На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   
 


Главная > Публикации > Актуальная статья

НАГОДУВАТИ ХУДОБУ

Виробництво прогнозованої кількості кормів в умовах воєнного стану ускладнюється дефіцитом енергетичних та людських ресурсів, а також нестійкими погодними умовами.
У структурі собівартості тваринницької продукції на корми припадає основна частка витрат: вартість кормів становить 50–55% від собівартості молока, 65–70% - собівартості яловичини, 70–80% - собівартості продукції у свинарстві та птахівництві.
У літній період на корм худобі, як правило використовуються зелені корми. Частка їх річній структурі кормів повинна становити до 25–35% за енергетичною поживністю, а в раціонах літнього періоду жуйних тварин і коней - 75–85% і більше.

У 2022 році для виробництва прогнозованих об’ємів тваринницької продукції галузь кормовиробництва повинна забезпечити заготівлю об’ємистих кормів на рівні: 1,7 млн тонн сіна; 7,6 млн тонн сінажу та 30,5 млн тонн силосу.
Для забезпечення продовольчої безпеки вітчизняні товаровиробники мають виробити молока на рівні 8230 тис. тонн, м’яса великої рогатої худоби -135 тис. тонн, 600 тис. тонн м’яса свиней, 1620 тис. тонн м’яса птиці та 14100 млн штук яєць.
При раціональній годівлі сільськогосподарських тварин і птиці 1 тонна кормів має забезпечувати виробництво 1 тонни молока з відповідними показниками якості, 0,13 тонни м’яса великої рогатої худоби, 0,3 тонни м’яса свиней, 0,45 тонни м’яса птиці та 5,5 тис. яєць. За таких умов споживання продуктів тваринництва на душу населення в Україні досягатиме: м’яса - 54 кг (раціональна норма - 83 кг), молока - 200 кг (р. н. - 380 кг), яєць - 280 шт. (р. н. - 290 шт.)



Важлива роль у виробництві кормів для сімейних ферм та особистих селянських господарств належить створенню центрів виробництва кормів в об’єднаних територіальних громадах.

За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, в 1 кг злакових зелених кормів у середньому міститься 1,7–2,8 МДж обмінної енергії, 15–25 г перетравного протеїну, 25–30 мг каротину, значна частка інших біологічно активних речовин; бобові трави відрізняються вищим вмістом обмінної енергії (2,8–3,5 МДж), протеїну та каротину. Для забезпечення тварин достатньою кількістю зелених кормів протягом усього пасовищного періоду в господарствах створюють сировинний конвеєр і використовують культурне пасовище.

Створення та використання культурних пасовищ

Пасовища необхідно створювати у безпосередній близькості від тваринницьких приміщень. Відстань від корівників до найдальших ділянок пасовищ не повинна перевищувати 1,5 км, що має такі організаційні та економічні переваги:
- зменшує необхідність вирощування кормових культур на ріллі;
- дозволяє відмовитись від будівництва літніх таборів для тварин, уникнути невиправданих транспортних витрат на доставку кормів;
- ліквідує довгі перегони, що втомлюють тварин, оскільки кожні 2 додаткові кілометри перегону призводять до втрати 0,5–1 л надоїв молока від корови щодня.
Вибір компонентів та сортів травосуміші для пасовищного використання. Правильний вибір видів і сортів багаторічних трав - запорука успіху створення та експлуатації нових пасовищ. З величезної кількості видів злакових та бобових, що зростають на пасовищах, лише деякі відповідають низці вимог, головні з яких: висока продуктивність, отавність, кормова цінність, стабільність урожаїв, достатня довговічність, фітоценотична сумісність сортів та культур, пристосованість до місцевих умов.
Раціональне використання пасовищ. Трави на пасовищі повинні спасуватися з кущіння до виходу в трубку, для у злакових, у бобових - фаза початку стеблування), коли вони містять найбільшу кількість легкозасвоюваних органічних речовин і мінеральних солей. Пробудження бруньок та нового листя провокується сонячним світлом, яке проникає до стебла після відчуження листя в процесі спасування. Бруньки дадуть нові, більш активні та багаті на поживні речовини листки. Тому при досягненні висоти травостою 8–10 см (близько 2 т/га зеленої маси) напровесні необхідно починати випасання.
Запізнення із спасуванням злакових компонентів (пажитниці багаторічної та ін.) завдає шкоди бобовим видам (конюшині повзучій та ін.), які зріджуються через нестачу світла. Коли з травостою випадає бобовий вид, то усувається і доступний азот для злаків, які в цьому випадку стають менш продуктивними і не залишаються в травостої довше 2–3 років.
При наступних циклах спасування висота трав має бути 10–15 см (4–5 т/га). Травосуміш, що складається, наприклад, із конюшини повзучої та пажитниці багаторічної, спасують не нижче 4–5 см. Це сприяє розвитку нового молодого листя, збільшує кількість пагонів до 20–40 штук на рослину. Низьке спасування (1–2 см) призводить до пригнічення та випадання злакового компоненту.
Якщо інтенсивність першого спасування недостатня, тобто залишається висока трава, то в наступних циклах зменшити висоту такої ділянки «старої» трави вже неможливо. Перерослий травостій буде мати низькі смакові та кормові якості, перешкоджатиме відростанню молодих пагонів.
На одному загоні корів випасають не більше 5 днів. Повертатися на ту саму ділянку можна не раніше, ніж через 4–6 тижнів.
Після кожного спасування слід підкосити залишки, що залишилися на пасовищі. Входження в зиму рослин з великою масою листя небезпечне, тому що при осінньо-зимових відлигах у них спостерігається перевитрата запасних поживних речовин на дихання, що може спричинити загибель рослин у результаті випрівання. Останнє спасування слід провести до 1–10 жовтня з розрахунком на те, щоб рослини встигли накопичити поживні речовини до стійких холодів. Після останнього стравлювання висота рослин повинна бути не більше 4–5 см. Занадто пізнє спасування, аж до листопада (настання стійких холодів), може призвести до випадання пасовищного травостою в період перезимівлі.
Розмір пасовища. Найбільш ефективною вважається загінна система випасу худоби із застосуванням електроогорожі. При загінній системі випасу, порівняно з вільною, продуктивність тварин підвищується на 15–17%, потреба в пасовищній площі зменшується не менше, ніж на 20–30%, попереджається поширення гельмінтозних захворювань. При цьому тварини впродовж усього пасовищного періоду забезпечуються соковитим зеленим кормом.
Суть цієї системи полягає в тому, що пасовища розбивають на ряд однакових ділянок (загонів) і послідовно їх стравлюють один за одним. Розміри загонів встановлюють залежно від стану травостою, виду та поголів’я тварин у господарстві. Пасти худобу в кожному загоні рекомендується не більше 3–5 днів. На культурних пасовищах із загінною системою випасання на 1 га можна помістити 2–4 корови. Випасання в загонах припиняють при використанні 75–80% запасу зеленої маси. Надалі в цих загонах проводять низку агротехнічних заходів, що сприяють відновленню травостою. Це дає можливість використовувати кожний загін 4–6 разів протягом вегетаційного періоду. Повторне спасування загону (початок нового циклу) у травні-червні треба проводити через 18–20 днів, у липні, серпні, вересні - 30–35 днів.

Чинники, що впливають на хімічний склад та поживність кормів

На хімічний склад кормів впливає багато факторів.
Ґрунтові та кліматичні умови. На добре окультурених, багатих на гумус ґрунтах, в яких інтенсивно протікають мікробіологічні процеси і активно проходить мінералізація органічної речовини, якість кормів завжди вища, ніж на безструктурних ґрунтах. Вапнування кислих ґрунтів, внесення мінеральних добрив, сума ефективних температур, кількість опадів позначається на концентрації поживних речовин.
Сортові та видові особливості рослин. Наприклад, зерно бобових культур має вищу протеїнову поживність, багатше на кальцій, ніж злакових.
Фаза вегетації та терміни збирання. Молоді рослини містять більше води, азотистих речовин і золи, але менше клітковини, ніж перезрілі. У міру дозрівання трав’янистих рослин, зі збільшенням у них вмісту клітковини та інкрустуючих речовин (лігніну та ін.), знижується і перетравність корму. Тому оптимальний термін збирання злакових трав - фаза колосіння, у бобових - фаза початку та повної бутонізації.
Спосіб збирання та заготівлі кормів. Так, різні способи заготівлі сіна позначаються на його якості. Велика втрата поживних речовин буває при сушінні трав у погану погоду. У сіні, заготовленому з допомогою активного вентилювання, зберігається більше поживних речовин, ніж із тієї ж трави, але висушеної у полі.
Впровадження повноцінної годівлі тварин за деталізованими нормами спрямоване на раціональніше використання кормів. Головною причиною високих витрат кормів на одиницю продукції є нестача енергії, протеїну, цукру та біологічно активних речовин у раціонах. Через недостатній рівень годівлі значна частина поживних речовин витрачається на підтримання життя, а не на утворення продукції.

ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАГОТІВЛІ СИЛОСУ, СІНАЖУ ТА СІНА

Силос із пров’яленої маси - корм, який отримують із трав першого укосу. Серед усіх силосованих кормів частка такого силосу в окремі роки може досягати 26–36%. Разом з тим, необхідно зазначити, що починаючи заготівлю трав на одному полі з частковим пров’ялюванням (20–30%), під кінець заготівлі (через 5–7 днів) необхідно працювати, як із сінажною масою або навіть із сіном. Оперативний перехід від одного технологічного варіанту заготівлі до іншого є головною запорукою отримання якісних об’ємистих кормів.
Кращим варіантом для початкової заготівлі є посіви люцерни посівної 3–4- річного використання, в якій рівень задерніння орного горизонту може досягати 22–28% за рахунок багаторічних кореневих решток. На такій дернині навіть після сильних опадів можуть починати працювати косарки- плющилки з питомим навантаженням до 5,6–8,2 кг/см2. При цьому слід уникати руху енергозасобів по колії причіпних агрегатів та підвищувати висоту скошування трав на 1–2 см проти норми для зменшення забруднення.
Скошування і пров’ялювання трав. Термін збирання однотипового травостою не повинен перевищувати 8–10 днів (час проходження оптимальної фази вегетації). Скошувати трави необхідно вранці, до 9 години. Площа одночасно скошених трав повинна відповідати темпам наступного пров’ялювання і швидкого звільнення поля. За сприятливих умов (60% вологості), після одноразового ворушіння, згрібання можливе після 6-годинного сушіння. Висота скошування сіяних однорічних і бобово-злакових сумішок 6–8 см, багаторічних бобових трав першого року використання - 8–10 см, в наступні роки - 6–8 см. Підвищення висоти скошування на 1 см призводить до недобору 2–3 ц/га зеленої маси. При більш низькому скошуванні маса забруднюється землею, пошкоджуються ростові бруньки, що спричиняє зниження урожаю в другому і наступних укосах.
Однорічні трави, бобово-злакові суміші та багаторічні трави при урожайності менше 150 ц/га скошують у валки. Щільність свіжоскошеної маси у валках повинна бути не більше 10–12 кг/м, а ширина валків - 1,2–1,3 м. У покосах маса пров’ялюється (ворушиться) до вологості 65–70%, згрібається у валки і досушується до 50–60%. Перше ворушіння проводять через 2 години, при попадання під опади покоси додатково ворушать, а валки обертають.
При затяжній дощовій погоді масу підбирають у "вікнах", подрібнюють і використовують для заготівлі силосу, обов’язково із внесенням хімічних або біологічних консервантів. Для прискорення вологовіддачі в гарну погоду бобові і бобово-злакові трави плющать (бобові - виключно в теплу, сонячну погоду). Для злакових трав найбільш прийнятні плющилки з біттерами γ- подібної форми, для бобових трав - профільовані обгумовані вальці. Термін пров’ялювання плющеної маси для заготівлі силосу - до одного дня, неплющеної - 1,5–2 дні. Для заготівлі силосу з люцерни термін пров’ялювання в сприятливих умовах складає не більше 4–6 годин, довжина різки - 4–6 см.
Для якісного консервування необхідно використовувати консерванти на основі органічних кислот у дозі 4–8 л/т в залежності від вологості корму і вмісту сирого протеїну та комплексні біологічні консерванти - трофічні бактеріальні та бактеріально-ферментні суміші. Для цього використовують штами бактеріальних препаратів з підвищеною осмотичною стійкістю для зниженого клітинного тургору кормових культур: трофічно-гормональна суміш «Пропікомб» (Україна, Київ), комплекс МКБ (бактеріальний титр 1•1014 і 1•109), ПКБ (бактеріальний титр 1•109 і 1•107), ТУ У 15.7–2273106122–001: консервант для силосування трав «СилакПро» (м. Ладижин, БТУ-Центр); консервант для силосування трав «Кофасіл Лак» (АДДКОН ЄВРОПА, Німеччина), комплекс МКБ (Lactobacillus plantarum DSM 3676, Lactobacillus plantarum DSM 3677, (бактеріальний титр 1•1011 і 1•109): консервуюча суміш молочно-кислих бактерій і ферментів «Фідтек F18» (Франція-Швеція).

Заготівля якісного силосу із пров’ялених трав здійснюється через виконання таких завдань:
- визначення поопераційних технологічних та технічних параметрів заготівлі трав з аплікаторним внесенням консервантів;
- ущільнення в траншейних сховищах з повним набором синтетичного укриття і довантажувачів, пресуванням пров’яленої (до вологості 60%) зеленої маси в шланги, рулони та тюки різної щільності у спеціалізованих прес-підбирачах з камерами постійного та змінного об’єму з одночасним внесенням біологічних консервантів;
- удосконалення схем герметизації та укладання рулонів та тюків силосу з укриттям синтетичними матеріалами (агроволокно, ПХВ-плівки багаторазового використання)
- оцінка якості корму на підставі збереження сухих речовин, особливо сирого протеїну, структурних і неструктурних вуглеводів.
Ущільнення і герметизація силосу.
Траншеї, кургани. Орієнтуючись на молочнокислий тип бродіння необхідно максимально рівномірно розподілити масу по поверхні траншеї або в робочій зоні бурту. Ступінь ущільнення пров’яленої (до 70–75%) маси повинна складати не менше 220–250 кг/м3, а при вологості 60–70% - не менше 200 кг/м3. Таке ущільнення забезпечить анаеробні умови зберігання, знизить ризик повторної ферментації в теплий період використання корму.
Рукава. При заготівлі силосу в синтетичних рукавах щільність пресування забезпечується гальмівною системою силоспресів, в такому випадку вони мають бути відрегульовані на максимальну щільність набивання рукавів при роботі подавального шнеку.
Рулони та тюки. При заготівлі силосу в рулонах і тюках необхідно використовувати спеціалізовані силосні преси підвищеної міцності. Формування рулонів прес-підбирачами з камерою змінного об’єму (типу ППР-1,6) допускає утворення менш щільної серцевини рулону, а при використанні великопакових підбирачів щільність силосованої маси повинна становити не менше 320–400 кг/м3. Виготовлення тюків сінажу малих розмірів (до 1 м) є економічно невиправданим через значні витрати на синтетичні плівки.
Ізоляція рослинної сировини. При заготівлі силосу в траншеї необхідна попередня обробка сховища асептиком (вапнування стін і підлоги), зароблення тріщин. Попередня підготовка траншейних сховищ до зберігання включає: очищення від решток корму, ремонт бічних поверхонь та основи, дренажної системи; побілку стін, ремонт під’їзних шляхів, а також придбання синтетичної плівки завтовшки 200–220 мікрон; сіносховища зачищають від решток корму (залишаючи страховий запас), ремонтують огорожу та укриття сховищ. Розвантаження відбувається виключно з торців, без заїзду транспорту на дно траншеї. Здійснюється ощадливе трамбування до щільності 450–550 кг/м3 колісними енергозасобами, слід уникати розрівнювання гусеничними тракторами.
Обов’язковою є обробка кожної машини (при відсутності внесення консервантів через аплікатор) обраним консервантом відразу після розвантаження (самоскидом). Постійний контроль температури маси на глибині від 40 до 100 см після укладання кожних 100 тонн сировини. По завершенню траншеї негайно накривають покривною плівкою та притискають відпрацьованими скатами (шинами) для убезпечення від поривів вітру. При великих об’ємах заготівлі (типові траншеї понад 3000 тонн) не виключається посекційне укладання, трамбування і герметизація плівкою, згорнутою в рулон.
При заготівлі силосу в рукавах: важливим є правильний вибір розташування укриття (за технологією «Аг-Баг»); оптимальний розмір подрібнення соломистих стебел (жито, ячмінь, тритикале) - довжиною не більше 60–80 мм, бобових трав - до 120 мм; внесення консервантів (аплікатор може бути встановленим безпосередньо на силосопресі або на підбирачі маси). Оптимальний рівень ущільнення - до 500 кг/м3. При масовому утворені газів бродіння (при закладанні високовологої маси) необхідне комплектування рукавів клапанами для видалення газів. Обов’язковим є безконтактний контроль температури, оперативний контроль за станом рукавів (недопущення проривів та пошкоджень) протягом перших 30 днів зберігання шляхом щоденного огляду із заклеюванням пошкоджень скотчем підвищеної клейкості (через високу вологість середовища).
Сінаж - корм, що отримують шляхом пров’ялювання скошених трав до вологості 50–55% (волога такої сировини малодоступна для більшості бактерій) і консервування в анаеробних умовах. Головне значення у виготовленні сінажу має вологість закладеної на зберігання сировини, яка зумовлює інтенсивність у ній мікробіологічних процесів.
В основу сінажування покладені два принципи консервування, які вже давно застосовують у кормовиробництві - це висушування зеленої маси до такої вологості, коли в ній припиняється розвиток бактерій (заготівля сіна), та ізоляція маси від доступу повітря для усунення розвитку пліснявих грибів (заготівля силосу).
Отже, фізіологічна сухість маси, яку закладають на сінаж, є одним з основних факторів її захисту від згубної дії мікроорганізмів, що зумовлюють молочно-оцтовокисле бродіння. Тому пров’ялювати скошену масу для зберігання необхідно саме до такої вологості.
Другою умовою одержання сінажу високої якості є ізоляція пров’яленої маси від доступу повітря. Добре ущільнення та ізоляція сінажної маси в сховищі необхідні ще й тому, що за таких умов температура маси встановлюється не вище 35–40°С, що сприяє збереженню поживних речовин.
Сіно - корм, отриманий шляхом сушіння скошеної трави природним шляхом або активним вентилюванням до рівня вологості, при якому воно зберігається без значних втрат кормової цінності (вологи не більше 17%). В 1 кг якісного лучного сіна містяться всі поживні речовини, необхідні для повноцінної годівлі (0,44 корм. од., 7,2 МДж обмінної енергії, 4,4 МДж чистої енергії лактації, 68 г перетравного протеїну, 30–40 мг каротину).
Вартість 1 ц бобово-злакового сіна І-го класу стандартної вологості, коливається від 260 до 420 гривень, і за витратами воно є найдорожчим грубим кормом раціону.
Для якісного сіна, важливо обрати оптимальну фенологічну фазу розвитку рослин, що забезпечує високий вміст протеїну при низькому рівні клітковини, оптимальну енергетичну та біологічну повноцінність корму. Тому необхідно суворо дотримуватись оптимальних фаз скошування:
- для злакових трав -початок викидання колосу;
- бобових - початок бутонізації;
- злаково-бобових сумішок слід орієнтуватись за оптимальною фазою переважаючого компоненту.
Люцернове сіно, як основний елемент підвищення лужної ємності раціону та його протеїнової повноцінності, використовується в годівлі дійних корів при максимальній молочній продуктивності та в сухостійні періоди. Якість такого сіна з люцерни визначається фазою заготівлі (не пізніше бутонізації), мінімальними польовими втратами та високим вмістом протеїну (до 18–20% у сухій речовині).
Інтенсивні технології заготівлі сіна характеризуються виконання наступних операцій.
Скошування. Базові агрегати для скошування трав можуть комплектуватись дисковими (з плющилкою), барабанними або сегментно-пальцевими косарками у поєднанні з енергозасобами тягового класу від 1,4 до 2,0 із зусиллям від 1,26 до 2,7 тс (потужність від 20/27 до 85/115 кВт/к.с.) задньонавісного типу або з бічною (центральною) тягою.
Для заготівлі якісного сіна і сінажу необхідне «вікно без опадів» у 4–7 днів теплої, вітряної, сонячної погоди. За інших умов доцільно орієнтуватись на заготівлю силосу з пров’яленої маси. Косарки для злакових трав і бобово-злакових сумішок мають бути обладнаними плющилками біттерного типу, а для бобових трав - плющилкою з обгумованим вальцями. Якість роботи плющилки повинна бути візуально помітною (не менше 5–8 зламів по всій довжині стебла).
Трави першого укосу необхідно косити на висоті не нижче 8–10 см. Полеглі травостої скошують з урахуванням рівня полеглості. Стерня такої висоти забезпечує «повітряну подушку» по всій ширині валка, що гарантує рівномірну вологовіддачу зеленої маси. Валок після косарки будь-якого типу повинен бути відрегульований на максимальну ширину, з високою прямолінійністю і щільністю по всій довжині гону.
Ворушіння (розкидання). Злакові трави та злаково-бобові сумішки ворушать (розкидають валки) відразу після скошування. При високоурожайних травостоях злаків (понад 250 ц/га) операцію розкидання доцільно повторити через 20–26 годин. Даний захід прискорює швидкість вологовіддачі на 30–36%, що зменшує термін перебування в полі такої маси до 48–72 годин. Розкидати бобові трави та бобово-злакові сумішки доцільно лише при урожайності 120 ц/га і більше. Ротори навісних ворушилок з шириною захвату 4,2–6,4 м повинні обертатися з мінімальною швидкістю, а широкозахватних (6,2–17,2 м) - в залежності від кількості граблин. З цією метою вал відбору потужності (ВВП) енергозасобів виставляють на частоту від 400 до 450 об-1. На енергозасобах серії МТЗ частоту обертання ВВП виставляють на 540 об-1 та вищу передачу, тримаючи низькі обороти двигуна. На енергозасобах іноземного виробництва (Fend, JohnDeer, Challenger), швидкість обертання ВВП встановлюють на 750–800 об-1 і тримають оберти двигуна в межах 1600 об-1. Робоча швидкість руху машинно-тракторних агрегатів (МТА) при ворушіння маси - 6–8 км/год. Бобові трави та бобово-злакові сумішки при врожайності менше 120 ц/га після скошування з динамічним плющенням при стабільних погодних умовах ворушити недоцільно.
Згрібання (валкування). Агрегати можуть комплектуватись роторними, конвеєрними або колісними валкоутворювачами. Пров’ялену масу злакових трав перед підбиранням з пресуванням згрібають у валки, вологість при цьому має бути в межах 15–20%, у випадку підвищеної вологості (в межах 20–25%) доцільно вносити консерванти на основі органічних кислот (пропіонової, мурашиної, оцтової), таке сіно обов’язково необхідно пресувати в рулони або тюки з обгортанням стретч-плівкою.
Сіно з люцерни після пров’ялювання до 40–60 % згрібають у широкий, пухкий валок, який досушується в полі ще протягом 2–3 днів. Причіпні та напівнавісні ворушилки працюють при обертах ВВП в межах 400–450 об-1, при швидкостях 6–8 км/год. Широкозахватні ворушулки-валкувачі (2–4 ротори або 2 колісні секції) доцільно використовувати на площах понад 40 га при довжині гонів не менше 1200 м. Для зменшення механічних втрат при валкуванні пересушеної маси використовують ротаційні одно- та двороторні граблі з пониженою швидкістю обертання граблин (для бобових трав - з коловою швидкістю до 6 м/с, для злакових трав та злаково-бобових травосумішей - до 12 м/с) в комплекті з сучасними енергозасобами МТЗ-1221, МТЗ-80/82 або ЮМЗ-6Л.
На ділянках із схилами в межах 4–8о використовують стрічкові валкувачі-підбирачі з шириною захоплення від 2,85 до 9,1 м (Kuhn типу МАХХ 300–900, Pottinger), які добре повторюють рельєф поля і дозволяють укладати здвоєні валки на ділянках з низькою урожайністю маси.
Підбирання. Базові МТА для підбирання з пресуванням - прес-підбирачі з фіксованими і змінними камерами пресування. Пров’ялену масу злакових трав при вологості 12–17% підбирають з пресуванням у рулони і тюки різного типорозміру, без досушування активним вентилюванням.
Пресування маси вологістю понад 17% вимагає внесення консервантів з сильними фунгіцидними властивостями (органічні і мінеральні кислоти) або застосовування досушування методом активного вентилювання. Пров’ялена маса бобових трав та бобово-злакових сумішок вибагливіша до параметрів пресування. Зокрема, люцерна посівна вологістю в межах 17% і менше відрізняється підвищеними механічними втратами при підбиранні. Для уникнення такого явища необхідно підбирати масу у нічні або вранішні години при відносній вологості повітря в межах 75–80%.
Швидкість досушування пресованого сіна можна дещо прискорити за рахунок утворення в тюках або рулонах діаметральних або осьових наскрізних отворів, обладнання для цього монтують на днищі прес-підбирача. Внесення в отвори хімічних консервантів, зокрема буферизованих, гарантує довготермінове зберігання такого вологого сіна без розвитку патогенної мікрофлори. Такі тюки (рулони) з отворами висихають на 3–8 годин швидше, а якість сіна в них значно поліпшується.
Сучасне обладнання для внесення консервантів на ринку України представлене набором аплікаторного обладнання різних систем (типу ProMeer) з різною нормою внесення - від 0,2 до 20 л/т. Мікродозатори дифузного типу створюють високу рівномірність обробки в першу чергу за рахунок дрібнодисперсного розпилення консервантів. Аналогічно при обробці сіна підвищеної вологості адгезидами (адсорбентами вологи) максимальний рівень рівномірності розпилу створюють інжекторні аплікатори з нормою внесення адсорбенту від 2,2 до 60 кг /т.
Багатоукісне використання люцерни посівної дозволяє щорічно гарантовано отримувати три укоси. Лише травостої першого року використання, особливо з першого укосу, припустимо збирати із затримкою до фази цвітіння. Для одержання якісного сіна із бобових трав термін збирання першого укосу не повинен перевищувати 5–8 днів. При цьому виняткового значення набуває готовність техніки та суворе дотримання технологічних режимів заготівлі і зберігання.
Разом з тим, необхідно враховувати і стан травостоїв інших бобових трав, особливо потужність і щільність стеблостою першого укосу, такі трави, як правило, вилягають, а при косовиці без стеблопідіймачів польові втрати від підвищеної висоти скошування досягають 0,8–1,1 кг/м2 (80–110 ц/га). Залишки такої маси в наступних укосах ускладнюють процеси ворушіння, згрібання та підбирання валків, що призводить до зростання загальних польових втрат на 5,6–8,2%.
Перевагою сіна, заготовленого в рулонах і тюках в порівнянні з розсипним, є краще використання транспортних засобів, зменшення потреби в корисних об’ємах капітальних сховищ, зниження втрат поживних речовин у процесі зберігання. Це пов’язано з тим, що стандартна щільність рулонів та тюків досягає 120–150 кг/м3, а в окремих випадках і 200 кг/м3, тоді як розсипного сіна - лише 50–75 кг/м3. При підвищеній щільності пресування в сучасних прес-підбирачах досягається щільність 170–350 кг/м3.
Існують преси для заготівлі сіна в прямокутні тюки з перерізом 500х360 (400) мм - малопакові тюки, 1200х1200 (1600) мм - великопакові тюки, та рулони, що мають форму циліндра висотою 1600 (1800) мм і діаметром 1100–1800 мм (рулонні преси з камерами постійного або змінного об’єму пресування).
Малопакові преси поширені у невеликих фермерських господарствах, завдяки чому операції з навантаження, складування, сортування та роздавання сіна можна виконувати вручну, маса таких тюків в залежності від вологості і довжини може коливатись від 20 до 80 кг. Рулонні преси дозволяють отримувати рулони масою в межах 200–600 кг, вони мають простішу конструкцію і споживають на 15–20% менше енергії на одиницю корму.
В Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН удосконалено комплекс технологічних операцій активного польового пров’ялювання та пресування в рулони сіна підвищеної щільності (до 336 кг/м3) та тюки (до 136 кг/м3) сіна з люцерни та озимої злаково-бобової сумішки (горошок паннонський з озимим тритикале) вологістю 20–26%. Дослідний варіант люцернового сіна (вологістю 23–27%) обробляли консервантом на основі буферизованої пропіонової кислоти. Буферизований консервант «ПроМір» (серії NT) мав такий склад: пропіонова кислота - 88%, лігносульфонат - 4%, пропандіол - 4% та вода - 4%. Хімічний консервант Лупро-Грейн® (Lupro-Grain®) складався з: пропіонової кислоти буферизованої - 90–92%, аміаку - 4%, пропандиолу (пропіленгліколю) - 4 %, води - до 2%. Обробку перед підбирачем проводили через аплікатор з регулюванням ширини внесення у відповідності до конфігурації і профілю валка. Обробка сіна буферизованими консервантами на основі мурашиної та пропіонової кислот пригнічувала патогенну мікрофлору та виявила консервувальну дію на цукри (збереженість 68,4%) та на сирий протеїн (до 18,4–19,6%).
Аплікаторне внесення буферизованих консервантів (перед підбирачем), забезпечує рівномірність розподілу препарату по всій ширині валків. Адгезивні властивості консерванту (при низькій вологості листя і черешків бобових трав) сприяють зменшенню механічних втрат сухих речовин на 6–9 % і відповідне зростання протеїнової повноцінності сіна завдяки дії пружинно-пальцевих граблин підбирача.
Певну економію невідновних енергоносіїв (дизельного пального, бензину, газу) забезпечує перевалочна технологія заготівлі сіна, пресованого в тюки і рулони. Перевалочний спосіб заготівлі полягає у підбиранні сіна вологістю 20–22% з обробкою буферизованим консервантом на універсальному візку-підбирачеві (без подрібнення), перевезення його на край поля і вивантаження. Візки-підбирачі серій BossAlpin/Euroboss (Pottinger) з об’ємом візків від 17 до 37 м3 передбачають одночасне подрібнення сінної маси (на частки 43–120 мм) і обробку її консервантами. У подальшому така сировина подрібнюється, пресується і таке сіно відвозиться у сховища за традиційною технологією.
Візки підбирачі серій Quantum 4700–6800 (Claas) з об’ємом вантажного відсіку при середньому ступені пресування від 57,6 до 72,0 м3 передбачають подрібнення сінної маси з мінімальними показниками в межах 38–45 мм, що в подальшому дає можливість використовувати таку сировину для виготовлення сінних гранул. У такому технологічному варіанті здійснюється перевезення січки візком на кормовий двір, вивантаження, досушування вентилюванням (за необхідності), подрібнення до стану борошна, гранулювання, введення зернових компонентів, необхідних добавок і антиоксидантів (технологічне обладнання ліній гранулювання «Артмаш»).

Зазначені технологічні варіанти дозволяють знизити антропогенне навантаження на посіви бобових трав і гарантовано отримувати до 4 укосів зеленої маси на богарі та 5–6 укосів - на зрошені. В зоні дії ходових систем машинно-тракторних агрегатів переущільнення орного горизонту не відбувається.
Пакування. Технологічні особливості пакування сіна підвищеної вологості в рулони полягають в рівномірному обертанні самоклейкою плівкою з попереднім (55–70 %) розтягуванням. У такому випадку плівка шириною 500 мм мала кінцеву ширину 380–420 мм, а шириною 750 мм - 580–620 мм. Для якісного склеювання швів стретч-плівку накладають з 50% перекриттям, це означає, що 500 мм та 750 мм плівка повинна мати перекриття як мінімум 25,0 та 35,0 см відповідно. Ступінь попереднього розтягування прямо впливає на величину перекриття шарів плівки і відповідно на якість герметизації рулонів.
Для пакування рулонів сінажу використовується спеціальна стретч-плівка, яку випускають закордонні фірми. Тришарові плівки згаданих фірм зберігають властивості ультрафіолетової стабілізації протягом 12 місяців, тому ніякого особливого укриття рулони з пресованим сіном не потребують. Можливий варіант укриття таких рулонів агроволокном.
Механічна стійкість рулонів, обгорнутих стретч-плівкою, потребує дбайливого ставлення, адже навіть невелике пошкодження (від ходіння по рулонах, або проколювання грубими стеблами бур’янів) призводить до порушення герметизації рулону. Особливі вимоги при цьому висуваються до навантажувачів, за допомогою яких проводиться штабелювання і виймання рулонів для подальшої годівлі.
Рулони штабелюють відразу після пресування, при цьому пакування можна робити як в полі, так і в місцях зберігання або на кормовому дворі. Майданчик для зберігання має бути добре дренованим, вирівняним та очищеним від сторонніх предметів, які могли б пробити покриття. Круглі рулони бажано зберігати на торцях, хоча можливе і на бічних поверхнях.
Таким чином, рулонна технологія заготівлі пресованого сіна підвищеної вологості з бобових трав вимагає суворого дотримання технологічних параметрів, а саме:
- формування валків середньої потужності з високою рівномірністю маси по всій ширині та довжині гону;
- для досягнення ступеня ущільнення 300 кг/м3 сінну масу бажано доподрібнювати перед пресуванням в рулони (довжина різки - 100–150 мм);
- при пресуванні сіна стандартної вологості (17–18%) ступінь ущільнення можна доводити до 200–260 кг/м3;
- для гарантованої герметизації рулонів з сіном підвищеної вологості необхідно використовувати сретч-плівку за схемою обгортання 2 + 2 + 2;
- навантаження і розвантаження рулонів необхідно проводити спеціалізованими захоплювачами, які не пошкоджують плівку і не забруднюють паливно-мастильними матеріалами та землею;
- зберігання проводити на відкритих майданчиках згідно рекомендацій.
Досушування пров’яленої маси за несприятливих погодних умов. При затяжній дощовій погоді сіно задовільної якості можна отримати двома способами. При першому - для вентилювання сіна використовують підігріте до 5–7°С повітря (електропідігрів). Підігрівання повітря на 1°С знижує його відносну вологість на 4–5%, що дозволяє досушувати сіно цілодобово, в тому числі і в періоди з високою відносною вологістю повітря (вище 90%). Вентилятори слід включати тільки під час дощу. Підігрівання повітря для досушування сіна можна здійснювати теплогенераторами на рідкому паливі, електрокалориферами та водяними сонячними теплообмінниками.
При другому способі закладену у сховище або скирту (на вентиляційних каналах) пресовану пров’ялену масу обробляють концентрованими органічними кислотами (6–10 л на 1 т в залежності від вологості), що протягом тривалого часу зберігає її від плісняви та псування. Досушування активним вентилюванням продовжують у сприятливу погоду. Найзручніше обробляти таке сіно консервантами в сінних сараях та сіносховищах. У канал вентиляційної системи, що розташований під сіносховищем, вставляють 2-дюймову металеву (нержавіючу) трубу з діаметром отворів 2 мм. Довжина труби повинна бути на 2 м коротша, ніж канал. З одного кінця трубу заглушають, а до іншого приварюють муфту з різьбою для з’єднання з ємністю, в якій знаходиться кислота. Компресором повітря подається в ємність з кислотою, яка поступово по трубі надходить в канал і розподіляється по сіну. Щільність пресування такого сіна повинна бути мінімальною і не перевищувати 100–120 кг/м3. З боку муфти, на довжині 2 м, отворів немає. Напором повітря пари консерванту потрапляють у всі зони маси сіна, що досушується. В результаті чого досягається його рівномірна обробка. Устаткування можна використовувати почергово на декількох вентиляційних каналах. Роботу з кислотами повинні проводити спеціально підготовлені для цих цілей працівники, суворо виконуючи правила техніки безпеки.
Стабільність консервованого корму залежить не тільки від рН, але й від осмотичного тиску клітинного соку рослин: чим більший осмотичний тиск, тим вище знаходиться межа рН для життєдіяльності маслянокислих бактерій. Під час пров’ялювання рослин до вологості 45–60% осмотичний тиск у рослинних клітинах, як уже було показано, підвищується до такої межі, коли для доброго зберігання корму не потрібно мати низьку кислотність. Оптимальні умови зберігання консервованого корму можуть бути досягнуті залежно від ступеня пров’ялювання сировини за різних значень рН.
Комплекс машин та обладнання для заготівлі силосу із пров’яленої маси, сінажу і сіна в рулонах і тюках. В умовах поточного року впроваджується нова інтенсивна технологія заготівлі так званого пресованого сінажу. Причому в короткі строки більше 30 фірм різних країн (Німеччина, Нідерланди, Франція, Норвегія та інші) освоїли випуск технологічного обладнання для реалізації вказаної технології, а більша частина господарств, наприклад, Голландії, перейшла до заготівлі сінажу за новою технологією. Суть її полягає в наступному: скошену і пров’ялену за традиційною технологією траву підбирають пресами типу ПРП-1,6 або ПСБ-1,6, які призначені для пресування сіна чи соломи. Одержані рулони або паки пров’яленої маси герметизують поліетиленовою плівкою, а потім відвозять на край поля або ферму і там штабелюють. Новим у технології є ущільнення неподрібненої трави методом пресування.
Технологічне обладнання для обмотування поліетиленовою плівкою рулонів і тюків виготовляється в кількох конструкційних варіантах, виходячи із способу виконання технологічного процесу:
- обладнання, яке виготовлене разом з пресом або агрегатується з ним, в результаті чого сформований рулон надходить безпосередньо до нього, обгортається плівкою і вивантажується на поле. Такий тип обладнання є найбільш перспективним, бо при його використанні виключається перевалка і, головне, виконується миттєва герметизація рулону відразу ж після його формування, а це забезпечує одержання високоякісного сінажу;
- мобільне обладнання в агрегаті з трактором і укомплектоване пристроєм для самозавантаження рулонів і тюків різних типорозмірів;
- мобільне обладнання, що агрегатується з трактором чи приводиться в дію від двигуна внутрішнього згорання, але завантаження рулонів або тюків у нього здійснюється за допомогою універсального тракторного навантажувача, обладнаного еластичними захватами.
За можливістю герметизації тюків і рулонів сінажної маси обладнання розділяють на три групи: універсальне, що герметизує рулони і тюки; тільки тюки; тільки рулони. За способом приводу - від вала відбору потужності трактора або двигуна внутрішнього згорання.
Необхідною умовою для якісної консервації рулону плівкою є її щільне прилягання до поверхні маси, що виключає наявність повітря між ними. Це забезпечується при розтягуванні плівки на 55–70%.
Обладнання для герметизації рулонів, виконане разом з пресом, виробляється фірмою «Кроне» (Німеччина), а обладнання, що агрегатується безпосередньо з пресом, випускається фірмами «Квернеленд» (Норвегія), «МБЛ», «БіллерХайзер» (Німеччина), «НХК» (Фінляндія) та іншими.
Для обгортання плівкою рулонів у процесі пресування маси найширше використовується модель УН 7515 фірми «Квернеленд», обладнана комп’ютером, який автоматично контролює основний процес і кількість шарів плівки автостопом і лічильником рулонів з ручним контролем. Ця модель, як і всі інші, має гідравлічний демпфер падіння, який забезпечує повільне вивантаження загерметизованого рулону і виключає його пошкодження.
Технологічний процес відбувається так: у процесі руху по полю прес, агрегатований з трактором, підбирає масу і формує рулони сінажної маси. Після того, як рулон сформувався, задня стінка преса піднімається, рулон скочується на підйомний пристрій обладнання, який піднімає рулон і встановлює на вальці. Під час обертання він герметизується плівкою, а потім скочується по спеціальному лотку на поле. Увесь процес відбувається автоматично і контролюється з кабіни трактора. Переваги такої технологічної системи: можливість одній людині виконувати процес формування і миттєвої герметизації рулону, що забезпечує мінімальні втрати при зберіганні і високу якість сінажу. Щоб уникнути пошкодження плівки під час вивантаження рулону лоток вистилають еластичним полімерним килимком.
Габарити обладнання: висота - 2820–3600 мм; ширина - 1620–2500 мм; висота - 2600 мм; маса 420–1000 кг; діаметр рулону - 1000–1650 мм; висота -1250 мм; маса - 1000–1200 кг.
Запасів плівки на обладнанні достатньо для герметизації близько 40 рулонів. Потужність двигуна трактора, з яким агрегатується прес і обладнання для герметизації рулонів, повинна бути не менше 50 кВт, а продуктивність його гідронасосу - не менше 25 л/хв.
Підбирання маси, пресування і запаковування в плівку за один робочий хід можна реалізувати тільки при використанні рулонних пресів, які мають можливість передавати рулон з преса в пакувальне обладнання. У разі використання прес-підбирачів, які формують прямокутні паки, реалізувати підбір, пресування і обгортання плівкою паки за один робочий прохід не можливо через складність просторової конструкції автоматичного перевантажування сформованої паки з преса в обладнання.
Другий тип обладнання, яке автономно обгортає рулони плівкою і завантажує їх, виробляють фірми «Квернеленд» (Норвегія), «Танко» (Ірландія), «Ельхо» (Фінляндія), «Галлігнант» (Італія), «Сіпма» (Польща) та інші. Воно відрізняється від першого наявністю механічного підйомника рулонів. Технологічний процес виконується так: трактор з обладнанням рухається по полю, на якому лежать сформовані рулони, воно піднімає рулон, укладає його на вальці і обгортає плівкою. Після повної герметизації вона обрізається спеціальним ножем, а рулон по еластичному лотку скочується на поле.
Третій тип автономного обладнання для обгортання рулонів плівкою і завантаження їх мобільним навантажувачем виробляють фірми «Вальгер» (Німеччина), «Вольво», «Герхеллі», «Пегораро» (Італія), «Сіпма» (Польща). Його продуктивність становить 25–30 рулонів за зміну. Це обладнання працює так: навантажувач завантажує рулон на вальці, після чого він обгортається поліетиленовою плівкою і вивантажується на землю.
Заслуговують на увагу агрегати для пакування рулонів фірми «Макхаме» (Ірландія) і паків фірми «Рекорд» (Швеція). Вони стаціонарні, привід - від двигуна внутрішнього згорання, використовують для обгортання рулонів і паків сінажу в плівку на місцях їх зберігання. Габаритні розміри: довжина - 2300–3520 м; ширина - 1450–2280 мм; висота - 900–2740 мм; маса - 580–1140 кг; діаметр рулону - 1200–1600 мм; довжина - 1200 мм; маса - 1200 кг.
Оригінальна конструкція машини «Мультіврап 1250 ФЛ» для обгортання спресованої сінажної маси виготовляється фірмою «Клескус» (Фінляндія). Особливістю є розміщення обладнання для обгортання рулону плівкою на універсальному навантажувачі типу ПФ-0,5 у вигляді змінного робочого органу. Це дає змогу використовувати один агрегат для підбирання рулонів, їх герметизації плівкою, транспортування і штабелювання. Маса обладнання - 390 кг; рулону - 900 кг; вантажопідйомність - 1300 кг; ширина плівки - 500 мм; розтягування плівки при обмотування рулону - 70%.
Одним із найдосконаліших агрегатів для обмотування рулонів сінажу плівкою є агрегат фірми «Квернеленд» (Норвегія), який поєднує функції формування рулону і обмотування його плівкою. На відміну від аналогічних агрегатів, наприклад, фірми «Кроне» (ФРН), агрегат фірми «Квернеленд» забезпечує обгортання рулону плівкою після закінчення його формування без викочування з камери пресування. Це дозволяє здійснювати процес обгортання на схилах.
Обладнання для герметизації прямокутних пак виробляють фірми «Рекорд» (Швеція), «Вольво» (Італія), «Ельхо» (Фінляндія) та інші. Здебільшого воно агрегатується з трактором.
Універсальне обладнання для пакування рулонів і прямокутних пак випускають фірми «ІнженірбетрібАгрітехнікГМБх» (Німеччина) і «Вольво» (Італія).
Обладнання для пакування рулонів і пак «Баві 705» фірми «ІнженірбетрібАгрітехнікГМБх» має одновісний хід, раму, платформу для пак або рулонів, пакувальний механізм, механічний захоплювач-підіймач. Агрегатується воно з трактором і працює так: під час руху агрегату по полю механічний захоплювач-підіймач захоплює і встановлює паку або рулон на платформу, вони фіксуються за допомогою верхнього затискача, обладнаного гідромеханізмом. Потім включається в роботу пакувальний механізм. Після звільнення рулону (паки) він вивантажується за допомогою того ж захоплювача на поле.
Основні параметри машини: габарити - 5100×2380×2600 мм, маса -2000 кг; максимальна маса рулону або паки - до 500 кг; розміри рулону: ширина - 1200–1500 мм, діаметр - 1200–1500 мм; паки: ширина - 800–1200 мм, висота - 470–900, довжина - 1200–1700 мм; ширина плівки - 500–700 мм; кількість рулонів плівки - 8 шт., продуктивність - 30 рулонів або пак за годину.
Пристрої для навантаження-розвантаження загерметизованих пак чи рулонів виробляють фірми «Штоль», «Ревманн» (Німеччина), «Кескус» (Фінляндія), «Танко» (Ірландія), «Сілотіте» (Бельгія), «Сіпма» (Польща) та інші. Як правило, це змінні робочі органи до універсального навантажувача типу вітчизняного ПФ масою 100–250 кг. Вони бувають спеціальні, для пак чи рулонів, або універсальні.
Для обгортання пресованого сінажу необхідна спеціальна поліетиленова плівка. Вперше на світовому ринку вона була представлена фірмою «Сілотіте». Нині її виробляє німецька фірма «Лакофоль», англійська - «Сіло Вольфер» та інші. ЇЇ особливістю є склеювання під час обгортання, виключення пропускання повітря, вологи, витримування низьких температур, висока міцність на розрив. Плівка повинна бути укладена на паку чи рулон сінажу в чотири-шість шарів. Товщина її - 0,025–0,030 мм; ширина смуги - 500, 700, 750 і 1000 мм, довжина (в рулоні) - 1800–2000 м. Маса рулону плівки шириною 500 мм і довжиною 1800 м - 21,9 кг; шириною 750 мм і довжиною 1500 м - 27,9 кг. Плівка не повинна містити токсичні речовини.
При заготівлі сінажу в рулонах і паках необхідно дотримуватись таких вимог:
- для одержання корму високої якості вологість пров’яленої трави повинна становити 50%, у траві не повинно бути молочної кислоти, нітрату амонію і оцтової кислоти;
- спресовану паку або рулон має бути загерметизовано не пізніше, ніж через дві години після формування при температурі повітря 20°С, через три - при 15°С, через чотири - при 10°С;
- під час обгортання рулону чи паки перекриття смуг плівки має становити не менше 50%, а кількість шарів - не менше чотирьох.
Зберігати обгорнуті плівкою рулони і паки сінажу слід у дво- або триярусних штабелях.
Економічні переваги нової технології.
У 2,5–3 рази зменшуються витрати палива на 1 т заготовленого сінажу за рахунок заміни операцій подрібнення трави та її трамбування у процесі пресування. При цьому слід зазначити, що відповідно до фізіологічних особливостей великої рогатої худоби траву їй не потрібно подрібнювати.
Практично виключаються втрати під час зберігання завдяки миттєвому ущільненню і герметизації пров’яленої трави.
Різко підвищується якість одержаного сінажу через виключення можливості потрапляння під дощ у траншеї.
Немає капітальних затрат на будівництво сховищ для сінажу - траншей або башт.
Є можливість використання наземних траншейних сховищ для складування загерметизованих плівкою рулонів і паків сінажу, а його в Україні зберігається в таких сховищах 90–95%.
Виключається жорсткий технологічний взаємозв’язок між розмірами сховищ і об’ємами одночасної заготівлі сінажу.
Можна транспортувати сінаж на великі відстані для довгострокового зберігання в місцях згодовування, що в свою чергу забезпечує можливість організації виробництва сінажу в одних районах, де умови сприятливі для цього, і згодовування його в інших, де економічно доцільно утримувати велику рогату худобу.
У два рази і більше знижується питома металоємкість заготівлі однієї тонни цього корму. За новою технологією для ущільнення маси потрібні тільки преси, тоді як для подрібнення і трамбування її за традиційною - кормозбиральні комбайни і важкі колісні або гусеничні трактори.

НААН України. Рекомендації з заготівлі кормів в умовах обмеженого ресурсного забезпечення 2022

17.05.2022 Обсудить статью










НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - Агро+ «Сахар» - АГРО+ Молоко (Monthly) - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2022 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.