й посіла сьоме місце у списку, витіснивши з нього Китай. Загалом на ці 10 країн торік припало понад 54% всього імпорту.

У структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів:
риба і морепродукти (874 млн USD)
плоди, ягоди і горіхи (835 млн USD)
алкогольні і безалкогольні напої (719 млн USD)
тютюнові вироби (602 млн USD)
різні харчові продукти (559 млн USD)
какао-продукти
(442 млн USD)
олії (378 млн USD)
насіння й плоди олійних культур (376 млн USD)
Ці продукти сформували близько 59% вартості імпорту агропродукції до України.

Основні країни

Китай, який 2019 року вперше виборов лідерство у топ-10 найбільших імпортерів української агропродукції, потіснивши на третє місце Індію, яка до того три роки поспіль утримувала перше місце у рейтингу, минулого року продовжив посилювати свої позиції основного споживача харчів з України. Якщо 2019 року вартісні обсяги поставок вітчизняної сільгосппродукції до Піднебесної склали 1955 млн USD, то 2020 року вони майже подвоїлися (+82%) і склали 3554 млн USD, а 2021 року зросли до 4286 млн USD (+21%). При цьому частка Китаю у вітчизняному експорті продовольства становила торік понад 15%.

Основними споживачами вітчизняної сільгосппродукції також стали:
Індія (1954 млн USD)
Нідерланди (1767 млн USD)
Єгипет (1601 млн USD)
Туреччина (1465 млн USD)
Іспанія (1171 млн USD)
Польща (1073 млн USD)
Німеччина (851 млн USD)
Індонезія (761 млн USD)
Італія (748 млн USD)

Індонезія, яка 2020 року вперше потрапила до топ-10 найбільших імпортерів, торік більш ніж на третину збільшила обсяги закупівель української агропродукції і піднялася на одну сходинку вище, потіснивши Італію.

Ці десять країн за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства близько 56% валютних надходжень.
Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові та олійні культури, різні олії, залишки харчової і переробної промисловості, а також м’ясо та субпродукти, на які припадає близько 87% його вартісних обсягів.

Торгівля з ЄС

У 2021 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом - з врахуванням Великої Британії, яка зараз не входить до складу його членів - становила 12,6 млрд USD. Це найвищий показник за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. При цьому додатне сальдо становило 4,2 млрд USD.

Головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція, а також Велика Британія і Бельгія, які протягом останніх років міцно закріпились у цьому списку. Ці країни утворюють 82% сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом.

Загалом 2021 року поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили 8,4 млрд USD, збільшившись проти показника попереднього року у 6,7 млрд USD на 26%.

Товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. Понад 80% у ній припадає на експорт олії та жирів, зернових та олійних культур, залишків переробної промисловості. Минулого року всі названі товарні групи продемонстрували зростання у вартісному виразі, здійснивши вирішальний вплив на нарощування нашого загального аграрного експорту до цього регіонального угрупування.

Вже кілька років поспіль ЄС виступає головним ринком для збуту цілої низки різних агропродовольчих продуктів з України, серед яких у 2021 році варто відмітити наступні:
риба і рибопродукти - 36 млн USD (62% вартості закордонних продажів цього виду агропродукції)
яєчні продукти - 7 млн USD (58%)
мед - 128 млн USD (89%)
живі рослини і саджанці - 5 млн USD (63%)
плоди і ягоди - 315 млн USD (86%)
ріпак - 1303 млн USD (77%)
соєва олія - 227 млн USD (77%)
ріпакова олія - 174 млн USD (78%)
кондитерські вироби з цукру - 106 млн USD (52%)
вироби з тіста - 55 млн USD (76%)
консервовані томати - 42 млн USD (78%)
екстракти та концентрати з чаю і кави - 27 млн USD (66%)
дріжджі - 20 млн USD (77%)
безалкогольні напої - 76 млн USD (55%)

У 2021 році Україні вдалося повністю вичерпати квоти на безмитні поставки до країн Євросоюзу меду, яблучного і виноградного соків, ячмінної крупи і борошна, консервованих томатів, обробленого крохмалю, оброблених продуктів з зерна, яєць і м’яса птиці. У січні 2022 року вже цілком використана квота на мед.
Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн - членів ЄС на суму близько 4,2 млрд USD. Це майже на 19% більше ніж 2020 року. В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС поки що відсутня така ж стала структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.

У 2021 році Україна найбільше - 484 млн USD - витратила на закупівлю в ЄС напоїв, переважно алкогольних.
Різних харчових продуктів, екстрактів і концентратів закупили на 402 млн USD.
Поставки з Європи тютюну і виробів з нього збільшилися порівняно з 2020 роком на 17% - до 377 млн USD.
Другий рік поспіль відносно значну частку (8%) у вітчизняному імпорті з ЄС зайняли молокопродукти. Їх завезли з-за кордону на суму 335 млн USD, що на 20% перевищило показник 2020 року. При цьому обсяги зарубіжних закупівель різних сирів збільшилися з 207 млн USD у 2020 році до 251 млн USD торік.
Залишків та відходів, продуктів для годівлі тварин закупили на 289 млн USD.
У групі продуктів «какао-боби, шоколад» імпортувався переважно шоколад. На ці солодощі у 2021 році було витрачено на 15%більше, ніж у 2020 році - 262 млн USD.

Обсяги поставок на український ринок готових продуктів із зерна склали 252 млн USD.
Торік обсяги імпорту м’яса разом з субпродуктами склали 203 млн USD.
Загалом ці групи продуктів зайняли близько 62% у вартісних обсягах імпорту продовольства з Євросоюзу.
У 2022 році при збереженні сприятливих тенденцій є всі підстави сподіватись на подальший розвиток взаємної аграрної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, причому це стосуватиметься як експорту, так і імпорту, вважає Пугачов.

Задає тон рослинництво

У товарній структурі вітчизняного аграрного експорту традиційно переважає продукція рослинництва.
Україна за останнє десятиріччя суттєво наростила обсяги експорту зернових. Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 50,8 млн тонн вітчизняного збіжжя. Це у 3,7 разу перевищує показник 2010 року, хоча й на 10% менше, ніж у рекордному 2019 році, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

При цьому виручка від експорту українського зерна склала торік 12,3 млрд USD. У порівнянні з 2020 роком спостерігалось зростання обсягів поставок більшості основних товарних позицій продукції цієї групи.

Кукурудзи було експортовано 24,7 млн тонн - на 12% менше показника 2020 року у 27,9 млн тонн, однак у 6 разів більше за результат 2010 року.
Обсяги експорту пшениці становили 20,1 млн тонн. Це на 11% більше, ніж у 2020 році, і в понад 4 рази перевищує показник 2010 року.
Поставки ячменю на зарубіжні ринки у 2021 році зросли у порівнянні з попереднім роком на 0,6 млн тонн і становили близько 5,7 млн тонн.
Експорт жита після відчутного падіння значно - у 28 разів - виріс і сягнув 137 тис. тонн.
Найбільшими покупцями вітчизняного зерна у 2021 році, як і раніше, були країни Азії, Африки та Європи.

Характерною рисою 2021 року стало подальше посилення позицій Китаю, який 2020 року вперше очолив топ-10 імпортерів українського збіжжя, закупивши близько 1/5 вартісних обсягів вітчизняного експорту зернових. За чотири роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила закупівлі зерна з України майже у 5 разів - до 2552 млн USD. При цьому частка Китаю у вартісних обсягах вітчизняного експорту зернових збільшилася з 19,7% 2020 року до 20,7% торік.

Єгипет, який протягом 2011–2018 років традиційно посідав першу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових, поки що утримує за собою друге місце. Якщо 2020 року він закупив українського збіжжя на 1120 млн USD, то торік - на 1386 млн USD. Однак його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції зменшилася з 11,9% до 11,2%.

Туреччина, яка 2020 року посідала лише шосте місце у топ 10, торік перемістилася на третє, збільшивши обсяги закупівель українського збіжжя до 918 млн USD.
Крім того, 2021 року в десятці найбільших покупців зерна в Україні відбулись зміни: Іран та Пакистан витіснили з топ-10 Корею та Бангладеш.

Отже, до списку основних імпортерів вітчизняних зернових також увійшли:
Індонезія (750 млн USD)
Іспанія (645 млн USD)
Нідерланди (552 млн USD)
Іран (533 млн USD)
Пакистан (355 млн USD)
Лівія (342 млн USD)
Туніс (306 млн USD)

Сукупно ці 10 держав сформували понад 2/3 вартісного обсягу усіх закупівель зернопродукції в Україні.
Головними продуктами українського аграрного експорту, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки.
За даними Державної митної служби України, у 2021 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала 2,4 млрд USD. Це на 33% більше, ніж 2020 року.

Обсяги поставок продукції цієї групи на зовнішні ринки знизились на 11% - до 3,9 млн тонн. Експорт ріпаку у кількісному виразі збільшився - з 2,4 млн тонн у 2020 році до 2,7 млн тонн у 2021 році. А закордонні продажі соєвих бобів знову знизились - на 0,7 млн тонн - до показника в 1,1 млн тонн. Основними покупцями українських олійних культур та олії у 2021 році, як і в попередні роки, є країни Азії та Європи. Характерною рисою 2021 року стало закріплення позицій Європейського Союзу серед ринків збуту плодів і насіння вітчизняних олійних культур. Торік країни цього регіону закупили понад 2/3 від вартісних обсягів поставок всіх олійних культур з України. Лідируючу позицію серед імпортерів українських олійних культур четвертий рік поспіль утримує Німеччина, яка закупила майже чверть - 23,9% - українського експорту цього виду агропродукції. Друге місце із часткою у 9,5% виборола Бельгія, витіснивши з нього Туреччину (7,7%), яка опустилася на п’яте місце. На одну сходинку піднялись Нідерланди (8,1%), які розділили третє місце з Пакистаном (8,1%), який рік тому не входив до цього рейтингу. За ними йдуть Франція (6,9%), Велика Британія (6,7%) та Білорусь (6,2%). Сумарно ці вісім країн забезпечили Україні понад 77% експортних доходів від усіх закордонних поставок олійних.

У 2021 році зменшення обсягів експортних поставок фіксувалось по соєвій олії - 241 тис. тонн, а по ріпаковій олії відбулось зростання - 166 тис. тонн, поінформував експерт.

У групі жирів та олій визначальним товаром для експортних ринків залишається соняшникова олія вітчизняного виробництва. У 2021 році її експорт з України становив 5,1 млн тонн, на 26% менше за рекордний обсяг 2020 року у 6,9 млн тонн. Доходи від продажу соняшникової олії склали 6,4 млрд USD, що на 21% більше, ніж у попередній рік.

У 2021 найбільший попит на українську олію традиційно спостерігався з боку Індії (27,4%). Значні частки зарубіжних поставок цього виду агропродукції до Китаю (14,0%) та Нідерландів (10,8%).

Решта важливих країн - імпортерів вітчизняної олії помітно їм поступилися: Іспанія (6,7%), Польща (5,6%), Італія (4,7%) та Ірак (4,5%). Сукупно ці країни акумулюють близько 74% вартісних поставок української олії на зовнішні ринки.

Варто зазначити, що характерною тенденцією 2021 року стало посилення позицій м’ясопродукції українського виробництва на міжнародному ринку за рахунок курятини. Торік був оновлений абсолютний рекорд за обсягами експорту м’яса птиці - 459 тис. тонн. Також на 29% зросла вартість його реалізації, досягнувши 716 млн USD.

В цілому 2021 року Україні вдалося збільшити виручку від експорту м’яса та субпродуктів на 30% - до 846 млн USD. Крім зростання закордонних продажів м’яса птиці, фіксувалось і нарощування в сегменті замороженої яловичини. Тривала подальша диверсифікація збуту м’яса та субпродуктів українського виробництва. Нині вітчизняна м’ясопродукція експортується до країн Близького Сходу, інших частин Азії, Євросоюзу, СНД та Африки. При цьому частка країн ЄС у вартісному виразі склала 24%.

Характерною рисою 2021 року стало подальше посилення позицій Саудівської Аравії, яка 2020 року вперше очолила рейтинг імпортерів українського м’яса.
Ця близькосхідна країна закуповує в Україні виключно м’ясо птиці. При цьому перші закупівлі вона зробила у 2015 році. А вже у 2020 році експорт українського м’яса птиці до Саудівської Аравії сягнув 83 тис. тонн на суму 136 млн USD. Минулого року Саудівська Аравія закупила 101 тис. тонн української м’ясопродукції на суму 190 млн USD, збільшивши свою частку в нашому експорті до 22,5%.

Нідерланди, які протягом 2017–2019 років очолювали топ-10, із часткою у 16,1% утримують друге місце - із обсягами закупівель українського м’яса близько 58 тис. тонн на суму 136 млн USD.

Значними є також частки Китаю (7,2%), ОАЕ (4,7%), Словаччини (4,7%), Азербайджану (3,9%), Білорусі (3,6%) та Казахстану (3,5%).
Загалом ці країни принесли 2/3 доходів від продажів Україною м’яса на глобальному ринку.
Протягом всього 2021 року тривала заборона на поставки курятини до Європейського Союзу з тих регіонів нашої країни, де був виявлений пташиний грип, однак це суттєво не вплинуло на підсумкові показники.

Загалом за підсумками 2021 Україні вдалося суттєво покращити показники агропродовольчого експорту, успішно пристосувавшись до роботи на зовнішніх ринках в умовах триваючої пандемії коронавірусу Covid 19. Що стосується перспектив на 2022 рік, то вони виглядають сприятливими за умов соціально-економічної стабільності в Україні та основних наших державах-партнерах, гарного врожаю культур, які є основою вітчизняного експорту, переконані аграрні вчені. Головне, аби на світових ринках не було різких змін ринкової кон’юнктури.



18.02.2022 Обсудить статью










НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - Агро+ «Сахар» - АГРО+ Молоко (Monthly) - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2022 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.