Поспішне рішення щодо різкої зміни режиму оподаткування експортних поставок олійних культур може призвести до непередбачуваних наслідків – Інститут аграрної економіки
Поспішне рішення щодо різкої зміни режиму оподаткування експортних поставок олійних культур може призвести до непередбачуваних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалений 07 грудня 2017 року Верховною Радою України законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №6776-д. Даним документом пропонується скасувати дію нульової ставки ПДВ при експорті олійних культур. Внаслідок цього кардинально зміниться спрямованість відповідних товарних потоків — із поставок на експорт на поставки на переробку, оскільки без відшкодування ПДВ експорт олійних у непереробленому вигляді фактично втрачає свій економічний сенс, адже рентабельність такої діяльності суттєво знижується, пояснив науковець. За його словами, приваблива, на перший погляд, ідея: зламати існуючу негативну практику поставки олійних у непереробленому вигляді, перестати розглядати аграрний сектор України як сировинний придаток інших країн тощо, — може призвести до непередбачуваних наслідків. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, прийнята норма, у разі набуття нею чинності з 1 березня 2018 року, матиме невідворотний вплив на розвиток оліє-жирової галузі. Фактично, нею передбачено різка зміна існуючих устоїв на ринку олійних культур, що формувались еволюційним шляхом багато років, зазначив Леонід Тулуш. Частка трьох олійних культур, для яких передбачено зміну режиму оподаткування експортних поставок, у загальній посівній площі в останні роки динамічно зростала і у 2017 році сягнула близько 40%. При цьому їх частка у загальних доходах сільгосппідприємств від рослинництва кілька років поспіль перевищує 42%, а загальному обсязі прибутків — 51%. Насіння соняшнику у непереробленому вигляді практично не експортується, тому на відповідному сегменті ринку олійних суттєвих змін не передбачається. Натомість левова частка виробленого обсягу сої та ріпаку експортується саме у непереробленому вигляді — прогнозні значення за 2017 рік очікуються на рівні понад 75% по сої та 93% — по ріпаку. Із скасуванням дії нульової ставки ПДВ при експорті олії, ріпаку та соняшнику постає реальна загроза втрати напрацьованих ринків поставок олійних культур у непереробленому вигляді, адже зарубіжні партнери будуть не готові «переключитись» на придбання вже обробленого продукту — з втратою частини своєї доданої вартості. В такому випадку наслідки для галузі можуть бути взагалі катастрофічними — може виникнути криза перевиробництва із відповідним ціновим обвалом. В такому випадку соя та ріпак можуть надовго зникнути із українських полів, зауважив Леонід Тулуш. В першу чергу, від запровадження цього рішення суттєво постраждають сільгосптоваровиробники, адже закупівельні ціни на сою та ріпак очікувано знизяться, адже переробники явно не запропонують ту ж ціну, що пропонували трейдери. Цілком ймовірно, що у разі набуття відповідною законодавчою новацією чинності, аграрії масово почнуть відмовлятись від вирощування ріпаку та сої. Внаслідок цього, виникне ризик того, що наявні переробні потужності оліє-жирового комплексу не будуть належним чином заповнені. Крім того, у разі зменшення посівів під соєю та ріпаком, під які нині задіяні значні площі, може збільшиться пропозиція на ринку інших сільгоспкультур, що може обвалити на них ціну та обумовити втрату доходів сільгосппідприємств. Крім того, можуть збільшитися обсяги виробництва сої та ріпаку у «сірій зоні» — у суб’єктів, які не є платниками ПДВ. Тому у експортерів відповідних продуктів не буде виникати вхідного ПДВ, який необхідно буде заявляти до відшкодування з бюджету, і відповідні операції матимуть економічний сенс. Отже, з огляду на велику кількість можливих ризиків запровадження цієї норми доцільно було би відкласти до середини 2019 року. Це дало б можливість підготувати виважене рішення на основі фахового обговорення в експертному та бізнес середовищі, підсумував Леонід Тулуш.
###
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів. Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру. Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.
13.12.2017
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
