Озимі культури в лютому перебувають у стані неглибокого спокою
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 21 лютого 2020 року.
Погодні умови звітного періоду характеризувалися плюсовими показниками вдень та незначними приморозками вночі. Переважала хмарна та малохмарна погода. Опади відмічалися у вигляді дощу та мокрого снігу. Майже кожного дня спостерігалися тумани та димка. Озимі культури протягом другої декади лютого переважно перебували у стані неглибокого спокою, хоча потрібно відмітити, що вищезазначене підвищення денних температур повітря сприяло початку відновлення ростових процесів озимих. Значного підвищення чисельності та активного розселення мишоподібних гризунів не відмічається. В озимих посівах майже усіх регіонів нараховується 1–3, осередково на окремих полях у крайових смугах Донецької, Київської, та Херсонської областей обліковувалося до 6 жилих колоній на гектарі. Наявні колонії сформовані в середньому з 5–8 нір. В заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях, полях після просапних культур мають місце 3–5, в осередках Вінницької, Донецької, Івано-Франківської, Київської областей до 7 жилих колоній на гектарі. За слабкого та середнього ступенів у згаданих областях пошкоджено 1–6% рослин озимих зернових та ріпаку, багаторічних трав. Захисні заходи залишаються актуальними у вищезазначених та інших областях, де варто продовжувати відслідковувати чисельність та шкідливість гризунів і за наявності порогової кількості (3–5 жилих колоній на гектар) здійснювати винищувальні заходи через внесення в жилі нори родентицидів дозволених до використання на території країни. Сприятливі агрокліматичні умов звітного періоду в південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита стимулювали слабкий розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, де збудники цих хвороб збереглися на 2–6% рослин. У Вітовському районі Миколаївської області при проведені обстежень на деяких посівах озимих зернових виявлено імаго зимового зернового кліща. Це відносно новий шкідник, так як його поява і шкідливість фіксуються останні 5–6 років Шкідник обліковувався на 10% обстеженої площі, 3% рослин за середньої чисельності 3–5 екз./рослину. Кліщі розривають епідерміс листя і харчуються клітинним соком, що містить хлорофіл. На листках утворюються сіруваті плями, прикоренева частина темніє, в посіві такі рослини, в залежності від розвитку, виглядають срібносірими або жовтуватими. Рослини в’януть і пізніше висихають. Урожай може бути знижений майже в 2 рази. Весняні пошкодження нерідко відносять до вимерзання. За потепління через високий рівень ураженості рослин озимини можливий масовий розвиток хвороб. Тому, ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів буде ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами. Фітоекспертизою насіння ярих зернових та зернобобових культур встановлено зараженість його збудниками альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, плісені тощо в межах 3–10% (Вінницька, Полтавська, Рівненська, Чернівецька обл.), що свідчить про обов’язкове оздоровлення насіння шляхом протруювання його за 2–3 тижні до сівби препаратами відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Повсюди спеціалісти фітосанітарної безпеки проводять обстеження зерносховищ та складських приміщень усіх форм власності на наявність комірних шкідників. Так, в окремих партіях продовольчого та фуражного зерна у Полтавській, Рівненській, Черкаській, Чернівецькій областях виявлені комірні довгоносики, борошняний хрущак, кліщі, гороховий зерноїд. За виявлення зараженості зерна шкідниками проводять обов’язкове знезараження збіжжя через фумігацію дозволеними фумігантами. В лабораторних умовах спеціалістами було визначено стан перезимівлі сисних шкідників та яблуневої молі. Перезимівля пройшла задовільно. При огляді гілок плодових дерев виявлено зимуючий запас яблуневої попелиці 5 яєць/10 см гілки, бурого плодового кліща 3 яєць/10 см гілки. Загинуло в середньому 5% зимуючої стадії шкідників.
В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку
