Анна Громаковська. Аграрний підрозділ «Байєр» в Україні

Аграрії - висококваліфіковані професіонали, які можуть бути партнерами європейських колег

Керівник з операційних питань Аграрного підрозділу «Байєр» в Україні Анна Громаковська переконана, що аграрії України за роки незалежності стали висококваліфікованими спеціалістами, котрі активно впроваджують і використовують підходи точного землеробства.
Більше того, українські фермери можуть стати партнерами європейських колег у розробці стійких агротехнологій, які відповідають вимогам ЄС щодо якості та екологічності, адже Україна поступово інтегрується в аграрну політику ЄС, що відкриє нові можливості для партнерства між українськими та європейськими фермерами.

Які основні здобутки можна виділити за роки незалежності країни (реформи в АПК, загальні зміни в сільському господарстві, зміна пріоритетів у культурах, переформатування окремих галузей харчової промисловості)?

За роки незалежності Україна досягла значних успіхів у аграрному секторі. Зокрема, земельна реформа, що дозволила приватизацію та дала додатковий стимул створенню ефективних фермерських господарств, стала важливим кроком на шляху модернізації аграрного сектору України. Впровадження сучасних агротехнологій, таких як точне землеробство, значно підвищило продуктивність домогосподарств.

«Байєр» за роки роботи в Україні системно та активно підтримує ці зміни, надаючи українським фермерам інноваційні рішення для підвищення врожайності та стійкості культур. Окрім цього, ми бачимо зміни пріоритетів у вирощуванні, зокрема, зростання виробництва олійних культур, що відповідає світовим трендам.

Якщо на початку 90-их сільське господарство нагадувало хаос, то як можна охарактеризувати нинішніх хліборобів.

Сьогодні українські аграрії стали висококваліфікованими професіоналами, які активно інтегрують сучасні технології у свої виробничі процеси. «Байєр» сприяє цьому, забезпечуючи українським фермерам доступ до наших сучасних агрохімічних продуктів та цифрових рішень, зокрема Climate FieldView, для оптимізації виробничих процесів. Сучасні аграрії активно впроваджують і використовують підходи точного землеробства і це підтверджують дані минулорічних незалежних досліджень «Голос фермера» (Farmer Voice Survey). Зокрема, у 2024 році частка українських фермерів, які використовують в своїй роботі цифрові інструменти, склала 79% проти 67% в інших країнах. Серед українських користувачів 88% застосовують їх для підвищення врожайності, 85% – для оптимізації ресурсів, а 84% – для покращення якості врожаю. Такі тенденції свідчать про зміну мислення сучасних аграріїв в порівнянні з 90-ми роками.

Сьогоднішні аграрії – це інноваційні підприємці, які ретельніше рахують собівартість, прагнуть використовувати сучасні аграрні підходи у веденні роботи господарства та мають широкий вибір якісного насіння, ЗЗР та добрив, які покращують їх врожай і прибутки.

Чи змінилося сприйняття українських аграріїв та фермерів у світі, особливо в останні 5 років, в тому числі на тлі великої війни.

Україна – дуже важлива країна для забезпечення продовольством усього світу, а українські аграрії – достойні гравці на світовому ринку, котрі динамічно впроваджують нові продукти й технології. За останнє десятиріччя Україна зарекомендувала себе як великий і надійний постачальник зернових та олійних культур. В умовах війни українські фермери проявили надзвичайну стійкість і адаптивність, продовжуючи виробництво навіть у складних умовах. Це викликало повагу та підтримку з боку міжнародної спільноти. Ми бачимо, як наші партнери цінують ці якості, і «Байєр» також продовжує працювати над зміцненням позицій України на світовому аграрному ринку, забезпечуючи українських фермерів усіма необхідними продуктами для ефективного ведення їх сільськогоподарської діяльності.

Чи залишиться Україна одним із гравців, що забезпечують продовольчу безпеку світу?

Україна має всі передумови для того, щоб залишатися ключовим гравцем у забезпеченні продовольчої безпеки світу. Завдяки родючим ґрунтам, сприятливому клімату та впровадженню сучасних технологій наша країна продовжує бути одним із провідних експортерів зернових та олійних культур. Попри виклики, українські фермери та бізнес продовжують розвивати аграрний сектор та зміцнювати його позиції на міжнародному ринку. Зокрема, «Байєр» активно інвестує в український аграрний сектор, розширюючи насіннєве виробництво, та впроваджуючи ті рішення, які підвищують стійкість виробництва та якість нашої продукції.

Як Ви вважаєте, варто українському АПК мати власний шлях розвитку, чи все ж таки доречно враховувати досвід інших країн. Якщо так, то яких саме і в яких сегментах.

Більшість аграрних держав проходили різний шлях трансформації свого АПК і, звісно, нам є чому повчитися один в одного. Що стосується України, то вітчизняному АПК важливо розвивати власний шлях, але брати до уваги найкращі світові практики, адаптувавши їх до наших реалій. Адже Україна має свої унікальні агрокліматичні умови та культурні особливості, які можна використати максимально ефективно за правильної стратегії розвитку АПК. Наприклад, Нідерланди, які є лідерами в точному землеробстві, можуть надати нам цінний досвід щодо оптимізації використання ресурсів та управління водними системами. Їхній досвід у вертикальному землеробстві та гідропоніці може бути адаптований для підвищення продуктивності в посушливих регіонах з обмеженими ресурсами.

Німеччина, з її акцентом на екологічних та регенеративних практиках, може бути взірцем для розвитку органічного землеробства в Україні, що стає все більш актуальним у контексті глобальних вимог до екологічності продукції.

У США ми можемо запозичити досвід злагодженої роботи систем агрострахування, аби знизити ризики в умовах війни. Бразилія – дуже схожа за своїм АПК на Україну, і має цінний досвід у напрямі поєднання науки й виробництва, коли державні науково-дослідні інститути відіграють масштабну роль у розвитку АПК.

Як Ви вважаєте, варто українському АПК мати власний шлях розвитку, чи все ж таки доречно враховувати досвід інших країн. Якщо так, то яких саме і в яких сегментах.

Більшість аграрних держав проходили різний шлях трансформації свого АПК і, звісно, нам є чому повчитися один в одного. Що стосується України, то вітчизняному АПК важливо розвивати власний шлях, але брати до уваги найкращі світові практики, адаптувавши їх до наших реалій. Адже Україна має свої унікальні агрокліматичні умови та культурні особливості, які можна використати максимально ефективно за правильної стратегії розвитку АПК. Наприклад, Нідерланди, які є лідерами в точному землеробстві, можуть надати нам цінний досвід щодо оптимізації використання ресурсів та управління водними системами. Їхній досвід у вертикальному землеробстві та гідропоніці може бути адаптований для підвищення продуктивності в посушливих регіонах з обмеженими ресурсами.

Німеччина, з її акцентом на екологічних та регенеративних практиках, може бути взірцем для розвитку органічного землеробства в Україні, що стає все більш актуальним у контексті глобальних вимог до екологічності продукції.

У США ми можемо запозичити досвід злагодженої роботи систем агрострахування, аби знизити ризики в умовах війни. Бразилія – дуже схожа за своїм АПК на Україну, і має цінний досвід у напрямі поєднання науки й виробництва, коли державні науково-дослідні інститути відіграють масштабну роль у розвитку АПК.

Як оцінюєте процес діалогу між Україною та ЄС: завтра фермери України та Європи партнери чи конкуренти. Як оцінюєте процес діалогу між Україною та ЄС: завтра фермери України та Європи партнери чи конкуренти.

Процес діалогу між Україною та ЄС є важливим аспектом інтеграції українського аграрного сектору в європейський ринок. Тісніша співпраця з європейськими ринками може принести значні переваги, зокрема, через обмін технологіями, доступ до нових ринків та спільні екологічні ініціативи. Українська продукція часто дешевша за європейську через свою нижчу собівартість та масштаби виробництва, і це є конкурентним аспектом. Водночас, конкуренція стимулює розвиток інновацій і підвищення стандартів ведення бізнесу, що є позитивним фактором для обох сторін. Саме Європа стала головним ринком збуту для української агропродукції після початку війни, і українські фермери забезпечують продовольчу безпеку як в регіоні, так і в світі. Українські фермери можуть стати партнерами європейських колег у розробці стійких агротехнологій, які відповідають вимогам ЄС щодо якості та екологічності, адже Україна поступово інтегрується в аграрну політику ЄС, що відкриє нові можливості для партнерства між українськими та європейськими фермерами.

Де AI може замінити аграріїв в полі чи на виробництві. Які рішення від компанії найбільш сприймають вітчизняні господарства?

Штучний інтелект має потенціал для трансформації аграрного сектору, особливо в сферах, де потрібна обробка великих обсягів даних. ШІ може замінити ручну працю здебільшого у рутинних завданнях як от моніторинг стану посівів, прогнозування врожайності, управління ресурсами, обприскування, контроль якості. Наприклад, «Байєр» пропонує фермерам цифровий інструмент Climate FieldView для ефективного управління фермерськими господарствами. Таке цифрове рішення дозволяє аграріям приймати обґрунтовані рішення на основі зібраних системою даних, що підвищує продуктивність та знижує витрати. Цей сучасний інструмент від «Байєр» може якісно проаналізувати дані, підготувати карту врожайності, зонування полів, підготувати для фермера на основі цих даних рекомендації щодо диференційованого внесення ЗЗР, тобто фактично допомогти аграріям якісною аналітикою для прийняття зважених та правильних рішень. «Байєр» розвиває цифрові інструменти, штучний інтелект для того, щоб наш клієнт міг виробляти більше і досягнути стабільних результатів. На сьогодні ШІ активно розвивається в аграрній сфері, де аграрії стають менеджерами зібраних цифровими інструментами даних та будують стратегії ведення господарства.

Пані Анно, кілька оперативних запитань. Як оцінюєте сезон, які основні виклики?

Сезон був складним через екстремальні погодні умови, які вплинули на врожайність багатьох культур. Посухи на сході України, сильні зливи, заморозки навесні стали серйозними викликами для аграріїв і дещо знизили потенціал врожайності озимих культур і ріпаку. Крім того, економічні фактори, такі як коливання цін на сировину, логістичні проблеми, вплинули на рентабельність виробництва. Проте, наприклад, кукурудза і пшениця зберегли свій потенціал врожайності. Втім, навіть за таких умов, український аграрний ринок продемонстрував стабільність і стійкість.

Проблеми з вовчком, чи можна стверджувати, що цього року господарства економлять на хімії (орієнтуючись на обсяги продажу ЗЗР)?

Проблеми з вовчком залишаються значним викликом для багатьох господарств. Ми спостерігаємо тенденцію поширення вовчка соняшникового дедалі північніше, охоплюючи не лише традиційні зони ризику на півдні та сході України, а й в центральній частині. Ситуацію ускладнює висока здатність вовчка швидко утворювати нові раси, які долають стійкість гібридів, та значний банк насіння бур’яну в ґрунті, що зберігається роками. Ефективна стратегія захисту передбачає комплекс заходів: використання стійких гібридів, дотримання сівозміни, контроль падалиці та застосування гербіцидів. В портфелі «Байєр» є гібриди з високою генетичною стійкістю до певних рас вовчка, таких як A-G або A-E. Ці гібриди, як правило, також стійкі до деяких гербіцидів. Однак жоден із цих інструментів окремо не дає стовідсоткової гарантії, лише застосування інтегрованого підходу. Інформація на сьогодні показує стриманіші закупівлі засобів захисту рослин, але це радше не «економія на хімії», а адаптація до ринку. Умови змінилися: коливання валютного курсу, зростання собівартості виробництва, логістичні труднощі та різні темпи збуту врожаю змушують аграріїв уважніше планувати бюджети. Багато господарств роблять акцент на точному обліку площ під ризиком вовчка і застосовують препарати там, де це дійсно критично. Дехто переходить на більш цільові програми захисту та інтегрує моніторинг, щоб уникати «профілактичних» обробок без реальної потреби. Спостерігаємо перехід до раціональнішого використання ЗЗР. Для контролю вовчку це означає ще більшу роль правильно підібраних гібридів, сівозміни та агротехніки

Який висновок можна зробити, оцінюючи обсяги продажу насіння ріпаку: буде ця культура фаворитом 2026?

Кілька років тому ріпак стабільно демонстрував зростання попиту на нього. Проте цього року попит на цю культуру має тенденцію до зниження. Це могло бути обумовлено погодними умовами та економічними змінами на ринку. Очікується, що посівні площі під ріпак будуть збільшуватися у 2026 році, адже фермери прагнуть відновити виробництво після спаду. Тому можемо вірогідно спостерігати тенденцію до збільшення посівних площ під цю культуру.

Ріпак має високу рентабельність завдяки попиту на олію та біопаливо.

З урахуванням глобальних тенденцій до переходу на відновлювальні джерела енергії, ріпак має всі шанси залишатися фаворитом у 2026 році.

Поділіться новинами компанії у виробництві, у фінансах, у планах на майбутнє, зокрема цікавить друга черга заводу на Житомирщині.

«Байєр» продовжує підтримувати й інвестувати в аграрний сектор України. Ще до початку повномасштабної війни компанія «Байєр» інвестувала вже близько 200 млн євро – зокрема, для будівництва сучасного насіннєвого заводу, відкритого у 2018 році. Наразі ми зосереджені на завершенні вже початих у 2023 році додаткових інвестицій у 60 млн євро для розширення нашого виробництва насіння протягом наступних кількох років. Станом на 2025 рік завершене будівництво третьої насіннєвої сушарки, двох бомбосховищ, оновлено МТП. Але загалом, щоб виконати весь інвестиційний план, нам потрібно ще кілька років. Щодо інших новин компанії, то, як завжди, наприкінці року будемо раді поділитися ними під час Медіаклубу, на який ми запрошуємо до діалогу українських журналістів.

Яким бачите сезон 2026 в аграрному секторі України?

Як і вся країна, аграрії від наступного сезону очікують закінчення війни, яка прямо і опосередковано негативно впливає на аграрний сектор України. Дефіцит робочих рук в сільському господарстві досяг критичного рівня і в більшості змушує виробників адаптувати свої сівозміни і технології саме під цей фактор. Покращення прибутковості від вирощування зернових культур після важких сезонів 2023-2024 років позитивно вплине на посівні площі під цими культурами, особливо в південних і східних регіонах, де через сильну посуху такі культури як соняшник не в повній мірі виправдали покладені на них очікування.

Ми вбачаємо підвищення попиту на якісні засоби захисту рослин через високі вимоги і увагу щодо залишків діючих речовин у сільськогосподарській продукції з боку експортних ринків, зокрема ЄС.

2025 рік показав, що з покращенням цін на зерно росте попит на якісне насіння кукурудзи, ріпаку і соняшнику, і ми впевнені, що такий позитивний тренд буде спостерігатись і у наступному сезоні.

Зміни клімату залишаються викликом, але з правильними інвестиціями в стійкі агротехнології ми можемо адаптуватися до цих умов. «Байєр» буде продовжувати підтримувати українських аграріїв, забезпечуючи якісним насінням та ЗЗР, надаючи свою експертну підтримку на шляху посіву і вирощування культур, щоб забезпечити успішний сезон та продовольчу безпеку в Україні й світі.