На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Ми є на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Вчені радять аграріям особливу увагу приділити розвитку фітосанітарної ситуації на посівах сільськогосподарських культур

24.05.2025 17:26 «Агро Перспектива» (г. Киев) — У кінці другої та на початку третьої декаді травня Україна перебувала в полі зниженого тиску з північними та північно-західними атмосферними фронтами та нестійким вологим повітрям. Це спричинило короткочасні дощі, місцями з грозами та поривчастим вітром. В той же час, завдяки надходженню більш теплої повітряної маси з північного заходу, надалі — із заходу та південного заходу на синоптичному горизонті нарешті з’явилося відчутне підвищення температурних показників, особливо денних. Температура повітря в денні години з початку тижня була в межах 10–18°С, а впродовж 21–23 травня піднялася до 18–24°С. Нічна температура повітря підвищилася з 4–9°С на початку тижня до 7–12°С з його середини. У південних, центральних та східних регіонах повітря прогрівалося до літніх позначок. Завдяки травневим дощам більшість регіонів отримала 50–80% місячної норми опадів, що дуже важливо в цей період для зернових культур, особливо для озимої пшениці. Погодні умови, що склалися, дають надію на достатньо непоганий врожай.

За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН пшениця озима масово проходить фази цвітіння, а на низці площ південно-західних районів Одещини вже відбулося запліднення, що на два тижня раніше середніх багаторічних термінів. Ячмінь озимий залежно від сортових особливостей та строків сівби знаходиться у фазі наливу зерна, а на окремих полях скоростиглих сортів — на початку молочної стиглості. Загалом стан озимих зернових культур оцінювався як добрий та задовільний, на окремих полях незадовільний. У польових дослідах інституту залежно від попередників та основного обробітку ґрунту рослини пшениці озимої мають висоту від 68 до 94 см і нараховують відповідно від 3 до 5-ти пагонів.

Ріпак озимий проходить фазу наливу насіння. Залежно від попередника і строку сівби висота рослин становить від 116 до 142 см, кількість листків — від 12 до 18 шт., гілок — від 7 до 15 шт., а діаметр кореневої шийки — від 1,5 до 2,8 см. У більшості господарств області ріпак має гірші морфобіологічні показники та висотою від 78 до 122 см.

Ячмінь ярий залежно від строків сівби проходить фази утворення прапорцевого листка та початку колосіння. Стан культури переважав добрий. У дослідах інституту ячмінь ярий, що висівався після сорго та різного основного обробітку ґрунту, сформував 4–6 пагонів висотою 68–75 см та знаходиться на початку колосіння.

У зернобобових (горох, сочевиця) повсюдно тривало формування вегетативної маси, на більшості площ з’явились суцвіття, що на 9–18 діб раніше середніх багаторічних дат. Залежно від попередника, обробітку ґрунту та строків сівби висота рослин дорівнювала 29–56 см. Стан культур був добрий та задовільний.

У проса, висіяного в кінці квітня, упродовж першої декади травня з’явились одиничні та масові сходи, а в кінці другої декади — 2–3-й листок та розпочалось кущення. Стан культури був добрий.

За сівби кукурудзи в третій декаді квітня та на початку другої декади травня на полях у рослин спостерігаються сходи та 1–2 листка.

На площах соняшнику наприкінці березня, з’явилися 4–6 справжніх листків, висота рослин була в межах 13–26 см. На пізніх посівах відмічається проростання насіння та поява сходів. На полях, де сою сіяли на початку травня, з’явились одинокі та масові сходи.

За даними науковців Інституту землеробства НААН у центральній частині Лісостепу рослини пшениці озимої у регіоні діяльності інституту знаходились на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 64–77 см, довжина конуса наростання — 68–86 мм. Рослини тритикале озимого перебували на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 57–67 см, довжина конуса наростання — 96–100 мм. Рослини жита озимого перебували на VІІІ етапі органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин дорівнювала 105–120 см, довжина колоса — 114–126 мм. Рослини ячменю озимого перебували на початку VІІІ етапу органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин становила 83–97 см, довжина конуса наростання — 50–52 мм.

Рослини пшениці ярої перебували на VІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 44–50 см, довжина конуса наростання — 0,8–1,1 мм. Рослини ячменю ярого знаходилися на VІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 29–34 см. Рослини вівса перебували на ІV етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин дорівнювала 28–31 см.

На даний час особливу увагу слід приділити розвитку фітосанітарної ситуації на посівах сільськогосподарських культур.

За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в центральному Лісостепу аномально холодний травень цього року вніс дуже небажані корективи в існуючу систему взаємостосунків між біологічними особливостями культури, зокрема — вимогами до тепла і погодними умовами. Різко уповільнилось проростання насіння сої, поява її сходів та початковий ріст і розвиток. Зростає тривалість знаходження насіння в холодному ґрунті. Гальмується ріст кукурудзи, що може негативно позначитись на гібридах. При цьому спостерігається активізація росту бур’янів, хімічна боротьба з якими ускладнюється частими дощами. Не дивлячись на покращення режиму вологи, загальний стан агроценозів, особливо пізніх теплолюбних культур, оцінюється як складний через надто повільний їх ріст і розвиток та неможливість своєчасного застосування необхідних технологічних операцій. Певне ускладнення ситуації спостерігається і на посівах озимих. Складність обумовлена не стільки дефіцитом ефективного тепла, скільки труднощами в своєчасному дотриманні технологічних операцій через часті практично щоденні дощі. Інтенсивний хімічний захист посівів озимих колосових та ріпаку від хвороб значно ускладнився.

За даними науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН на більшості площ, посіяних в ранні і оптимальні строки, рослини ячменю ярого, пшениці ярої та вівса знаходяться у фазі кущення — початку виходу в трубку. У посівах ярих зернових культур мають місце здебільшого однорічні злакові та дводольні бур’яни. Ураження посівів хворобами не відмічено. Весна 2025 року внесла свої корективи і змістила сівбу соняшнику у Лісостепу приблизно на декаду, тому у деяких господарствах ще продовжується підготовка ґрунту та сівба даної культури. На більшості площ рослини коноплі перебувають у фазі сходів — першої пари справжніх листків. Сівба гречки в регіоні вже розпочалась, але інколи на заваді стоять погодні умови.

Небезпеку для посівів становлять бур`яни, які за темпами наростання переважають культурні рослини. Тому слід досить уважно слідкувати за їх розвитком і вчасно вести їх контроль агротехнічними та хімічними заходами.

За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН в умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходилися в фазі прапорцевого листка — колосіння. Ростові процеси відбувалися відносно повільно. Більшість рослин ярих культур перебували в фазі кущіння — початку виходу в трубку. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий. В регіоні продовжувалася сівба пізніх сільськогосподарських культур та оброблення посівів від бур’янів, шкідників та хвороб. Погодні умови здебільшого сприяли проведенню цих робіт.

За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся у розвитку сільськогосподарських культур відбулися незначні зміни. Тривалість фаз за температур, нижчих ніж оптимальні, подовжується. Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09.24 знаходилися в VІІ етапі органогенезу (ріст останнього міжвузля), жита озимого Інтенсивне 99 (сівба 24.09.24) ‒ у VІІІ етапі (колосіння), ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09.24) ‒ у ІХ етапі (початок цвітіння), вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03.25) ‒ у V етапі (відповідно ріст 1-го та 2-го міжвузля), сої Титан і Моцарт за сівби 30.04.25 ‒ у І етапі органогенезу (сім’ядолі з’явилися над поверхнею ґрунту в менше ніж 10 % рослин).

За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН у східній частині Лісостепу у рослин озимої пшениці тривав ріст стебла, на окремих площах центрального району Харківщини розпочалося колосіння. Загальний стан посівів задовільний та добрий. У ярого ячменю продовжували відмічати нижній вузол соломини. На окремих площах південно-західного району рослини ярого ячменю не утворили пагони кущіння та знаходилися на початковому етапі розвитку через недостатнє вологозабезпечення ґрунту. Стан посівів на кінець другої декади травня був переважно добрий та задовільний. У гороху продовжували відмічати 3-й справжній листок, в північно-східному районі — появу суцвіть. Стан рослин добрий, подекуди задовільний. Сою протягом декади продовжували сіяти, на раніше засіяних площах відмічалося утворення сходів. Стан посівів, що зійшли, добрий. У кукурудзи залежно від строків сівби, відмічалися сходи та тривало листоутворення (3-й, місцями 7-й листок). Стан рослин оцінювався переважно як добрий. На посівах соняшнику відмічали другу пару справжніх листів. Стан рослин переважно добрий, подекуди задовільний. Через дефіцит вологи у попередній період, заморозки та низькі температури повітря спостерігалося пошкодження рослин на деяких посівах озимої пшениці, соняшнику та гороху.

Тривав вихід жуків піщаного мідляка на поверхню ґрунту та заселення ним посівів гороху та соняшнику. Гусениці та лялечки озимої совки, кореневі гнилі, септоріоз, борошниста роса та бура листкова іржа були відмічені на посівах озимої пшениці, смугасті хлібні блішки — на посівах озимих зернових та ярого ячменю. Злакові п’явиці продовжували заселяти та пошкоджувати озимі та ярі зернові колосові культури. В посівах озимої пшениці і ячменю ярого поширювалися злакові попелиці.. Сходи кукурудзи почали заселяти смугасті хлібні блішки. Посіви гороху продовжували заселяти бульбочкові довгоносики та горохова попелиця. Сходи соняшнику почав заселяти чорний довгоносик та сірий буряковий довгоносик. Необхідно взяти під постійний контроль фітосанітарний стан посівів озимих та ярих культур та для обмеження поширення комплексу хвороб вжити заходів щодо проведення своєчасних хімічних обробок дозволеними до використання інсектицидами та фунгіцидами.

На дослідних полях інституту рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби та культур-попередників (чорний пар, горох, соя, соняшник), перебували у фазах прапорцевого листка — появи колоса. Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару знаходилися у фазах прапорцевого листка (поява колосу) — колосіння. Рослини сортів озимого тритикале після попередників чорний пар та горох перебували у фазі прапорцевого листка. Рослини сортів ярої пшениці перебували у фазі трубкування (3–4 міжвузля). Рослини сортів ярого ячменю перебували у фазах від виходу у трубку — повне трубкування (3–4 міжвузля) до кінець трубкування — поява прапорцевого листка (4–5 міжвузля). Рослини сортів ярого тритикале перебували у фазі виходу в трубку (1–2 міжвузля). Рослини сортів гороху мали від 8 до 12 листків, на окремих рослинах формувався 13 листок. У соняшнику, який висіяли до дощів, спостерігався початок сходів (сім’ядолі) — утворення другої пари листків. Сівба культури триває. У кукурудзи спостерігався початок сходів. Сівба культури триває. У сої, яку висіяли перед дощами, насіння почало проростати у ґрунті. Сівба культури триває. Сівбу проса не розпочато. У період дощів польові роботи призупинялись.

За даними Інституту садівництва НААН заморозки у кінці квітня призвели до майже повної (99,9%) загибелі генеративних органів та зав’язі всіх досліджуваних плодово-ягідних культур на дослідній станції помології ім. Л. П. Симиренка. Візуальне обстеження на початку третьої декади травня засвідчило добрий вегетативний стан насаджень, що вказує на збереження зеленої маси. Однак, врожайність залишається нульовою через масштабні пошкодження репродуктивних органів. На Придністровській дослідній станції садівництва квітневі заморозки також спричинили опадання зав’язі плодових культур. Насадження абрикосу, персика, вишні та ранні сорти черешні, сливи залишились без врожаю. У середньостиглих сортів кісточкових та зерняткових культур зав’язування плодів становило 40 — 50% у яблуневих та грушевих насаджень, 20–40% — у черешневих, 40% — у сливових. Травневий заморозок наніс шкоди винограду, волоському горіху та суниці. На Сумській дослідній станції садівництва найменшого негативного впливу від весняних заморозків зазнали смородина та малина — ушкодження на 20%. Цвіт суниці пошкоджено на 50%. Плодово-ягідні культури (груші, черешні, абрикоси) мають ураження зав’язі на 90%. Цвіт яблуні пошкоджено переважно на 80%, за виключенням сорту Сапфір — до 30%. Стан плодово-ягідних насаджень Львівського відділу садівництва на даний час добрий. Спостерігалося незначне ураження борошнистою росою насаджень яблуні сорту Радогость. Відмічено опадання зав’язі у насадженнях черешні (зав’язування — 30–32%), яблуні (20–25%). На насадженнях смородини відсоток зав’язування становив 40–50%. На Краснокутській дослідній станції садівництва відбулося підмерзання квіток суниці на 95 %, малини — на 75%. Внаслідок заморозків пошкодження плодів кісточкових та зерняткових культур становило 100 % майже у всіх сортів вишні та черешні, 95–100% у деяких сортів аличі, 80–100% — у різних сортів яблуні, йдеться в повідомленні НААН України.

Агро Перспектива

< США запровадять 50% мита на товари з ЄС із 1 червня — Трамп не очікує торговельної угоди

Все новости за
24.05.2025

Fitch підтвердило рейтинг України "обмежений дефолт" та погіршило прогноз ВВП на 2025 до 2,5% >

19.06.2025