Сергій Косолап. «Сингента»

Майбутнє українського АПК - у поєднанні локальної експертизи та глобальних технологій

Керівник відділу маркетингу насіння компанії «Сингента» Сергій Косолап переконаний, що Україна залишається ключовим гравцем на світовому аграрному ринку, незважаючи на виклики війни. А сталі рішення та новації міжнародних компаній допомагають українським фермерам підвищувати ефективність господарювання.

Сергію, які основні здобутки можна виділити за роки незалежності країни (реформи в АПК, загальні зміни в сільському господарстві, зміна пріоритетів у культурах, переформатування окремих галузей харчової промисловості)?

За більше ніж 30 років Україна пройшла непростий шлях. В результаті - нам вдалося створити потужний агросектор світового рівня, де зараз співіснують і великі холдинги, і середні господарства, і малі фермери.

Україна є світовим лідером в експорті соняшникової олії, в кукурудзі, ріпаку, сої – тримаємо високі позиції щодо виробництва та експорту. Але також варто відзначити: змінилася сама філософія господарювання. Вважаю, що український агровиробник якісно прогресував від вирощування культур за старими технологіями та використанням старої техніки до нових підходів, де точне землеробство з використанням цифрових інструментів та інтегрованих рішень стає поступово фокусним напрямком, що в підсумку позитивно впливає на рівень врожайності всіх культур в Україні за останнє десятиріччя. В цьому аспекті «Сингента» також активно впроваджує інноваційні цифрові технології, як-от сервісну систему CropwiseOperations (CWO), технологію управлінням здоров’я ґрунту Interra®Scan, диференційованого посіву – Cropwise Planting, інструментарієм по підбору гібриду – Cropwise Seeds Selector, тощо.

Якщо на початку 90-х сільське господарство нагадувало хаос, то як можна охарактеризувати нинішніх хліборобів. Чи змінилося сприйняття українських аграріїв та фермерів у світі, особливо в останні 5 років, в тому числі на тлі великої війни.

Портрет фермера з 90-х всім знайомий - досвідчений, завзятий, але обмежений у ресурсах господар, який виживав на ентузіазмі та техніці за залишковим принципом. Але сьогодні український аграрій — це бізнесмен із цифровим мисленням, який приймає рішення на основі даних.

Наш фермер розуміє агрономію і взагалі агробізнес не гірше за європейських колег. Він зацікавлений в останніх інноваціях та постійно розвивається, має креативний підхід, але мислить раціонально. Ми це бачимо , і як компанія постачальник передових агрорішень і технологій, спостерігаємо зростаючий попит на комплексні програми захисту рослин, біологічні рішення та цифровізацію.

Чи залишиться Україна одним із гравців, що забезпечують продовольчу безпеку світу? Як Ви вважаєте, варто українському АПК мати власний шлях розвитку, чи все ж таки доречно враховувати досвід інших країн. Якщо так, то яких саме і в яких сегментах.

Абсолютно переконаний, що Україна була , є і буде одним з глобальних гравців, що забезпечують продовольчу безпеку світу. На глобальній виробничій агромапі, українські аграрії поступово, але впевнено, рухаються від просто статусу виробників сировини до постачальників якісного кінцевого продукту з доданою вартістю. Більше того - вони, безумовно, справжні герої, адже наразі працюють в надскладних умовах, часто під обстрілами, щоб нагодувати країну і планету. Попри війну, наші фермери демонструють неймовірну стійкість і результати — як той соняшник, що повертається до сонця навіть після найсильнішої бурі. Ми в «Сингента» пишаємося тим, що можемо підтримувати їх нашими продуктами, технологіями, знаннями та супроводом на найвищому рівні, адже маємо потужну команду у науково-дослідній діяльності, продажах та технічній експертизі на ринку.

Я впевнений, нам потрібен свій "український шлях" . Проте як заповів великий кобзар - «свого научайтесь і чужого не цурайтесь» - нам, звісно, варто переймати світовий досвід з вирощування сільськогосподарських культур, інновації які впроваджуються в світі, але адаптувати їх до наших географічних/кліматичних умов та законодавчого поля. Власне, в «Сингента» ми маємо аналогічний підхід — приносимо світові технології, але адаптуємо їх до українських реалій через велику мережу випробувань, аби допомогти аграрію розкрити потенціал кожного гектара і рослини.

Як оцінюєте процес діалогу між Україною та ЄС: завтра фермери України та Європи партнери чи конкуренти. Де AI може замінити аграрії в полі чи на виробництві. Які рішення від компанії найбільш сприймають вітчизняні господарства?

Маємо і спільні цілі, і досить суттєві розбіжності, і відчутну конкуренцію. Так, європейські фермери побоюються нашого потужного агросектору, нижчої собівартості продукції, особливо у виробництві зернових та олійних. Водночас європейські переробники зацікавлені в стабільних поставках якісної української сировини, не менший інтерес у якісній готовій продукції. Маємо відкрите поле для взаємовигідної співпраці, де кожен може знайти свою нішу і працювати в синергії. Здорова конкуренція завжди була стимулом до впровадження інновацій.

AI не замінить агронома в полі, а стане його "розумним помічником" і буде мати прямий вплив на швидкість і якість прийняття рішень. Найбільший попит серед українських господарств мають наші цифрові рішення для моніторингу посівів та прогнозування хвороб - сервіси CWO. На сьогодні більше ніж 1300 українських агропідприємств (і це лише батьківські компанії) із земельним банком від 500 га до 500 тис. га підключені до системи — а це відповідно, охоплення загальної площі у понад 8 млн га. Кожен 3-й га в Україні присутній у CWO.

Інтегрована система захисту рослин – наступний крок до впровадження українським агровиробником у філософію його господарювання. Ми підтримуємо перехід до сталого способу захисту рослин на кожному етапі агро виробничого процесу.

Як оцінюєте сезон, які основні виклики?

Аграрний сектор традиційно не має легких сезонів - кожен рік приносить свої виклики. У більшості регіонів України цього сезону ключовим викликом став дефіцит продуктивної вологи в ґрунті, що суттєво впливає на врожайність основних польових культур. Особливо помітний негативний вплив на стані посівів соняшнику в південних та східних областях.

Ми також фіксуємо поширення нових, агресивніших рас вовчка соняшникового, особливо на Півдні та Сході. Водночас, у західних регіонах спостерігаємо протилежну ситуацію - надмірні опади та пізня посівна кампанія, що може ускладнити збирання кукурудзи та вплинути на вологість зерна при збиранні. Це, безумовно, позначиться на економічній ефективності вирощування культури.

З позитивного можна відзначити сприятливі закупівельні ціни на зерно. Однак, військова агресія продовжує створювати додаткові виклики - зокрема, до війни аграрії активно використовували авіацію та дрони для обробітку посівів засобами захисту, сьогодні ці методи практично недоступні.

Який висновок можна зробити, оцінюючи обсяги продажу насіння ріпаку: буде ця культура фаворитом 2026 Яким бачите сезон 2026 в аграрному секторі України?

На мою думку, ринок озимих культур в цілому матиме тенденцію до зростання. Водночас, суттєвих коливань під посівними площами озимого ріпаку не відбудеться. Історія його вирощування в Україні демонструє стабільний прогрес - від кількох тисяч до 1,5 млн гектарів. Проте через комплекс погодних умов, як-от періодична нестача вологи перед/під час посівної кампанії, температурні коливання взимку та ризики весняних приморозків під час відновлення вегетації зумовили певну стабілізацію посівних площ на рівні близько 1 млн га з коливаннями в межах 100 тис га в залежності від року. Ці природні виклики, разом із поточною безпековою ситуацією, формують нову реальність для українських агровиробників, яка вимагає особливо виваженого підходу до планування виробництва.