На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Ми є на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Погодні умови в переважній більшості областей комфортні для подальшої вегетації культур

26.04.2025 16:43 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Загалом погодні умови в переважній більшості областей нашої країни були комфортними для подальшої вегетації сільськогосподарських культур.

На початку та в середині третьої декада квітня повітряні маси, які розташувалися над Україною, сприяли аномально теплій та переважно сонячній погоді з літніми показниками температури повітря. Вдень стовпчики термометрів сягали від +20°С до +28°С, вночі — +8…+13°С. Лише на заході, на деяких територіях північної частини країни та на Приазов’ї пройшли невеликі короткочасні дощі у супроводі гроз.

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на переважній частині території країни були достатніми та оптимальними (21–40 мм і більше). Лише на більшості площ Одеської, окремих площах Миколаївської, Херсонської та Вінницької областей 0–20 см шар ґрунту був недостатньо зволоженим (менше 20 мм), місцями на Одещині вологозапаси понизилися до незадовільних показників (10 мм продуктивної вологи і менше). Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ залишалося також достатнім та оптимальним, вміст продуктивної вологи становив 121–170 мм і більше. У південних, багатьох районах Харківської, окремих районах центральних, Київської, Сумської та Волинської областей вологозабезпечення 0–100 см шару ґрунту було задовільним (81–120 мм продуктивної вологи). В той же час на окремих площах Одеської, Херсонської та Дніпропетровської областей вологозапаси були недостатніми (менше 80 мм), місцями в Одеській області — незадовільними (лише 50 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення орного та метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ було достатнім та оптимальним — 24–46 мм та 121–160 мм продуктивної вологи відповідно.

Під ранніми ярими зерновими та зернобобовими культурами в орному та метровому шарах ґрунту запаси продуктивної вологи були на достатньому та оптимальному рівні — відповідно 22–40 мм і більше та 121–170 мм і більше продуктивної вологи. На окремих площах південних та центральних областей вологозапаси метрового шару ґрунту були задовільними (99–117 мм), місцями у південних, Дніпропетровській та Чернігівській областях — недостатніми (47–72 мм продуктивної вологи).

На полях, призначених під посів кукурудзи та цукрового буряку вологозапаси орного та метрового шарів ґрунту були оптимальними -відповідно 21–45 мм та 123–190 мм продуктивної вологи.

Під соняшником запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були достатніми та оптимальними (21–40 мм продуктивної вологи).

За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН впродовж квітня через недостатню кількість опадів запаси продуктивної вологи з метрового шару ґрунту під озимими культурами інтенсивно втрачались на ростові процеси й транспірацію та становили від 63 до 89 мм, а на окремих полях досягли незадовільних і навіть критичних значень — 53–60 мм. Спостерігалося пожовтіння нижнього ярусу рослин пшениці озимої. У подальшому через дефіцит вологи можливе зменшення колосоносних стебел і кількості зерен в колосі.

Загалом стан озимих зернових культур добрий та задовільний. Після непарових попередників рослини пшениці озимої мали висоту 38–46 см, по парах — від 47 см до 55 см та нараховували відповідно 3 і 3–5 пагонів. На окремих полях з надмірно розвиненими рослинами через нестачу вологи спостерігалося пригнічення рослин і пожовтіння листків нижнього ярусу, а також часткове ураження листкової пластини різною плямистістю. На значній частині площ озимі культури були забур’янені. Проводилося хімічне прополювання відповідно видового складу бур’янів та регламенту застосування, а також захист посівів озимих культур від шкідливих організмів з додаванням мікроелементів та регуляторів росту де дозволяють достатні запаси вологи в ґрунті. Ріпак озимий проходив фазу повного цвітіння. Залежно від попередника і строку сівби висота рослин становила від 110 до 136 см, кількість листків — від 12 до 18 шт., гілок — від 6 до 11 шт., діаметр кореневої шийки — від 1,2 до 2,0 см.

За даними науковців Інституту землеробства НААН у центральній частині Лісостепу агрометеорологічні умови для озимих та ярих зернових культур протягом тижня були задовільними.

Рослини пшениці озимої знаходились на V етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення становив 3,0–3,4, висота рослин — 36,0–40,0 см, довжина конуса наростання — 2,5–3,5 мм. Рослини тритикале озимого перебували на V етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення становив 2,8–3,0, висота рослин — 26,0–28,0 см, довжина конуса наростання — 4,0–4,5 мм. Рослини жита озимого перебували на VІ етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення становив 3,2–3,8, висота рослин — 31,0–38,0 см, довжина конуса наростання — 8,0–8,2 мм. Рослини ячменю озимого перебували на VІ етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення становив 3,8–4,0, висота рослин — 21,0–24,0 см, довжина конуса наростання — 6,9–7,5 мм.

Ярі зернові колосові культури (пшениця, овес), висіяні наприкінці третьої декади березня, перебували у фазі сходів (11–12 стадія розвитку), висота рослин сягала 12–14 см. Ячмінь ярий перебував на 14–18 стадії розвитку з висотою рослин 14–15 см.

На даний час особливу увагу слід приділити розвитку фітосанітарної ситуації в посівах зернових культур для прийняття своєчасних рішень щодо захисту посівів на кожному конкретному полі.

За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН на початок третьої декади квітня на території області продовжується наростання недобору атмосферних опадів, та спочатку року в середньому по регіону випало 64,1мм., за багаторічної норми 120 мм. або 53,4 % норми.

Запаси продуктивної вологи в зоні вузла кущіння та початкового росту вторинної кориневої системи на рівні 8–11мм., що є близьким до дефіцитних. Однак запаси орного (0–20см) шару ґрунту ще є достатніми і дозволяють невілювати цей дефіцит. Разом з тим весняне кущіння пшениці озимої на окремих посівах, які вийшли з зими не розкущеними, проходить повільно, що пов’язано, очевидно із дією морозів, дефіцитом вологи в зоні вузла цвітіння та дефіцитом легкогідролізованого азоту. На сьогодні на таких посівах сформовано лише 1–1,5 додаткових пагонів, тоді як на нормально розкущених з осені — 3–4, що підтверджує важливість осіннього кущіння.

Разом з тим, умови для отримання сходів соняшнику та цукрових буряків, а також рості і розвитку ранніх ярих культур на сьогодні є сприятливими з точки зору гідротермічного режиму, але актуальність збереження ґрунтової вологи при цьому залишається гострою.

За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН в умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходилися в фазі виходу в трубку. Ростові процеси відбувалися досить інтенсивно. Більшість рослин ярих культур перебували в фазі сходів — трьох листків. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий.

За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся літній температурний режим (15 °С і вище), добрі запаси продуктивної вологи ґрунту сприяли активному росту й розвитку зернових культур. Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09.24 знаходилися на V етапі органогенезу, жита озимого Інтенсивне 99, ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09.24) ‒ на VІ етапі органогенезу, вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03.25) ‒ на ІІ етапі органогенезу.

За даними ДУ «Інститут зернових культур» НААН у зоні Степу рослини пшениці озимої незалежно від сортових особливостей та умов вирощування знаходилися в фазі виходу в трубку. Пшениця ранніх та оптимальних строків сівби (15–25 вересня) по кращих і удобрених попередниках мала середню висоту від 45 до 55 см, кількість сформованих пагонів знаходилася в межах 3,5–5,5 шт./рослину. Рослини пізніх та надпізніх строків сівби (15–30 жовтня) мали висоту 35–40 см, одна рослина сформувала в середньому 2,0–3,0 пагони. Найбільше відставання в рості і розвитку рослин спостерігалося за пізніх строків сівби після стерньових попередників та соняшнику, особливо на бідних агрофонах, де пшениця озима отримувала недостатню кількість поживних речовин. На таких площах рослини сформували, в середньому, по 1,5–2,5 пагони висотою 25–30 см. Стан посівів на переважній більшості площ є добрим та задовільним, особливо там, де сівба проводилася в оптимальні строки по удобрених попередниках.

За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН у східній частині Лісостепу підвищений температурний режим сприяв активному росту та розвитку озимих, ранніх посівів ярих та зернобобових культур. Рослини додали в рості, відбулися фазові зміни розвитку.

На посівах озимої пшениці тривало кущіння, а на окремих полях північно-західної частини регіону відмічали початок стеблування. Загальний стан посівів оцінювався як добрий, подекуди задовільний. Висота рослин становила від 23 до 30 см. На посівах ярого ячменю відмічали утворення 3-го листка за висоти рослин 9–11 см та густоти рослин 353–404 шт./м2. Стан посівів оцінювався як переважно добрий. В той же час на окремих площах південно-західної частини регіону стан посівів був задовільний через пошкодження у рослин ярого ячменю листків від заморозків. У гороху відмічали появу 3-го листка. Стан рослин переважно добрий та відмінний.

На дослідних полях Інституту спостерігався активний ріст і розвиток ярих ранніх культур. Дещо повільніше відбувався ріст і розвиток озимих зернових культур. Рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби, після попередника чорний пар мали висоту від 25 до 40 см (утворення 1–3 міжвузлів), після гороху — від 21 до 35 см (утворення 1–2 міжвузлів), сої — від 24 до 29 см (утворення 1–2 міжвузлів), соняшнику — від 20 до 33 см (утворення 1–2 міжвузлів). Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару мали висоту від 29 до 42 см (утворення 2–3 міжвузлів). Рослини сортів озимого тритикале після попередника чорний пар мали висоту від 28 до 40 см (утворення 3 міжвузля), а після гороху — від 22 см до 29 см (утворення 1–2 міжвузлів). Висота рослин сортів ярої пшениці становила від 15 до 27 см (2–3 листки). Висота рослин сортів ярого ячменю становила від 12 см до 23 см (1–2 листки — кущіння), на окремих посівах — 5 листків. Висота рослин сортів ярого тритикале становила від 3 до 12 см (початок сходів — повні сходи). Рослини сортів гороху мали висоту над поверхнею ґрунту від 0,5 до 11 см (повні сходи — 3–4 листки). Розпочато сівбу соняшнику. Тривало внесення гербіцидів на посівах озимих зернових культур та проводилась підготовка ґрунту під сівбу пізніх ярих культур.

Агро Перспектива

< На шляху до ЄС: триває підготовка до офіційного скринінгу за розділом 13 «Рибальство та аквакультура»

Все новости за
26.04.2025

Соняшник. Аграрії України посіяли 1,2 млн га >

18.05.2025