Незаконна вирубка та браконьєрство загрожують останнім недоторканим лісам та знаковим видам дикої природи

Відень/Брюссель/Найробі — Незаконна лісозаготівля та торгівля нелегальною ікрою, масові вбивства диких птахів та браконьєрство ведмедів, вовків та рисей загрожують біорізноманіттю у Дунайсько-Карпатському регіоні. На цій території, відомій своїми природними скарбами, досить розповсюджені екологічні злочини, говориться в новій доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітнього фонду природи WWF та Eurac Research.
Незаконні лісозаготівлі продовжують знищувати деякі з останніх пралісів Європи, значна частина яких охороняється як Всесвітня спадщина ЮНЕСКО. Хоча оцінки залежать від регіону, супутникові знімки та різноманітні звіти, наприклад, менеджерів румунських лісових районів, підкреслюють незаконне ведення рубок як одну з найважливіших загроз для сталого розвитку.
Браконьєрство також підняло голову і часто не переслідується адекватно, незважаючи на міжнародні та законодавчі акти ЄС, як, наприклад, Директива ЄС про середовища існування видів. Карпатські ліси є домівкою для найчисельніших популяцій бурих ведмедів, вовків та рисей у Європі. Всі звірі охороняються законодавством ЄС, однак часто зазнають нападів браконьєрів.
У басейні річки Дунай збереглися останні життєздатні популяції осетрових риб в Європі. Нелегальний вилов заради чорної ікри вже призвів до зникнення одного (в Україні мова вже про два) з видів дунайських осетрових, а популяція білуги протягом десятиліття скоротилася на 67%.
Поки незаконний вилов диких птахів не є широко розповсюдженим в регіоні злочином проти дикої природи, але щороку у Сербії знищують 104–163 тисячі птахів, і ці цифри продовжують зростати. Ці птахи продаються у ресторанах, наприклад, Італії та Мальти.
«Розкрадання природних ресурсів підриває розвиток і позбавляє уряди коштів, які могли б сприяти просуванню програм зі створення робочих місць, проектів з освіти та охорони здоров’я, — сказав Ерік Солхайм, голова ЮНЕП, і також зазначив: Ці ресурси могли б стати міцним фундаментом для майбутніх поколінь».
«Останні старовікові ліси Європи і їхнє біорізноманіття зникає кричущими темпами, — стверджує Марко Ламбертіні, генеральний директор Всесвітнього фонду природи. — Дунай тут, в серці Європи, є домівкою для осетрових — одних із найстаріших риб і найбільш зникаючих риб у світі. Чорний ринок ікри знищить ці види, якщо не буде прийнято необхідних заходів, щоб цьому запобігти». Щоб побороти злочини проти природи, автори дослідження радять активізувати транскордонну міжвідомчу співпрацю, а також співпрацю між країнами в регіоні, зокрема обмін даними і правозастосування. Для цього інституції повинні мати більше ресурсів, а прокурори і судді бути більш підготовленими, щоб збільшити відсоток передачі справ до суду і відповідні покарання винних. Потрібен сильний поштовх для впровадження європейських законів про охорону природи та диких тварин, зокрема План ЄС проти перевезення диких тварин на 2016 рік, на рівні країн-учасниць ЄС.
Додатково:
● До Дунайсько-Карпатського регіону входять 19 країн, зокрема Польща, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Боснія та Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Румунія, Болгарія, Молдова та Україна.
● Опитування 345 менеджерів лісових районів у Румунії показало, що незаконна лісозаготівля є одним з головних викликів для сталого розвитку.
● Один з шести видів осетрових визнано вимерлим у Дунайському басейні на даний момент (в Україні таких видів два: осетер шип та осетер атлантичний), чотири знаходяться під загрозою зникнення та один вид є вразливим. Чисельність популяції білуги за десятиліття знизилась більш ніж на 67%.
● Більше двох третин популяцій великих м’ясоїдів Європи — ведмедів, вовків та рисей — живуть у Карпатах. Популяції залишаються стабільними, однак лісозаготівля та браконьєрство посилюють тиск на них.
● Прийнято чимало регуляторних актів, програм і конвенцій, але масштаби екологічних злочинів свідчать про суттєві проблеми їх реалізації та брак необхідних ресурсів на місцях. Це ускладнюється відсутністю транскордонного співробітництва.
● У доповіді ООН рекомендується розробити програму транскордонних спільних дій для всього регіону з метою забезпечення необхідних заходів щодо зупинення, моніторингу та усунення загроз для сталого розвитку від екологічної злочинності, а також забезпечення сталих засобів існування в регіоні.
● У червні 2016 року країни-члени ЄС прийняли надійний та широкомасштабний план дій проти торгівлі живими тваринами. Він має на меті збільшити ефективність боротьби з торгівлею живими тваринами до 2020 року, як в ЄС, так і в усьому світі, шляхом запобігання та усунення базових причин незаконного обігу товарів з дикої природи; дотримання існуючих правил ЄС; та зміцнення міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми.
● Регулювання деревини в ЄС (EUTR) набуло чинності у 2013 році. Воно має забезпечити, щоб незаконно вирублена деревина та вироби з неї більше не продавалися на європейському ринку. У 2016 році Єврокомісія провела оцінку EUTR, вказуючи на необхідність більш активних дій держав-членів та приватного сектору, щоб переконатись, що EUTR введено в дію. Перевірка EUTR на даний момент триває.
● Цього літа біля 5,5 тис. га букових незайманих пралісів Карпат та Полісся в Україні та 24 тис. га старовікових лісів у Румунії були визнані об’єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що зберігають неймовірні природні багатства.

Доповідь «Боротьба зі злочинністю проти дикої природи та лісів у Дунайсько-Карпатському регіоні» доступна за посиланням: http://wwf.panda.org/uk/materials/news/?317179%2Fwildcrime-report-2017

Більше про WWF:
Всесвітній фонд природи (WWF) — це одна з найбільших та найповажніших незалежних природоохоронних організацій, представництва якої діють більш ніж у 100 країнах за підтримки майже 5 мільйонів людей по всьому світу. Місія Всесвітнього фонду природи — зупинити деградацію природного середовища планети та побудувати майбутнє, в якому людство житиме у гармонії з природою, шляхом збереження біологічного різноманіття світу, сталого використання природних ресурсів та скорочення забруднення і марнотратного споживання.

22.11.2017

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119