У І кварталі 2017 року Україна збільшила експорт агропродовольчої продукції на 40% – Інститут аграрної економіки

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2017 року склав 4,6 млрд дол. США. Це на 1,3 млрд дол. США — майже на 40% — перевищило відповідний показник I кварталу 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
Основними ринками збуту залишаються три регіони — країни Азії, Африки та ЄС. Загалом на них припадає близько 90% вартості українського експорту сільгосппродукції.
Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції утримують азійські країни, які за січень-березень 2017 року закупили українського продовольства на 2,0 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 43,5% від загального експорту аграрної продукції.
Понад чверть вітчизняного експорту сільгосппродукції — 28,3% — припадає на країни Європейського Союзу. За січень-березень 2017 року вони закупили українського продовольства на 1,3 млрд дол. США.
Обсяги експорту до країн Африки склали 0,8 млрд дол. США — 17,4% від загального експорту аграрної продукції.
Характерною ознакою I кварталу 2017 року стало збільшення обсягів поставок української агропродовольчої продукції до всіх основних регіонів, зауважив Микола Пугачов. Найбільше виріс експорт до азійських та африканських країни.
Намітилося пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, у торгівлі з якими в останні роки спостерігалося стабільне падіння. Країни цього регіону за січень-березень 2017 року імпортували українського продовольства на 0,3 млрд дол. США, що склало 6,5% від загального експорту аграрної продукції.
За результатами І кварталу 2017 року рейтинг країн — імпортерів вітчизняної агропродукції очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 683 млн дол. США.
На другому місці — Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 455 млн дол. США.
Значну виручку українські експортери отримали також з Іспанії (297 млн дол. США), Ірану (255 млн дол. США), Італії (228 млн дол. США), Туреччини та Нідерландів (по 226 млн дол. США).
Ці сім країн забезпечили понад 50% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у І кварталі 2017 року, зазначив Микола Пугачов.
Визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури (за рахунок кукурудзи і пшениці), насіння олійних (в першу чергу, соя), олія (в основному, соняшникова) та продукція харчової промисловості. Їх спільна частка перевищує 90% в аграрному експорті.
По всіх перерахованих групах продукції зафіксовано зростання експортних доходів відносно січня-березня 2016 року, зауважив експерт.
Найбільші частки у загальній вартості закупівель українського зерна мають Єгипет (16,2%), Індія (11,0%), Іспанія (9,7%), Нідерланди (7,6%), Іран та Італія (по 6,8%), а також Ізраїль (5,5%). Разом з Тунісом та Південною Кореєю на ці країни припадає понад 70% вартості наших поставок зернових культур на зовнішні ринки.
Олійні культури принесли найбільші доходи від експорту до Туреччини (26,0%), Ірану (22,1%), Єгипту (15,0%), Ізраїлю (5,7%), Італії (5,2%) та Португалії (4,6%), що в сумі становило понад 75%.
Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія з часткою 37,2%. Решта основних країн-імпортерів помітно відстають від неї: Китай (9,6%), Іспанія (7,4%), Нідерланди (4,7%), Італія (4,6%), Єгипет та Ірак (по 4,5%). За результатами І кварталу 2017 року спільна частка цих країн перевищує 70% у загальній вартості експорту товарів цієї групи.
В групі залишків та відходів харчової промисловості визначальною експортною позицією для України традиційно стала макуха. Вона вивозилася переважно до Туреччини (16,5%), Франції (10,9%), Білорусі (10,6%), Іспанії (8,1%), Італії (5,8%), Польщі (5,7%), а також Марокко, Індії та Нідерландів. Ці країни забезпечили вітчизняним експортерам більше 70% доходів від реалізації макухи.
Майже вдвічі у порівнянні з минулим роком виросла вартість експорту м’яса українського виробництва. Це відбулося завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.
У січні-березні 2017 року вітчизняна м’ясна продукція найбільшим попитом користувалася у Єгипті (12,5%), Нідерландах (12,1%), Азербайджані (9,5%), Білорусі (8,7%), Іраку (7,8%). Помітну роль у структурі закупівель відіграють також Об’єднані Арабські Емірати, Гонконг, Грузія, Казахстан, Саудівська Аравія та В’єтнам. Перелічені країни в I кварталі 2017 року акумулювали близько 80% всієї вартості експорту Україною м’ясопродуктів, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.
Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.
Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

27.04.2017

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119