Вітчизняна хімічна промисловість увійшла у «круте піке». Українські підприємці пропонують шляхи виходу з цієї кризи

ФРУ та Союз хіміків прийняли рішення звернутися до Прем’єр-міністра з пропозиціями щодо змін, яких гостро потребує хімічна галузь

11 вересня 2018 у ФРУ за ініціативи Федерації, Союзу хіміків України та за участі народних депутатів, науковців, представників підприємств — споживачів хімічної продукції обговорювали поточний стан вітчизняної хімічної галузі та шляхи її виведення з кризи. Також було презентовано основи концепції Стратегії розвитку хімічної галузі України до 2030 року.

Відкриваючи засідання Голова Ради ФРУ Дмитро Олійник зазначив, що у всіх країнах, які входять до двадцятки економічно розвинених держав світу, доля хімічної продукції в загальних обсягах промислової продукції складає до 18%. Країни, які останніми роками демонструють різке економічне зростання, також роблять акцент на розвитку хімічної галузі.

В Україні ж, відзначили учасники дискусії, наразі фактично відбувається деградація хімічної промисловості. «Галузь увійшла у „глибоке піке“ в останні 5–6 років», — сказав Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов. Так частка хімічної продукції в загальному експорті України з 2012 р. по 2017 р з впала з 6,2% до 4,7%. Це — колосальне падіння. Кількість робочих місць у галузі за цей же період скоротилася в 1,5 рази (з 164 тис. до 110 тис.). У 2017 р. порівняно з 2012 р. обсяги експорту хімічної продукції зменшились в 3,4 рази (з $5 млрд до $1,4 млрд).

Поставки хімічної продукції, виробленої національними товаровиробниками, на внутрішній ринок за той же період скоротилися в 2,4 рази (з $5,4 млрд до $2,2 млрд), а частка такої продукції на внутрішньому товарному ринку зменшилася з 37% до 22%. Відповідним чином зросла частка імпорту.

Саме тому, продовжив Дмитро Олійник, Україні необхідно терміново розпочати розробку комплексної Стратегії розвитку хімічної галузі України.

Адже промисловість може розвиватися лише коли є стратегія її розвитку, воля держави та учасників галузі спільно рухатися до позитивних змін.

Наразі наслідком деградації хімічної промисловості є зменшення кількості робочих місць та обсягів виробництва, негативний вплив на платіжний баланс, а в частині залежності України від імпорту мінеральних добрив — ще й загроза продовольчій безпеці держави. Зрозуміло, що такий стан справ не може не викликати занепокоєння у тих, хто працює у галузі.

Адже, зазначають гравці ринку, їхня продукція застосовується не тільки у агропромисловому комплексі, але й практично в усіх галузях промисловості. Тобто від стану галузі в значній мірі залежить економічне становище України.

Генеральний Директор ФРУ Руслан Іллічов навів приклад Туреччини, де хімічна промисловість віднесена державою до пріоритетних галузей. Державна підтримка суб’єктам господарювання надається через створення спеціальних економічних зон промислово-виробничого типу і промислових технопарків. Державою встановлені прозорі та сприятливі умови для залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Національні та іноземні інвестори мають рівний доступ до загальної програми стимулювання капіталовкладень, регіональних програм стимулювання капіталовкладень тощо. Для кожної програми розроблені та діють свої інструменти підтримки та податкові преференції. Глибина та обсяг преференцій залежить від обсягу інвестицій. Частка хімічної промисловості в загальних інвестицій в промисловість Туреччини впродовж останніх 10 років не була нижчою від 11–12%. При цьому умови для розвитку галузі (зокрема і в частині залежності від імпортної сировини) в Туреччині співставні з Україною. Але масштаби виробництва перевищують українські багаторазово та розрив продовжує збільшуватися.

Практика Туреччини та інших розвинених країн показує, що такого прогресу хімічної галузі неможливо було б досягти без створення умов для її розвитку на державному рівні.

Тож учасники обговорення підтримали необхідність розробки Стратегії розвитку хімічної галузі України до 2030 року, до якої поряд з органами державної влади мають бути залучені Федерація роботодавців України, профільні підприємства, галузеві інститути, академічні інститути хімічного напрямку, основні Асоціації виробників, які широко використовують продукцію хімічної галузі, зокрема, йдеться про аграріїв.

Прийняття Кабінетом Міністрів України зазначеної Стратегії та її послідовна реалізація дозволить вже у 2019–2020 роках:

• зменшити імпорт хімічної продукції на 30–50% та збільшити частку вітчизняної хімічної продукції на внутрішньому ринку до 35–40%;
• збільшити обсяг експорту хімічної продукції більш як на 30%;
• збільшити платежі до бюджетів всіх рівнів більш як на 50% від показника 2017 року;
• збільшити кількість робочих місць на 15–25 тис. працівників.

За підсумками зустрічі Федерація роботодавців та Союз хіміків України прийняли рішення звернутися з відповідними пропозиціями до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

12.09.2018

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119