На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   

АГРОФОТО

ДЕНЬ ПОЛЯ LOZOVA MACHINERY
 


Главная > Публикации > Актуальная статья

ДЕФІЦИТНИЙ ТОВАР

Ажіотажний попит на українські висівки
Висівки є товаром, що найбільше експортується серед усіх продуктів переробки зернових. А обсяги зовнішньої торгівлі ними поступово збільшуються. Саме зараз цю статтю нас змусило написати те, що в останні місяці ринок висівок в Україні значно активізувався завдяки великому експортному попиту та зниженню внутрішніх цін. На даний момент практично всі великі виробники борошна продають товар на декілька місяців вперед, а у вільному продажу висівок майже немає. Більшість великих борошномельних підприємств навіть не намагаються торгувати ними на внутрішньому ринку та націлені виключно на експорт.

Внутрішній ринок
На внутрішньому ринку України в другій половині 2004 р. склалися всі умови для збільшення виробництва борошна, як наслідок, і висівок також. Виробництво висівок та їхній експорт безпосередньо пов’язаний з урожаями пшениці та жита, про що свідчать дані за останні п’ять років. В урожайні роки при великій пропозиції ціни на ринку формує експортний попит, а в неврожайні — тваринники та виробники комбікормів.
У 2004 р. країна нарешті зібрала досить великий врожай зернових, який забезпечив попит всередині країни та призвів до зниження цін. Відносно низький рівень цін на зерно дав можливість тваринникам більше його використовувати у приготуванні кормів, після чого скоротився попит на висівки, й ціни на них суттєво знизилися. Тобто, з одного боку, зросла пропозиція товару, а з іншого — скоротився попит. На цьому тлі компанії-експортери підхопили естафету та почали нарощувати об’єми відвантажень продукції за кордон, оскільки наявний рівень цін їх повністю влаштовував. Трейдери продовжували збільшувати об’єми відвантажень, а борошномельні підприємства переорієнтувалися на експортні ринки. Навіть незважаючи на стрімке зростання цін на висівки в жовтні — грудні, експортери не знижують обертів. До того ж для виробників борошна експорт висівок є досить дієвим інструментом для оптимізації сплати податку на додану вартість.
Водночас найбільшим стримуючим фактором для експортерів залишається відсутність грануляторів на багатьох підприємствах. Річ в тому, що висівки являють собою подрібнену оболонку зерна, вони дуже легкі та займають великий об’єм, що викликає складнощі з їхнім транспортуванням. Тому при експорті їх гранулюють, і близько 90 % пшеничних висівок вивозиться в гранулах. Але оскільки не всі підприємства мають установки для грануляції, експортерам доводиться звозити продукцію на ті підприємства, де вони є. Це в свою чергу вимагає збільшення транспортних витрат та може призвести до втрати якісних показників товару. Тим паче, що висівки є товаром, який швидко псується, а гарантійний термін зберігання їх складає 15 діб.
Не слід забувати і про поступове скорочення населення України, внаслідок чого зменшується споживання та виробництво борошна. Якщо демографічна ситуація в найближчі роки не покращиться, то пропозиція висівок може зменшитися. Але це більше стосується довгострокової перспективи.
Та торгівля висівками на експорт — це справа тільки великих виробників борошна, бо підприємства, що виробляють невеликі об’єми, просто не можуть накопичити достатньо товару за короткий період. Багато підприємств або зразу відвантажують його, або накопичують не більше двох тижнів.
Незважаючи на всі складнощі, серед постачальників, крім борошномельних заводів, все більше з’являється трейдерів, для яких це стає привабливою справою. Беручи до уваги тенденції останніх років, слід очікувати збільшення впливу експортерів на внутрішній ринок.

Експорт
Виробництво борошна в Україні за останні роки залишається стабільним — близько 4 млн. т на рік. Відповідно до цього загальна пропозиція висівок складає 1,0–1,2 млн. т, з яких 15–20 % експортується за кордон. Це без врахування кукурудзяного корму. Причому за кордон експортуються лише пшеничні висівки, а житні — повністю споживаються всередині країни. Традиційно пшеничні висівки вивозяться морським транспортом, а кукурудзяні — залізничним.
Низькі ціни на даний товар при високих ризиках його втрати робили торгівлю ним мало привабливою справою. Але на початку 2004 р. ситуація кардинально змінилася. Так, в 2004 р. були надзвичайно високі експортні ціни на висівки, що на 37 % перевищувало рівень минулого року. Основною причиною є високі ціни на зернові на світових ринках. Саме вони разом зі збільшенням попиту роблять експортну торгівлю українськими висівками вигідною.
Водночас експортні ціни повністю залежать від кон’юнктури на світовому ринку. Як правило, збільшується попит на висівки з боку імпортерів при високих цінах на фуражні зернові. Загалом, в 2005 р. очікується досить висока активність на експортному ринку у зв’язку зі стабільним попитом, сприятливою кон’юнктурою ринку та високою ціною.
У поточному році очікується зростання частки експорту висівок в загальному виробництві до 25 %, завдяки значному збільшенню попиту на вітчизняну продукцію з боку Туреччини, яка зараз закуповує близько 85 % товару, тоді як в останні роки основними імпортерами були Туніс, Єгипет та Марокко. Турецькі компанії та деякі посередники наприкінці літа почали виходити на український ринок в пошуках постачальників товару. До того ж ця держава знаходиться порівняно близько до України в географічному плані, що дає змогу зекономити на фрахті, поставляти товар вітчизняними кораблями та продавати продукцію за низькою ціною. Все це дає неабиякі стимули для високих темпів імпорту висівок Туреччиною. Крім того, в першій половині року значні об’єми закуповували Румунія та Угорщина, внаслідок низьких врожаїв зернових в 2003 р. в цих країнах.
Щодо збільшення кількості трейдерів на експортному ринку, то в останній рік досить великі обсяги продукції вивезли потужні аграрні групи «Дабл ю Джей» та «Астон», які раніше були досить посередніми гравцями на цьому ринку. Але основним імпортером залишається компанія «Omega Commodities» (Великобританія), на яку припадає близько 40 % закупок. Серед вітчизняних експортерів найбільшими є традиційні експортери даної продукції: «Ідеал» і «Макс», а також найпотужніші виробники борошна: «Луганськмлин» та «Новопокровський КХП». Єдиним експортером кукурудзяного корму залишається ТД «Крохмалопродукт».
Упродовж року найбільші обсяги висівок відвантажуються на експорт в осінні та зимові місяці внаслідок активізації переробки зерна нового урожаю. Найбільший спад припадає на кінець весни — початок літа через сезонне зростання цін на зернові та продукти переробки на внутрішньому ринку. У 2003 р. ця закономірність була дещо порушена рекордним неврожаєм пшениці.
Узагальнюючи, можна окреслити досить обнадійливі перспективи щодо розвитку експортного ринку висівок. Вигідне географічне положення разом з постійним збільшенням врожаїв зернових дає гарну основу для поступового розвитку ринку.

17.01.2005 Обсудить статью

АГРАРНАЯ НЕДЕЛЯ В ЦИФРОВОМ ФОРМАТЕ



ЧИТАЙТЕ ON-LINE




НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - АГРО+ Молоко (Monthly) - Агро+ «Сахар» - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
СовЭкон. Анализ российских аграрных рынков с 1991 г. СовЭкон. Анализ российских аграрных рынков с 1991 г.
2002 -2019 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.