Особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку у частині викидів двоокису вуглецю
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 26.04.2019 № 13932/7/99–99–12–03–04–17 «Про особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю» (далі — Лист ДФС № 13932) повідомила про особливості податкового адміністрування у 2019 році екологічного податку (далі — податок) за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі — викиди двоокису вуглецю). До розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі — ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, так і ставок податку. Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ. Разом з тим п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг викидів у розмірі 500 тонн за рік. Враховуючи викладене та припис п. 250.9 ст. 250 ПКУ, ДФС України рекомендовано запропонувати платникам податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю: ► не перевищує граничний обсяг викидів — подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів; ► перевищує граничний обсяг (500 тонн) — зареєструватися платником податку за викиди двоокису вуглецю та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про звітний період, у якому планується виникнення об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів. При цьому платники декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису вуглецю в частині обсягів викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, в якому досягнуто граничний обсяг таких викидів. Лист ДФС № 13932 та додаток до зазначеного листа «Умовні приклади розрахунку (обчислення) обсягів викидів двоокису вуглецю енергетичними установками від спалювання різних видів палив» розміщенно на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
